Завантажити

УДК 911.3[316.472.4:004.738.5](477.86) https://doi.org/10.17721/2308-135X.2021.62.39-45

Пугач Сергій Олександрович, кандидат географічних наук, доцент Волинський національний університет імені Лесі Українки,

м. Луцьк, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖ FACEBOOK ТА INSTAGRAM В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Мета. Метою дослідження є виявлення особливостей просторової диференціації соціальних інтернет-мереж в Івано-Франківській області. Головне завдання роботи – проаналізувати просторовий розподіл кількості користувачів та рівень проникнення соціальних інтернет-мереж Facebook та Instagram у розрізі адміністративних районів та міст обласного підпорядкування Івано-Франківської області.

Методика. Для визначення кількості користувачів Facebook та Instagram використовувалася функція таргетингу – рекламного механізму, завдяки якому можна виділяти з інтернет-аудиторії тільки ту частину відвідувачів або цільову аудиторію, яка підходить за певними критеріями. Критерієм аудиторії було визначено охоплення території. Основні показники аналізу були загальна чисельність користувачів соціальної інтернет-мережі, рівень проникнення соціальної інтернет-мережі.

Результати. У розподілі користувачів соцмереж в Івано-Франківській області були виявлені наступні просторові особливості. Концентрація користувачів у найбільших містах, особливо у обласному центрі м. Івано-Франківськ, на яке припадає близько 40 % користувачів мереж Facebook та Instagram в області. Чисельність користувачів загалом пропорційна чисельності населення у адміністративно-територіальній одиниці. Поміж районів Івано-Франківської області за кількістю користувачів виділяються густозаселені Надвірнянський, Косівський, Рожнятівський, Снятинський, Долинський райони. Найменша кількість населення (менше 10 тис. осіб) використовує Facebook у Тлумацькому, Богородчанському, Калуському, Тисменицькому районах. Низький розвиток соціальних мереж в адміністративних районах, які прилеглі до міст обласного підпорядкування. Серед адміністративних районів вищі показники розвитку соціальних мереж характерні для південних районів у порівнянні із північними. Instagram за рівнем розвитку поступається Facebook, а його основними користувачами є переважно особи молодших вікових груп. Територіальне розміщення користувачів соціальної інтернет-мережі Instagram, у загальних рисах показує ті ж особливості, що характерні й для Facebook.

Наукова новизна. Вперше визначено особливості просторового поширення користувачів соціальних інтернет-мереж Facebook та Instagram в розрізі адміністративних районів та міст обласного підпорядкування Івано-Франківської області.

Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані для складання програм соціально-економічного розвитку Івано-Франківської області. Слабка сформованість соціальних інтернет-мереж вказує на несприятливі соціально-економічні процеси в регіоні. Рівень проникнення соціальних інтернет-мереж може бути своєрідним показником рівня розвитку адміністративно-територіальної одиниці.

Ключові слова: соціальна інтернет-мережа, рівень проникнення соціальної інтернет-мережі, Facebook, Instagram, Івано-Франківська область.

Список використаних джерел

1. Пугач С. О., Мезенцев К. В. Просторові особливості поширення соціальних Інтернет-мереж у Закарпатській області. Соціально-географічні процеси в Східно-Центральній Європі: проблеми, тенденції, напрями : матеріали міжнар. наук. географічної конф., м. Берегове, 26-27 берез. 2020 р. Ужгород : ТОВ «РІК-У», 2020. Т. 1. С. 193–200.

2. Пугач С., Митчик Ю. Просторовий аналіз соціальних інтернет-мереж у Волинській області. Економічна та соціальна географія. 2018. Вип. 79. С. 14–21. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2018.79.14-21.

3. Чисельність населення (за оцінкою) на 1 жовтня 2019 року та середня чисельність у січні-вересні 2019 року // Головне управління статистики у Івано-Франківській області. Сайт. URL: http://www.ifstat.gov.ua.

4. Andris C. Integrating social network data into GISystems. International Journal of Geographical Information Science. 2016. № 30:10. P. 2009-2031. DOI: 10.1080/13658816.2016.1153103.

5. Borge-Holthoefer J., Rivero A., García I., Cauhé E., Ferrer A., Ferrer D. et. al. Structural and dynamical patterns on online social networks: the Spanish may 15th movement as a case study. PloS ONE. 2011. № 6(8). e23883. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0023883.

6. Dobysh M. Euromaidan and conflict in Eastern Ukraine in social networking sites: Territorial differences of pro-Russian subscriptions in Ukraine. Hungarian Geographical Bulletin. 2019. № 68(1). P. 51–64. https://doi.org/10.15201/hungeobull.68.1.4.

7. Facebook та Instagram в Україні (січень 2021) // PlusOne. Сайт. URL: https://plusone.com.ua/research.

8. Facebook. Сайт. URL: https://www.facebook.com.

9. Laniado D., Volkovich Y., Scellato S., Mascolo C., Kaltenbrunner A. The impact of geographic distance on online social interactions. Information Systems Frontiers. 2017. № 20, 6. P. 1203-1218. http://doi.org/10.1007/s10796-017-9784-9.

10. Lengyel B., Varga A., Ságvári B., Jakobi Á., Kertész J. Geographies of an Online Social Network. PLoS ONE. 2015. № 10(9). e0137248. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0137248.

11. Menezes T., Roth C. Natural Scales in Geographical Patterns. Scientific Reports. 2017. № 7. P. 45823. doi:10.1038/srep45823.

12. Puhach S., Pohrebskyi T., Golub G. Spatial peculiarities of social networking services distribution in Rivnenska oblast. Часопис соціально-економічної географії. 2020. (28). C. 43-50. DOI: https://doi.org/10.26565/2076-1333-2020-28-05.

13. Sui D., Goodchild M. The convergence of GIS and social media: challenges for GIScience. International Journal of Geographical Information Science. – 2011. № 25:11. P. 1737–1748. https://doi.org/10.1080/13658816.2011.604636.

14. Takhteyev Y., Gruzd A., Wellman B. Geography of Twitter networks. Social Networks. 2012. № 34 (1). P. 73–81. DOI: 10.1016/j.socnet.2011.05.006.

Надійшла до редколегії 01.04.2021