English Russian Ukrainian
Випуск 16 PDF Друк E-mail
І. МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОГО КРУГЛОГО СТОЛУ «УКРАЇНА-ІТАЛІЯ: СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ»

Монтекіарі А., Карфанья Е. Професійна підготовка у секторі туризму

Зважаючи на складність організації ринку праці у секторі туризму в Італії спостерігається зростання попиту на високо кваліфікованих фахівців. Спеціалізовані навчальні заклади  на теперішній час не задовольняють таку потребу ринку у повному обсязі. Відповідь має бути у формуванні тісних зв’язків між спеціалізованими навчальними закладами на горизонтальному рівні, та вертикальних зв’язків між відповідними навчальними закладами різних рівнів освіти, звертаючи особливу увагу на всіх рівнях на практичну підготовку фахівців завдяки тісним зв’язкам з державним та приватним виробничим сектором.

Любіцева О.О. Регіональний аналіз підготовки кадрів для туризму в Україні

Система підготовки кадрів для туризму, сформована в Україні за часи незалежності, розглянута в динаміці ліцензійного процесу даних освітніх послуг та за рівнями підготовки. Основна увага приділена регіональному аналізу на відповідність ліцензійних обсягів підготовки фахівців з туризму, рівню розвитку галузі туризму та потребам організаторів туристичної діяльності.

Ключові слова: підготовка кадрів, туризм, ліцензійний процес, акредитація.

Уварова Г.Ш. Шляхи поглиблення міжнародного співробітництва у підготовці кадрів для сфери туризму

У статті аналізується досвід міжнародного співробітництва у сфері підготовки кадрів для туризму, обґрунтовується необхідність поглиблення міжнародної інтеграції на рівні як теоретичної, так і практичної підготовки студентів.

Ключові слова: освіта для сфери туризму, модель підготовки кадрів, галузевий стандарт, компетентнісний підхід, професійна практика, стажування, волонтерство.

Кулініч М.Т., Шиманська І.Л. Попит та пропозиція на туристичному ринку «Україна – Італія»В статті аналізується пропозиція та попит на туристичному ринку «Україна – Італія». А також наведено інформацію про популярність тих чи інших видів туризму на цьому ринку серед різних груп туристів.

Смирнов І.Г. Теорія конкурентних переваг М. Портера та її застосування у туризмі (на прикладі Італії)

Розкрито сутність теорії конкурентних переваг М. Портера по відношенню до туристичного бізнесу, зокрема концепції національного ромбу та моделі п’яти сил конкуренції. Розглянуто особливості використання моделі п’яти сил конкуренції та побудови мапи стратегічних груп на прикладі тур фірми, яка спеціалізується на виїзному туризмі до Італії.

Мотузенко О.О., Петліна Д.В. Міжнародна туристична виставка (Borsa Intemazionale del Turismo) в Мілані

У статті розглянуто досвід організації роботи Міжнародної туристичної виставки (Borsa Internazionale del Turismo) в місті Мілан в Італії, для задоволення потреб різних категорій відвідувачів та забезпечення ефективності просування на світовому туристичному ринку національного туристичного продукту Італії.

Безуглий В.В. Передумови розвитку пізнавального туризму в Італії

Розглянуті основні особливості розміщення культурно-історичних рекреаційних ресурсів по території Італії. Виявлені основні можливості пізнавального туризму в країні.

Зінько Ю.В., Горішевський П.А., Васильєв В.П., Благодир С.Ф., Іваник М.Б. Використання італійського законодавчого досвіду для розробки законопроектів у сфері сільського туризму України

У статті представлено концепцію вітчизняного законопроекту «Про сільський туризм і агротуризм». Вона враховує вітчизняний і міжнародний досвід нормативно-правового забезпечення сільського туризму та агротуризму. Детально проаналізовано італійський досвід законодавчого забезпечення агротуризму та використано його для розробки нормативно-правових аспектів діяльності сільського туризму у формі підсобного господарства (агротуристичних господарств).

Мотузенко О.О., Мішалова К.M., Петліна Д.В. Міжнародне співробітництво України та Італії у сфері скаутингу

У статті розглянуто роль та місце скаутингу у вихованні дітей та молоді, запропоновано нову модель участі скаутської організації в розвитку спеціалізованого навчального закладу (Ліцею міжнародного туризму)  визначено можливості міжнародного співробітництва України та Італії у сфері скаутингу.

Ключові   слова: скаутинг,  громадська організація «Скаути Києва», міжнародне співробітництво, рух скаутів в Італії.

  Костащук В.І. Сучасний стан міжнародного туризму між Україною та Італією (на прикладі Чернівецької області)

В статті розкрито сучасний стан туристичних потоків між Чернівецькою областю України та Італії. Запропоновано статистичні дані про стан іноземного та зарубіжного туризму в області. За допомогою коефіцієнту туристичних обмінів проведено аналіз основних тенденцій формування туристичних потоків.  Визначено основні причини переважання зарубіжного туризму над іноземним.

 Ключові слова: міжнародний туризм, іноземний туризм, зарубіжний туризм, туристичні потоки.

Смирнов І.Г., Ковалевич Л.В. Озеро Гарда – туристична перлина Північної Італії

Розкрито рекреаційно-пізнавальний потенціал найбільшого озера півночі Італії – Гарда, яке нині є одним з найбільших і найвідоміших курортних центрів Південної Європи, що залишається, на жаль, недостатньо відомим та популярним серед українських туристів.

