English Russian Ukrainian
Випуск 15 PDF Друк E-mail

І. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Уварова Г.Ш. Напрямки і тенденції розвитку рекреації і туризму в світі на сучасному етапі

У статті аналізуються тенденції  змін в рекреації і туризмі в світі, туристичні пропозиції  окремих країн, які успішно конкурують на міжнародному ринку рекреаційно-туристичних послуг на сучасному етапі.

Ключові слова: тенденції, чинники розвитку рекреації і туризму, дестинації, глобалізація, стійкий розвиток, інновації в туризмі.

Гладкевич Г.И. Факторы формирования туристского рынка

Cтатья посвящена анализу факторов, обеспечивающих рост туризма в конкретном регионе, их классификации и оценке. Впервые предлагается методика интегральной оценки, объективно (благодаря репрезентативности сложения отдельных параметров, выраженных через их «вес» в доле от максимального значения) показывающая  преимущества того или другого региона по совокупности параметров в целом, число которых не ограничено, и должно быть отобрано согласно поставленной цели. В то же время, она позволяет свободно читать ранг оценки по отдельным составляющим и сравнивать преимущества одних по отношению к другим.

Уделено внимание методу оценки фактора информации, который напрямую формирует восприятие и определяет конечный выбор туриста.

Приведена схема создания положительного имиджа туристского района и повышения его привлекательности с учетом мотиваций потребителя.

Заря І.В. Сучасний стан конкурентоспроможності туризму на макро- та мікрорівнях

В статті розкрито сутність конкурентоспроможності туристичної галузі, визначено піраміду  конкурентні переваги з позиції ієрархії складових економіки та проаналізовано умови та фактори мікро- та макрорівнів конкурентних переваг. Запропоновано заходи щодо оптимізації процесу роботи в конкурентному середовищі.

Юрченко С.О. Соціальна інфраструктура як фактор сталого розвитку регіону

У статті соціальна інфраструктура розглядається як комплекс галузей, що забезпечують нормальні умови життєзабезпечення населення регіону. Показані її функції і принципи формування як фактора сталого розвитку регіонів і країни в цілому.

Кіптенко В.К., Глазунова Т.В. Інформаційне забезпечення туризму: роль соціальних медіа Інтернету

Систематизовано й узагальнено  основні сучасні напрями та тенденції використання соціальних медіа в якості маркетингового інструменту в туризмі.

Ключові слова: туризм, інформаційне забезпечення, Інтернет-комунікації, соціальні медіа, маркетинговий інструмент.

Сергійко В.Ф. Значення анімаційних послуг в сучасній туристичній діяльності

У статті розглянуто типологію анімаційної діяльності, визначено коло основних понять, розкрито аспекти, що визначають зростання ролі даного виду діяльності для залучення туристів.

Ключові слова: анімація, дозвіллєві центри, глобалізація, урбанізація, рекреаційний ефект, рекреаційна анімація, туристична анімація.

Кіш Г.В. Геотуризм як можливість пізнання унікальності дестинації

У статті розглядається сутність поняття «геотуризм», його основні принципи та особливості, визначається його об’єкт та мета. Автор визначає головніі види туризму, які базуються на унікальності території, що і становлять основу формування геотуризму

Корнілова В.В. Особливості престижної реклами в туристичному бізнесі

У статті досліджуються основні зміни та тренди розвитку престижної реклами у сучасному туристичному бізнесі. Для створення ефективної престижної реклами насамперед необхідно визначити життєві інтереси та стиль життя потенційних споживачів, оскільки люди підпадають під вплив різних соціальних груп, у яких вони вбачають взірець для наслідування у здійсненні покупок та стилю життя.

Krzysztof Parzych Zróżnicowanie przestrzenne ruchu turystycznego w krajach europejskich

The aim of this article was the spatial analysis of the tourist arrivals in Europe. The analysis was made basing on the statistic data of the UNWTO contains  of the  distribution of the tourism movement in the European region. In the analysis was taken into account not only the main factors as tourist attractiveness and tourist development. Besides these determinants was taken into account the wide context of the politic and social and economical changes in European region especially in the middle-east European countries.

