Завантажити

УДК 911.3:796.5                                                                                                                           https://doi.org/10.17721/2308-135X.2019.53.9-15

Корнус Анатолій Олександрович, кандидат географічних наук, доцент, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, м. Суми, Україна, e-mail: a_kornus@ukr.net

Сюткін Сергій Іванович, кандидат географічних наук, доцент, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, м. Суми, Україна, e-mail: siutkin-sergiy@ukr.net

Корнус Олеся Григорівна, кандидат географічних наук, доцент, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, м. Суми, Україна, e-mail: olesyakornus@gmail.com

КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД У СИСТЕМІ ВИРОБНИЧОГО ТУРИЗМУ

Мета. В основу дослідження як основну його мету покладено необхідність більш ґрунтовної систематизації та обґрунтування кластерного підходу до розвитку туристичної галузі в Україні, а також вивчення регіональних особливостей процесу кластеризації ринку виробничого туризму.

Методика. Методологічну базу дослідження складає теорія економічних кластерів, а також окремі елементи концепцій територіальних виробничих комплексів і регіональних міжгалузевих комплексів, котрі були розроблені до неї. У дослідженні були використані різноманітні теоретичні методи і прийоми наукового географічного дослідження, зокрема аналіз, синтез, систематизація та інші.

Результати. Коротко схарактеризовано сутність кластерного підходу, особливості туристичних кластерів у контексті виробничого туризму. Проведено аналіз світового досвіду підвищення конкурентоспроможності регіонів шляхом реалізації кластерної політики та цілеспрямованого створення територіальних туристичних кластерів. Показано структуру виробничо-туристичних кластерів, особливості встановлення їхніх меж. Вважаємо, що сучасна концепція виробничо-туристичних кластерів, як сукупностей технологічно пов’язаних і географічно сконцентрованих підприємств, цілком здатна об’єднати і поглинути існуючі суспільно-географічні категорії «територіально-рекреаційних комплексів» і «рекреаційно-туристичних комплексів». На нашу думку, цілком виправданим у нинішніх соціально-економічних умовах виглядає формування у кожному з регіонів України кількох виробничо-туристичних кластерів.

Наукова новизна. Виходячи з існуючих підходів до визначення туристичних кластерів сформульовано поняття виробничо-туристичного кластера. Під останнім ми розуміємо територіальне поєднання підприємств промисловості, сільського господарства, транспорту чи сфери послуг, які мають туристичну привабливість та проводять екскурсії на свої виробництва. Крім того, у складі такого кластера мають бути представлені необхідні елементи туристичної інфраструктури (транспортної, готельно-ресторанної тощо). Запропоновано схему поступової розбудови регіональних виробничо-туристичних кластерів.

Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні регіональних стратегій соціально-економічного розвитку, програм розвитку туризму у регіонах України. Формування виробничо-туристичних кластерів посилить пропагування внутрішнього туризму. Приймаючий виробничий туризм цілком може стати своєрідною платформою для місцевого розвитку, а вдала промоція регіону позитивно вплине на його економіку. Кластеризація може стати потужним інструментом підвищення рівня туристичної діяльності. Кластерний підхід забезпечить більше комбінування і взаємопроникнення різних типів рекреаційно-туристичних занять. Це зробить рекреаційну діяльність ефективнішою, оскільки за одиницю часу задовольнятиметься більше рекреаційних потреб.

Ключові слова: кластерний підхід, виробничий туризм, виробничо-туристичні кластери.

Список використаних джерел

1.Данько Н. І. Формування туристичного кластеру як шлях економічного зростання регіону // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм». 2014. № 1144. С. 157-161.

2.Михайлюк І. І. Кластери у системі сільського туризму // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. 2015. № 3(52). С. 145-153.

3.Портер М. Конкуренция. М.: Вильямс, 2002. 495 с.

4.Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран. М.: Международные отношения, 1993. 136 с.

5.Смаль І. В., Смаль В. В. Туризм виробничої спадщини у контексті структуризації форм і видів туризму / Індустріальний туризм: реалії та перспективи : Матеріали І Міжнародного науково-практичного форуму. Кривий Ріг: Вид. Р. А. Козлов, 2013. С. 27-35.

6.Теребух А. А., Бандура Н. Б. Туристичний кластер як форма посилення конкурентних переваг регіону // Наук. вісник НЛТУ України. 2010. T. 20. Вип. 12. С.265-271.

7.Тимошенко Т. О. Кластерний підхід до розвитку туристичної галузі України як пріоритетний напрям державної політики підвищення конкурентоспроможності регіонів // Вісник НАДУ при Президентові України. Серія «Державне управління». 2017. № 2. С. 55-60.

8.Тимчишин-Чемерис Ю. В. Туристичний кластер – форма розвитку та успіху туристичної діяльності регіону // Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2015. №4. С. 44-57.

9.Capone F. Regional Competitiveness in Tourism local Systems / 44^th European Congress of the European Regional Science Association, Regions and Fiscal Federalism, Universidad the Porto. 2004. URL : https://www.econstor.eu/handle/10419/117249 (дата звернення: 06.01.2019).

10.Kornus O. et al. Industrial tourism in Sumy region: resources and perspectives // Human Geography Journal. 2019. (26). C. 35-44. DOI: 10.26565/2076-1333-2019-26-04

11.Novelli M., Schmitz B., Spencer T. Networks, Clusters and Innovation in Tourism: a UK Experience. Tourism Management, 2006. 27, 1141-1152. doi: 10.1016/j.tourman/2005.11.011.

12.Porter M. E. Clusters and the new economics of competition. Harvard Business Review, 1998. 76 (6), 77-90.

13.Van Der Borg J. Tourism and Urban Development: The Case of Venice, Italy // Tourism Recreation Research, 1992. 17:2, 46-56, DOI: 10.1080/02508281.1992.11014649