English Ukrainian
v666 PDF Друк E-mail
Автор: Administrator   
П'ятниця, 17 червня 2022 16:34

Завантажитиpage white acrobat

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

УДК 911.3(73):711 https://doi.org/10.17721/2308-135X.2021.66.45-53

Яценко Борис Павлович,

доктор географічних наук, професор Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Денисенко Олена Олександрівна,

кандидат географічних наук Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

МЕТРОПОЛІТЕНСЬКИЙ РЕГІОН: ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ НЬЮ-ЙОРКА, США

Мета – розкрити еволюцію підходів до визначення та сучасні уявлення про метрополітенські регіони на фоні урбанізаційних процесів у світі, а також тенденцій розвитку такого регіону для випадку Нью-Йорка - центру одного з найбільших метрополітенських регіонів з ядром у глобальному місті; на прикладі регіону відобразити зміни методичних підходів до ідентифікації меж та планування його просторового розвитку у довгостроковій перспективі.

Методика базується на довгостроковому аналізі динаміки розвитку міста, а також просторової організації метрополітенського регіону крізь призму еволюції підходів до визначення урбанізованих територій у США та планування розвитку регіону, спираючись при цьому на декілька поколінь регіональних планів, розроблених для метрополітенського регіону Нью-Йорка.

Результати. У статті відображено еволюцію уявлень та основні концепції розвитку метрополітенських регіонів як просторових утворень. Спираючись на досвід США щодо методики визначення урбанізованих територій, відображено зміни методичних підходів протягом останніх десятиліть та їх зв'язок з урбанізаційними процесами, зокрема показано вплив критеріїв величини розривів між житловою забудовою, щільності населення та щільності житлових приміщень на визначення урбанізованих територій. Дані критерії можуть бути використані для розроблення методики ідентифікації метрополісних регіонів в Україні, коректного визначення їх меж та з метою становлення зваженої політики розвитку цих регіонів. На прикладі Нью-Йорка у статті показано необхідність постійного оновлення та адаптації політики управління та планування такими регіонами, що виявляється у зміні моделі росту, фокусами якої є зменшення сегрегації, попередження кліматичних змін, інституційні трансформації та посилення ролі просторового планування.

Наукова новизна – розкриваючи досвід визначення меж метрополітенських регіонів, викликів для їх просторового розвитку та принципи політики планування на прикладі метрополітенського регіону Нью-Йорка, стаття відображає актуальні методичні підходи до визначення таких регіонів, становлення політики їх розвитку та планування, що можуть бути адаптовані в Україні. Серед ключових пропонованих змін, що покликані посилити збалансованість розвитку таких утворень в Україні – розроблення методики визначення меж таких регіонів, формування спільної стратегії розвитку та просторового планування.

Ключові слова: метрополітенський регіон, урбанізовані території, просторове планування, Нью-Йорк, регіональний план.

Список використаних джерел

1. Мезенцев К., Мезенцева Н. (2017) Житлова субурбанізація в Україні: тренди та відмінності / Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін. Київ, 268-287.

2. Мезенцев К.В., Провотар Н.І., Гнатюк О.М., Мельничук А.Л, Денисенко О.О. (2019) Неоднозначні приміські простори: тенденції та особливості зміни повсякденних практик. Економічна та соціальна географія, 82, 4-19. DOI: 10.17721/2413-7154/2019.82.4-19.

3. Підгрушний Г.П., Марущинець А.В., Іщенко Ю.Д. (2021) Київський метрополісний регіон: проблеми формування, склад і межі. Український географічний журнал, 4, 47-56. DOI: 10.15407/ugz2021.04.047.

4. A region at risk: The Third Regional Plan for the New York-New Jersey-Connecticut metropolitan area – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://rpa.org/work/reports/a-region-at-risk-the-third-regional-plan.

5. Ataöv, A., & Eraydin, A. (2011). Different forms of governance: Responses of two metropolitan regions in Turkey to state restructuring. Urban Affairs Review, 47(1), 84-128.