The analysis of the statistic data show the countries of west and medditteranean and south European regions have been staying the most visited in the Europe and  constitute the most visited tourist region in the world. Besides it in the last years has been rising the position of the middle east European countries thanks to the economical and political transformation and economic growth in these countries.

Смирнов І.Г. Досягнення Туреччини із застосування системи гостинності «Все включене» в туризмі та можливості їх використання в Україні (логістичний аспект)

Представлено особливості, переваги та проблеми однієї з сучасних ефективних технологій готельно-ресторанного обслуговування туристів. Розкрито логістичні особливості системи „Все включене”, зокрема узгодження обсягу закупівель необхідної сировини та готових виробів з величиною та структурою туристопотоку, що обслуговується. Звернуто увагу на передовий досвід готелів Туреччини в розвитку системи „Все включене” та запропоновано напрямки впровадження цієї системи в Україні, зокрема в Криму та в Карпатському регіоні.

Ключові слова: система гостинності «Все включене», турецький досвід з її використання в туризмі, проект «Кримська Анталія».

Корнілова Н.В. Сучасний стан розвитку міжнародного туризму на острові Ірландія

В статті розглянуто сучасний стан розвитку міжнародного туризму на острові Ірландія, основні вподобання та туристичні атракції для подорожуючих островом, можливості відвідання Ірландії українськими туристами.

Рассыпнов В.А., Максимова Н.Б. Экологический и познавательный туризм на земелях особо охраняемых природных территорий Алтая

Развитие экологического и познавательного туризма в Алтайском крае основывается на особо охраняемых природных территориях. Здесь есть возможность организовать вместе с отдыхом ознакомление с уникальными природными объектами и дать туристам разного возраста экологические знания. Для организаторов и гидов предлагается методическое и программное обеспечение экологического и познавательного туризма.

Багомедов М.А. Туристско-рекреационный комплекс как новая «старая» специализация Дагестана

Рассмотрены стратегические перспективы превращения туристско-рекреационного комплекса в направление межрегиональной специализации Дагестана, оцениваются возможности и препятствия.

Ключевые слова: туризм, рекреационные услуги, долгосрочная стратегия, качество жизни, профсоюзные здравницы, социальная и транспортная инфраструктура.

Григорьева В.В. Важность оценки рекреационного потенциала для стратегического планирования регионального устойчивого развития на примере Псковской области

Статья посвящена обоснованию важности комплексной оценки рекреационного потенциала для стратегического планирования регионального устойчивого развития на примере трансграничной Псковской области. Среди субъектов Северо-Запада  РФ особенно выделяется Псковская область, территория которой превышает площадь таких государств как Эстония, Швейцария, Нидерланды, но  как по экономическим, так и по демографическим и социальным аспектам является одной из самых депрессивных областей Северо-Запада РФ и не имеет научно-обоснованной программы и сценариев устойчивого развития. В последние годы были проведены комплексные исследования, которые позволили раскрыть проблемную ситуацию нерационального использования рекреационного потенциала Псковской области. Среди возможных  путей решения проблем перехода к устойчивому региональному развитию  является адекватная комплексная оценка рекреационного потенциала с учетом многих взаимосвязанных аспектов, в том числе с учетом критериев  экологической безопасности. Комплексная многокритериальная оценка рекреационного потенциала с использованием международных индикаторов устойчивого развития  может стать эффективным инструментом выявления  сильных и слабых сторон, возможностей и угроз региональной территориально-рекреационной системы. В статье предлагаются рекомендации по повышению эффективности использования рекреационного потенциала Псковской области путем развития экологически-безопасного природопользования и ответственного экологического туризма.

Ключевые слова: рекреационный потенциал, региональное устойчивое развитие, экологически-безопасное природопользование,  трансграничная Псковская область

Горшунова Є.В. Давні циркові видовищні споруди як об’єкт історико-культурного туризму

В статті представлено огляд циркових видовищних споруд давніх цивілізацій, географічні чинники, що вплинули на їх архітектурний вигляд, подана інформація про географічне поширення археологічних знахідок давньоримських видовищних споруд і можливості їх використання в туризмі.

Ржепецька Н.М. Екологічний туризм як засіб збереження навколишнього середовища

Дана стаття присвячена екологічному туризму. Розглядаються основні складові екотуризму. Проаналіовано стан природно-заповідного фонду України. Визначено переваги від розвитку екотуризму.

