English Ukrainian
v5910 PDF Друк E-mail
Автор: Administrator   
Середа, 14 квітня 2021 15:11

page white acrobatЗавантажити

ІІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

УДК 504.5+ 911.05(477.81)                                                                                         https://doi.org/10.17721/2308-135X.2020.59.70-83

Романів Оксана Яківна,

кандидат географічних наук, доцент Національний університет водного господарства та природокористування,

м. Рівне, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Янелло Лариса Станіславівна Технічний університет «Люблінська Політехніка», Республіка Польща,

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду


МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АТМОСФЕРИ МІСТА САРНИ ТА ЙОГО ГЕОЕКОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Мета дослідження – оцінювання метеорологічного потенціалу атмосфери м. Сарни та з'ясування ступеня впливу на нього різних параметрів мікрокліматичної системи.

Методика дослідження включає систему методів та прийомів: монографічний (послуговувалися для опрацювання матеріалів літературних першоджерел та Інтернет-ресурсів), математичний (використовували низку спеціальних показників: Коефіцієнт метеорологічного потенціалу за методикою В.А. Барановського, Коефіцієнт жорсткості погоди Арнольді для холодної пори року та Індекс спеки для теплої пори року), графічний (застосовували для візуалізації результатів дослідження).

Результати дослідження. Процеси накопичення шкідливих речовин у атмосферному повітрі міста Сарни переважають над процесами розсіювання впродовж всього року. Найкраще процеси розсіювання шкідливих речовин у повітрі міста Сарни відбуваються у холодну пору року, процеси накопичення найбільш активні у липні-серпні. Метеорологічний потенціал у м. Сарни гірший порівняно з містами Рівне та Дубно, які розміщені у південній частині Рівненської області.

Встановлено достовірний прямий тісний зв'язок між концентрацією у атмосферному повітрі м. Сарни забруднюючих речовин (ангідриду сірчистого, формальдегіду) з метеорологічним потенціалом атмосфери, що варто враховувати при здійсненні моніторингу за станом атмосфери.

Упродовж холодного періоду року в тепловому режимі мікроклімату міста переважає в зимові місяці сувора погода, а у березні, жовтні, листопаді – м'яка погода. У теплий період року лише влітку показники теплового режиму перебувають у зоні комфорту. Погоди, які характеризуються крайнім тепловим дискомфортом і становлять небезпеку та екстремальну небезпеку для людини, не формувалися упродовж 2016-2018 рр. У холодну пору року залежність між тепловим режимом та рівнем метеорологічного потенціалу геоурбосистеми м. Сарни більш тісна. Але у теплу пору року із зростанням середньої температури комфорту самоочисні здатності атмосфери схильні погіршуватися.

Припускаємо, що процеси глобального потепління перетворять мікроклімат міста Сарни теплої пори року на більш комфортний щодо його теплового режиму, але менш привабливий з точки зору метеорологічного потенціалу атмосфери.

Науковою новизною роботи є те, що обчислено метеорологічний потенціал атмосфери міста Сарни по місяцях за 2016-2018 рр., встановлено закономірності зміни цих показників у теплу та холодну пори року, здійснено порівняння із показниками інших міст області (Дубно та Рівне). Встановлено кореляційні взаємозв'язки метеорологічного потенціалу атмосфери міста Сарни із рівнем забруднення атмосфери та із показниками теплового режиму для холодної та теплої пори року.

Практичне значення роботи полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані у вигляді рекомендацій органам місцевої влади для благоустрою міської території задля захисту атмосферного повітря від забруднення в умовах низького метеорологічного потенціалу. Отримані висновки в роботі можуть бути покладені в основу проектів геопланування розміщення галузей господарства. Також отримана в роботі інформація може братися до уваги засобами масової інформації для інформування широких мас з метою формування раціональної поведінки населення в різних погодних умовах.

Ключові слова: метеорологічний потенціал атмосфери; мікроклімат; забруднення атмосфери; самоочисна здатність.

Список використаних джерел:

1. Безуглая Э.Ю. Метеорологический потенциал и климатические особенности загрязнения воздуха городов. Л. : Гидрометеоиздат, 1980. 184 с.

2. Влияние застройки и элементов благоустройства на микроклимат жилой территории: обзор / [обзор составлен Леонтьевой К. С. ]. М.: ЦНТИ по стр. и арх., 1968. 37 с.

3. Довкілля Рівненщини. Доповідь про стан навколишнього середовища у Рівненській області у 2016 р. Рівне, 2017. 222 с.

4. Довкілля Рівненщини. Доповідь про стан навколишнього середовища у Рівненській області у 2018 р. Рівне, 2019. 236 с.

5. Екологічна енциклопедія: в 3 т / голов. редкол.: Толстоухов А. В. (голова) [та ін.]. К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. (Є – Н). Т. 1. 2007. 416 с.

6. Екологічний паспорт. Рівненська область. Рівне, 2018. 107 с.

7. Коротун І.М., Коротун Л.К. Географія Рівненської області. Рівне, 1996. 274 с.

8. Максименко Н.В., Хоружа Н.В. Просторова оцінка метеорологічного потенціалу території Полтавської області. //Людина та довкілля. Проблеми неоекології. № 1-2(25). 2016. С. 37-46.

9. Мартазінова В. Ф., Іванова О. К. Сучасний клімат Київської області. К.: АВЕРС, 2010. 70 с.

10. Руководство по специализированному обслуживанию экономики климатической информацией, продукцией и услугами / Под редакцией д-ра геогр. наук, профессора Н.В. Кобышевой. CПб., 2008. 336 с.

11. Сарни. Метеостанція. URL: https://meteopost.com/weather/archive/

12. Сніжко С.І., Шевченко О.Г. Урбометеорологічні аспекти забруднення атмосферного повітря великого міста. К.: Видавництво географічної літератури «Обрії», 2011. 297 с.

13. Щербань М. И. Микроклиматология : учеб. для вузов. К.: Вища школа, 1985. 222 с.

14. Weatherbase. URL: http://www.weatherbase.com/

Надійшла до редколегії 07.12.2020

Останнє оновлення на П'ятниця, 16 квітня 2021 13:28