6. Beaverstock, J. V., Smith, R. G., & Taylor, P. J. (1999). A roster of world cities. cities, 16(6), 445-458.

7. Brenner, N. (2018). Debating planetary urbanization: For an engaged pluralism. Environment and Planning D: Society and Space, 36(3), 570-590. DOI: http://dx.doi.org/10.1177/0263775818757510.

8. Dockemdorff, E., Rodríguez, A., & Winchester, L. (2000). Santiago de Chile: metropolization, globalization and inequity. Environment and Urbanization, 12(1), 171-183.

9. Eraydin, A. (2011). Changing Istanbul city region dynamics: Re-regulations to challenge the consequences of uneven development and inequality. European Planning Studies, 19(5), 813-837. DOI: 10.1080/09654313.2011.561038.

10. Ewing, R., & Hamidi, S. (2015). Compactness versus sprawl: A review of recent evidence from the United States. Journal of Planning Literature, 30(4), 413-432. DOI: 10.1177/0885412215595439.

11. Gaussier, N., Lacour, C., & Puissant, S. (2003). Metropolitanization and territorial scales. Cities, 20(4), 253-263.

12. Habitat, U. N. (2020). World Cities Report 2020: The value of sustainable urbanization. Nairobi, Kenya. URL: https://unhabitat.org/World%20Cities%20Report%202020.

13. Hamidi, S., & Ewing, R. (2014). A longitudinal study of changes in urban sprawl between 2000 and 2010 in the United States. Landscape and urban planning, 128, 72-82.

14. Harrison, J., Fedeli, V., & Feiertag, P. (2020). Imagining the evolving spatiality of metropolitan regions. In Metropolitan regions, planning and governance (pp. 135-154). Springer, Cham.

15. Krätke, S. (2007). The metropolization of the European urban system in the era of globalization. Cities in Globalization: Practices, Policies and Theories, 157-183.

16. Krätke, S. (2015). New economies, new spaces. Cities and Economic Change: Restructuring and Dislocation in the Global Metropolis. Los Angeles: Sage, 57-73.

17. Making the region work for all of us: The Fourth Regional Plan. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://rpa.org/work/reports/the-fourth-regional-plan#overview.

18. New York City 2020 Census data – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://popfactfinder.planning.nyc.gov/explorer/cities/NYC.

19. Sarzynski, A., Galster, G., & Stack, L. (2014). Evolving United States metropolitan land use patterns. Urban geography, 35(1), 25-47.

20. Sassen, S. (2013). The Global City: New York, London, Tokyo. Princeton University Press.

21. Schmid, C., Karaman, O., Hanakata, N. C., Kallenberger, P., Kockelkorn, A., Sawyer, L., ... & Wong, K. P. (2018). Towards a new vocabulary of urbanisation processes: A comparative approach. Urban Studies, 55(1), 19-52. DOI: 10.1177/0042098017739750.

22. Scott, A. J. (2001). Globalization and the rise of city-regions. European planning studies, 9(7), 813-826.

23. Scott, A. J., & Storper, M. (2015). The nature of cities: The scope and limits of urban theory. International journal of urban and regional research, 39(1), 1-15. DOI: 10.1111/1468-2427.12134.

24. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2018). World Urbanization Prospects: The 2018 Revision, Online Edition – [Електронний ресурс] – Режим доступу: - https://population.un.org/wup/Download/.

25. Urban areas for the 2020 Census-proposed criteria / Federal Register / Vol. 86, No. 32 / Friday, February 19, 2021. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.federalregister.gov/documents/2021/02/19/2021-03412/urban-areas-for-the-2020-census-proposed-criteria.

26. Vegliò, S. (2021). Postcolonizing planetary urbanization: Aníbal Quijano and an Alternative Genealogy of the Urban. International Journal of Urban and Regional Research, 45(4), 663-678. DOI: 10.1111/1468-2427.13024.

Надійшла до редколегії 15.09.2021

Останнє оновлення на Четвер, 14 липня 2022 09:30