Ключові слова: екологічний туризм, складові екотуризму, навколишнє середовище, території, що охороняються,  природно-заповідний фонд, Міжнародна організація екотуризму.

Афанасьєв О.Є. Скансени України як репрезентанти регіональних типів природокористування

Обґрунтовується розуміння музеїв просто неба – скансенів – як установ, що репрезентують регіональні типи природокористування історико-етнографічних земель України. Скансени розглянуті як музейні установи, що дозволяють ознайомитися із традиціями етнічного природокористування, які виникали протягом тривалого історичного процесу формування і розвитку української нації, в концентрованому вигляді допомагають розкрити особливості української ментальності, в т.ч. зрозуміти сутність і об’єктивність регіональних відмін українського етнопростору.

Ключові слова: скансен, музей просто неба, історія регіонального природокористування, типи природокористування.

Яковчук О.В. Транспортне забезпечення туризму в Україні

Розглянуто проблеми дослідження транспорту для потреб туризму в Україні, запропоновано модель оцінки ефективності і атрактивності транспортно-географічного положення на прикладі 20 модельних туристичних центрів України по відношенню до Харкова.

Ключові слова: транспортне забезпечення туризму, туристичне транспортно-географічне положення, траснпортна доступність.

Колотуха О.В. Географічна оцінка туристсько-спортивних маршрутів України

Статтю присвячено розгляду проблем географічної оцінки компонентів природного середовища, які впливають на визначення категорій складності туристсько-спортивних маршрутів. Розглянуті туристсько-спортивні можливості України.

Бойко І.Д. Визначення та порівняння регіонів України, перспективних для розвитку спа туризму

Проаналізовано тенденції розвитку поліфункціональних закладів лікувально-оздоровчого туризму нового типу – спа. Виявлено перспективні регіони України. Визначено спектр пропозицій спа готелів, частково охарактеризовано попит на оздоровчі послуги. Окреслено перспективи розбудови мережі спа-готелів провідних курортних областей.

Жданова А.М. Франчайзинг как инструмент распространения компании на мировом рынке (на примере сети ресторанов быстрого питания «Макдоналдс»)

В настоящее время индустрия питания является неотъемлемой частью туристской индустрии. В данной статье была сделана попытка проанализировать пространственную организацию деятельности одной из ведущих ресторанных сетей "Макдоналдс". Исследование показало, что компания "Макдоналдс" является одной из ведущих ТНК на мировом рынке франчайзинга.

Каркальова П.І. Спрощення механізмів бухгалтерського обліку та оподаткування як інструмент регіональної політики залучення до сфери сільського зеленого туризму

У статті розроблені інструменти популяризації сфери сільського зеленого туризму серед сільського населення та сільгоспвиробників напередодні чемпіонату з футболу «Євро – 2012» . Наведено приклад відображення операцій у бухгалтерському обліку сільського зеленого туризму. Досліджено механізм оподаткування власників садиб сільського зеленого туризму у контексті нового Податкового кодексу України.

Ключові слова: сільський зелений туризм, бухгалтерський облік, оподаткування, особисте сільськое господарство, сільхозвиробник, чемпіонат з футболу «Євро – 2012».

Короткова А.Я., Цегельник Ю.О. Розробка інноваційного екскурсійного туру по Києву на релігійну тематику

Брунець Б.Р. Туристична інфраструктура Львівської області: стан та перспективи розвитку

У статті проаналізовано основні елементи туристичної інфраструктури Львівської області, зокрема: заклади розміщення та відпочинку; місця рекреації; транспорт та шляхи сполучення. Встановлено сучасний стан елементів інфраструктури та запропоновано шляхи  їх удосконалення.

Бордун О.Ю. Стратегічні орієнтири розвитку ринку туристичних послуг аграрних районів Тернопільської області (на прикладі Лановецького району)

Проаналізовано стан та перспективи розвитку туристичного ринку аграрних районів Тернопільської області, серед яких Лановецький район має всі характерні риси аграрних районів без особливих прикмет. Визначено основні проблеми, що гальмують його активний розвиток. Розглянуто наявну систему туристичної інфраструктури, виділено головні об’єкти пізнавального, рекреаційного та сільського туризму, та особливості їх використання у туристичних маршрутах Лановецького району.

