Завантажити

УДК 911.375 https://doi.org/10.17721/2308-135X.2023.73.48-57

Денисенко Олена Олександрівна,

кандидат географічних наук Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

КОНТЕКСТУАЛІЗАЦІЯ ТА ЇЇ МІСЦЕ В МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ МІСТ І МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Мета – відобразити сучасний дискурс щодо методологічного підходу контекстуалізації у сфері урбаністичних досліджень, проаналізувати напрями його використання для дослідження міст і міських територій, у тому числі трансформацій міських територій, а також проілюструвати основні способи контекстуалізації міських територій.

Методика – спирається на аналіз сучасних дебатів у сфері методології урбаністичних досліджень, зокрема місця, задач і способів використання методологічного підходу контекстуалізації, а також деталізацію можливих способів контекстуалізації, що можуть бути застосовані для різних цілей урбаністичних досліджень. Способи контекстуалізації та практика їх використання в урбаністичних дослідженнях проілюстровані численними прикладами дослідження трансформацій міських територій.

Результати – у статті розкрито методологічний дискурс щодо контекстуалізації як методологічного підходу сучасних урбаністичних досліджень та охарактеризовано основні способи контекстуалізації міських територій – за типом об'єкту, за розміром, за характеристиками національного контексту, місцем у просторовій організації, характеристиками міського контексту, місцеположенням, функціями, етапами типом просторово-планувальної структури, типом процесів і т.п. Охарактеризовано використання різних способів контекстуалізаціїї для дослідження трансформацій міських територій; кожен з цих способів проілюстрований прикладами.

Наукова новизна – у статті проілюстровано різні способи контекстуалізації міст і міських територій, висвітлено їх методологічну роль у сучасних урбаністичних дослідженнях, зокрема, дослідженнях трансформацій міських територій. Розкрито зміст окремих категорій у сфері міської теорії та методологічного дискурсу, зокрема, реконтекстуалізації та показано її використання для переосмислення процесів формування міст та міських територій в Україні.

Практичне значення – спираючись на конкретні приклади, показано, яку роль відіграє належна контекстуалізація як методологічний прийом в урбаністичних дослідженнях, формуванні уявлень про явища і процеси у містах, зокрема, для аналізу трансформацій міських територій, та ухвалення контекстуально-орієнтованих рішень у політиці міського розвитку.

Ключові слова: контекстуалізація, міські території, методологія, дослідження міст, компаративність.

Список використаних джерел/ References

Chelcea, L., Ferenčuhová, S., & Bădescu, G. (2021). Globalizing postsocialist urbanism. Global Urbanism: Knowledge, Power and the City, 71-79.

Gentile, M. (2018). Three metals and the 'post‐socialist city': Reclaiming the peripheries of urban knowledge. International Journal of Urban and Regional Research, 42(6), 1140-1151.

Healey, P. (2003). Collaborative planning in perspective. Planning theory, 2(2), 101-123.

Mallach, A., Haase, A., & Hattori, K. (2017). The shrinking city in comparative perspective: Contrasting dynamics and responses to urban shrinkage. Cities, 69, 102-108.

Peck, J. (2015). Cities beyond compare? Regional Studies, 49(1), 160-182.

Peyroux, E., Pütz, R., & Glasze, G. (2012). Business Improvement Districts (BIDs): the internationalization and contextualization of a 'travelling concept'. European Urban and Regional Studies, 19(2), 111-120.

Robinson, J. (2011). Cities in a world of cities: The comparative gesture. International journal of urban and regional research, 35(1), 1-23.

Robinson, J. (2016). Thinking cities through elsewhere: Comparative tactics for a more global urban studies. Progress in human geography, 40(1), 3-29.

Schmid, C., Karaman, O., Hanakata, N. C., Kallenberger, P., Kockelkorn, A., Sawyer, L., ... & Wong, K. P. (2018). Towards a new vocabulary of urbanisation processes: A comparative approach. Urban Studies, 55(1), 19-52.

Serra, M., Psarra, S., & O'Brien, J. (2018). Social and physical characterization of urban contexts: Techniques and methods for quantification, classification and purposive sampling. Urban Planning, 3(1), 58-74.

Sjöberg, Ö. (2014). Cases onto themselves? Theory and research on ex-socialist urban environments. Geografie, 119(4), 299-319.

Streule, M., Karaman, O., Sawyer, L., & Schmid, C. (2020). Popular urbanization: Conceptualizing urbanization processes beyond informality. International Journal of Urban and Regional Research, 44(4), 652-672.

Tuvikene, T. (2016). Strategies for comparative urbanism: post‐socialism as a de‐territorialized concept. International Journal of Urban and Regional Research, 40(1), 132-146.

Ward, K. (2010). Towards a relational comparative approach to the study of cities. Progress in human geography, 34(4), 471-487.

Wu, F. (2018). Planning centrality, market instruments: Governing Chinese urban transformation under state entrepreneurialism. Urban studies, 55(7), 1383-1399.

Надійшла до редколегії 14.08.2023

Прийнята до друку 13.09.2023