Ключові слова та поняття: туристичний ринок району, пізнавальний туризм, рекреаційний туризм, сільський туризм, екологічний туризм

Закутинська І.І. Перспективи використання туристичного потенціалу м.Івано-Франківська під час проведення Євро-2012

Туристично-рекреаційна галузь є стратегічним напрямком розвитку туристичної інфраструктури в межах приміської зони Івано-Франківська. Розвиток приміської зони сприяє розширенню міського середовища для покращення життєдіяльності людини, стійкого соціально-економічного та просторового розвитку міста, ефективного здійснення містом Івано-Франківськом функцій обласного центру та форпосту рекреаційного освоєння регіону Українських Карпат.

Ключові слова: туризм; приміська зона; рекреаційне освоєння; інфраструктура.

Троценко О.В. Проблеми та перспективи розвитку сільського туризму Дніпропетровщини

Розглянуті проблеми становлення сільського туризму в Дніпропетровській області, запропоновані шляхи подолання перепон, що склалися, визначені перспективи розвитку сільського туризму як механізму переходу економіки регіону на принципи сталого розвитку.

Кашинська О.Є. Інновації – невід'ємна умова розвитку туризму Луганщини

У статті  дається визначення поняття інновації та інновації в туризмі, розглядаються можливі інновації в туризмі Луганщини.

Ключові слова: інновації, інновації в туризмі.

ІІ. ГЕОГРАФІЯ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

Ханмагомедов Х.Л., Изиева И.А., Гебекова А.Н. Топонимика – учение о географических названиях, ее полиструктурность, направления  как географо-историко-лингвистической науки при ведущей роли географии

В работе рассматривается  отношение топонимики к географии, истории и лингвистике, полиструктурность, классификация  топонимики и ее направления на основе комплексного подхода.

Сливка Р.Р. Буферне положення України: спільність та конфлікт інтересів великих світових гравців у Центрально-Східній Європі

На почтаку ХХІ ст. Україні притаманні ознаки буферного політико-географічного положення. Буферне положення держави є поняттям, яке недостатньо розроблене в українській політичній географії. В статті наведено існуючі в науковій літературі визначення поняття «буферної держави» і «буферної зони». Вказано на позитивні і негативні наслідки такого положення для України.

Смирнов І.Г. Балто-Чорноморська транспортно-логістична інтеграція та місце в ній України

Розглянуто основні чинники та складники формування Балто-Чорноморської транспортно-логістичної інтеграції та напрямки участі України в цьому процесі. Ключові слова:Балтійсько-Чорноморська транспортно-логістична інтеграція, проекти TEN-T, TEDIM, напрямки участі України.

Калько А.Д. Регулювання відносин надрокористування і поводження з мінеральною сировиною в провідних сировинних країнах світу

В статті піддані аналізу економічні, географічні та гірничі аспекти регулювання відносин в процесі надрокористування провідних сировинних країн світу.

Ключові слова: корисні копалини, рента, оренда, надра, ліцензійна система.

Даценко Л.М. Картографічне забезпечення шкільного курсу «Географія культури світу»

У статті розглянуті питання розробки комплекту карт для забезпечення викладання шкільного курсу (профільний рівень) «Географія культури миру». Карти укладені відповідно до запропонованого у навчальній програмі поділу на геокультурні регіони. В основу змісту карт покладено принцип пріоритету архітектурних пам'ятників.

Юрченко О.Є. Методичний апарат вивчення туризму

У статті розглядаються методи вивчення туризму: від визначення рівня спеціалізації регіону на туризмі, особливостей розміщення туристів і туристських центрів по території, розрахунку простих показників, що характеризують туристську діяльність, до виявлення інтегральної, комплексної і потенційної оцінки рівня розвитку туризму.

Борисюк О.А. Суспільно-географічний підхід до визначення рівнів розвитку регіональних авіатранспортних систем

Розкривається необхідність поглибленої  розробки методологічних та методичних засад суспільно-географічної оцінки рівнів розвитку  регіональних авіатранспортних систем. Запропоновані алгоритм та показники дослідження таких  систем.

Ключові слова: регіональна авіатранспортна система, рівень розвитку, індекс рівня розвитку.

Воловик В.М. Формування польських культурних ландшафтів містечок Поділля

У статті розглядаються особливості структури польських культурних ландшафтів містечок Поділля. Виділені загальні закономірності формування маєткових, фортифікаційних та промислових ландшафтів, їх етнокультурні риси та особливості господарювання.

Ключові слова: культура, етнокультура, містечко, культурний ландшафт, поляки.

Гавриленко О.П. Регіональна екогеографія і оптимізація географічного середовища

Розглянуті різні підходи до визначення змістовної сутності геоекології та екогеографії, а також сучасне сприйняття ідеї «об’єднаної» географії різними дослідниками. Злиття екології та географії відбувається в межах екогеографії, коли на теоретичній базі ландшафтознавства вирішуються завдання екологічної оптимізації природного середовища. Ландшафтознавство, озброєне екологічним підходом, має найбільші перспективи розробки загальних принципів оптимізації географічного середовища, а також конкретних заходів із вирішення цих завдань.

Патрикац Д.І. Річка Полтва у Львові: проблеми, шляхи їх розв’язання та перспективи на майбутнє

У статті коротко розглянуто історію та характеристики річки Полтви у місті Львові. Проаналізовано і висвітлено проблеми екології ріки, шляхи їх подолання та її перспективи на майбутнє.

Ключові слова: екологія, екологічні проблеми, ревіталізація, охорона довкілля, природні ресурси, раціональне використання природних ресурсів.

Кирилюк О.В., Кирилюк С.М. Еколого-гідроморфологічна оцінка басейну річки гуків для цілей сталого розвитку

Розроблено алгоритм еколого-гідроморфологічної оцінки басейну малої річки для цілей сталого розвитку. Побудовано картограму районування басейну річки Гуків згідно з цим алгоритмом.

Громик О.М. Важкі метали у лімносистемах Західного Полісся (на прикладі водойм зони радіоактивного забруднення Волинської області)

З’ясовані особливості поширення важких металів у водоймах в межах зони радіоактивного забруднення Волинської області. Виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій важких металів у ланках лімносистем.

Ключові слова: лімносистема, важкі метали, гранично допустима концентрація, радіоекологічний аналіз, водойми, геосистеми, радіоактивне забруднення.

 ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Афанасьєв О.Є. – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної та економічної географії, геолого-географічний факультет, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара.
  2. Багомедов М.А. – кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, заведующий отдела демографических и социальных проблем региона, УРАН, Институт социально-экономических исследований Дагестанского научного центра РАН.
  3. Бойко І.Д. – асистент кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  4. Бордун О.Ю. – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  5. Борисюк О.А. – старший викладач кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  6. Брунець Б.Р. – асистент, Львівський державний інститут новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола. Воловик В.М. – кандидат географічних наук. доцент кафедри фізичної географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського.
  7. Гавриленко О.П. – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної географії та геоекології географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  8. Гебекова А.Н. – кандидат педагогических наук, доцент, заведующий кафедрой педагогики и методики начального обучения, Дагестанский институт повышения квалификации педагогических кадров.
  9. Гладкевич Г.И. – кандидат географических наук, доцент, доцент кафедры экономической и  социальной  географи России, географический факультет, Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова.
  10. Глазунова Т.В. – студентка 5 курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  11. Горшунова Є.В. – аспірант геолого-географічного факультету, Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара
  12. Григорьева В.В. – PhD st. INTAS Young scientist of Europe, cтарший преподаватель кафедры экологической безопасности и устойчивого развития регионов, факультет географии и геоэкологии, Санкт-Петербургский государственный университет.
  13. Громик О.М. – викладач, Луцький інститут розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».
  14. Даценко Л.М. – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри геодезії та картографії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Жданова А.М. – аспирант, географический факультет, Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова.
  15. Закутинська І.І. – аспірант, асистент кафедри географії та природознавства, Педагогічний інститут, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
  16. Заря І.В. – кандидат економічних наук, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  17. Изиева И.А. – кандидат педагогических наук, доцент кафедры физической географии, ГОУ ВПО «Дагестанский государственный педагогический университет».
  18. Калько А. Д. – кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри розробки родовищ корисних копалин, механіко-енергетичний факультет, Національний університет водного господарства та природокористування.
  19. Каркальова П.І. – студентка 5 курсу, лаборант кафедри управління фінансовими послугами, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  20. Кашинська О.Є. – асистент кафедри туризму та готельного господарства, Інститут торгівлі, обслуговуючих технологій та туризму, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.
  21. Кіптенко В.К. – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  22. Кіш Г.В. – старший викладач кафедри туризму,  географічний факультет, Ужгородський національний університет. Кирилюк О.В. – асистент кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  23. Кирилюк С.М. – кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Колотуха О.В. – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії та геоекології, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. 
  24. Корнілова Н.В. – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного туризму,  Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський  національний університет культури і мистецтв.
  25. Корнілова В.В. – кандидат історичних наук,  старший викладач кафедри міжнародного туризму,  Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  26. Короткова А.Я. – кандидат географічних наук, професор, професор кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  27. Максимова Н.Б. – кандидат сельскохозяйственных наук, доцент, доцент кафедры природопользования и геоэкологии, географический факультет, Алтайский государственный университет.
  28. Патрикац Д.І. – магістр, Київський національний університет культури і мистецтв.
  29. Рассыпнов В.А. – доктор биологических наук, професор, профессор кафедры землеустройства, земельного и городского кадастра, Алтайский государственный аграрный университет.
  30. Ржепецька Н.М. – менеджер відділу продаж, ТОВ “Кандагар”.
  31. Сергійко В.Ф. – кандидат філософських наук, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  32. Сливка Р. Р.кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та природознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
  33. Смирнов І.Г. – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  34. Троценко О.В.кандидат географічних  наук, доцент кафедри фізичної та економічної географії, геолого-географічний факультет, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара.
  35. Уварова Г.Ш. – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедра країнознавства  і туризму,  Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  36. Цегельник Ю.О. – аспірант, завідувач мультимедійної лабораторії кафедри міжнародного туризму,  Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  37. Ханмагомедов Х.Л. – доктор географических наук, профессор, профессор кафедры физической географии, ГОУ ВПО «Дагестанский государственный педагогический университет».
  38. Юрченко С.О. – кандидат географічних наук, доцент,  професор кафедри туристичного бізнесу, факультет міжнародних економічних відносин і туристичного бізнесу, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
  39. Юрченко О.Є. – аспірантка кафедри туристичного бізнесу, факультет міжнародних економічних відносин і туристичного бізнесу, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
  40. Яковчук О.В. – кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму і соціальних наук, Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету.
  41. Krzysztof Parzych – dr.,  Zakład Geografii Społeczno-Ekonomicznej i Turystyki, Instytut Geografii, Akademia Pomorska w Słupsku.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

Науковий збірник «Географія та туризм» випуск 15 висвітлює актуальні питання теорії та практики географії рекреації та туризму, природничої географії, суспільної географії та картографії.

Матеріали збірника віддзеркалюють сучасні науково-практичні тенденції географії як новітнього засобу просторового осмислення суспільної діяльності; формують та узагальнюють комплексні наукові дослідження туристичного характеру в Україні та світі, зокрема Польщі та Росії. Автори статей аналізують науково-методичні засади дослідження ролі туристичних ринків в умовах глобалізації туризму та активізації участі України в світовому туристичному процесі. Особливу увагу приділено управлінню туристичними територіями і регіонами. Теоретичні положення підкріплено прикладами і практичними рекомендаціями.

Дослідження науковців спрямовані також на розвиток теорії, методології й методики сучасної суспільної географії, вивчення особливостей функціонування міжгалузевих комплексів, розробку регіональних аспектів розвитку продуктивних сил. Охарактеризовано сучасні методи вивчення гідрографічних та геоморфологічних процесів з використанням зарубіжного і вітчизняного досвіду при збереженні природного середовища.

Отже, науковий збірник «Географія та туризм» випуск 15 містить значний різноплановий та багатовекторний матеріал, що складає основу географічних досліджень сучасності.

Лісовський С.А., доктор географічних наук,старший науковий співробітник,

завідувач відділу природокористування та збалансованого розвитку

Інституту географії НАН України