ІІ. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Кілінська К.Й., Андрусяк Н.С. Рекреаційно-туристичний паспорт території – як форма рекреаційного моніторингу навколишнього природного середовища

У публікації розглядаються методичні підходи до створення рекреаційно-туристичного паспорту території, представлена загальна та характерологічна інформація про основні інформативні блоки і підблоки паспорту, виявлені класифікаційні підходи до паспортизації природних рекреаційних ресурсів.

Ключові слова: рекреаційно-туристичне природокористування, рекреаційно-туристичний паспорт території, геополітичні та економіко-географічні характеристики, культура, відпочинок, спорт і туризм. використання природних умов і природних ресурсів з метою відпочинку та оздоровлення.

 Рутинський М. Й., Топорницька М.Я. Етнофестивальний туризм: теоретичні засади й етногеографічні аспекти організації

  Виявлено та систематизовано теоретико-методологічні основи відносно нового виду туризму – етнофестивального, розкрито його потенційні можливості та територіальний аспект розвитку. Запропоновано конкретні рекомендації щодо перспективного розвитку етнофестивального туризму в Україні.

 Ключові слова: етнічний туризм, етнографічний туризм, етнокультурний туризм, етнокультурний об’єкт, фестиваль, етнофестивальний туризм, класифікація фестивалів, географія етнофестивалів.

Новикова В.І. Санаторно-курортна сфера: інфраструктурна складова, стан розвитку в Україні

Сформульовано розуміння санаторно-курортної сфери, що є частиною рекреації. Показано місце санаторно-курортної діяльності серед інших форм рекреаційної діяльності та виділені три її основні функції. Розроблено модель функціональної структури курорту, де серед складових виділяється специфічна та звичайна інфраструктура. Пропонується поділ санаторно-курортних закладів на спеціалізовані та загальнооздоровчі. Проаналізовані загальнодержавні та регіональні показники кількості і місткості санаторно-курортних і оздоровчих закладів України. Запропоновані заходи покращення ситуації у санаторно-курортні сфері України.Ключові слова: санаторно-курортна сфера, інфраструктура, санаторно-курортні заклади.

Шевчук О.В. До питання про рекреаційне використання печер

В статті розкрито та охарактеризовано зміст поняття рекреаційного кейвінгу, як прикладу раціонального використання карстових печер. Узагальнено світовий досвід управління та охорони рекреаційних карстових печер на прикладі Австралійської Спелеологічної Федерації. Адаптовано загальні положення кодексу «Мінімального впливу кейвінгу».

Жураєва К.А. Оцінка світової практики застосування інноваційних технологій в туризмі

У даній статті розглядається оцінка світової практики застосування інноваційних технологій в туризмі. Розглядаються питання пов’язані з використанням можливостей глобальної комп’ютерної мережі Інтернет у діяльності туристичних фірм, засоби розміщення туристичної реклами в мережі, обґрунтовуються вигоди для фірм індустрії туризму від віртуального туризму, висвітлені потенційні можливості комп'ютерних технологій та впровадження нових проектів у світовій практиці.

Чеченя О.В. Фактори впливу на галузь туризму

Досліджено умови функціонування галузі туризму. Виявлено фактори впливу на галузь туризму та представлено їх класифікацію. Ключові слова: галузь туризму, фактори впливу, класифікація.

Пендерецький О.В. Чинники  промислового туризму  Карпатського суспільно-географічного району

 Дана оцінка чинників промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району. З погляду структурної перебудови господарського комплексу краю встановлені прерогативи  промислового туризму як визначального в структурі перспективної моделі  туристичної індустрії

Ключові слова: промисловий туризм, чинники, природні ресурси, екологічна ситуація, реклама, Карпатський суспільно-географічний район.

 Матвієнко В.М., Матвієнко Н.М., Хилевич Н.М. Чинники розвитку і розміщення  рекреаційного комплексу  Подільського району

 Розкрито значення рекреаційного комплексу, розглянуто основні групи чинників, їх склад та ступінь впливу на розвиток і розміщення рекреаційного комплексу Подільського району України.

Глибовець В.Л. Аналіз туристичних потоків до Столичного суспільно-географічного району України

  Ця стаття присвячена аналізу туристичних потоків різного виду до Столичного суспільно-географічного району та інших восьми районів України.

 Ключові слова: Столичного суспільно-географічного району, туристичні  потоки.

Іванунік В.О. Інтегральна оцінка атрактивності  рекреаційно-туристичних ресурсів (на прикладі Чернівецької області)

 В статті подана інтегральна оцінка атрактивності рекреаційно-туристичних ресурсів Чернівецької області за новою розробленою методикою. Оцінка інтегральної атрактивності – складається з окремих оцінок атрактивності природних, історико-культурних, соціально-економічних рекреаційно-туристичних ресурсів, а також з врахуванням коефіцієнта екологічної стабільності та факторів привабливості окремих видів ресурсів.

Ключові слова: рекреаційно-туристичні ресурси, рекреаційно-туристична атрактивність території, інтегральна оцінка рекреаційно-туристичних ресурсів.

Рутинський М.Й. Історико-географічні особливості становлення  Прикарпатського курорту Моршин

Проведено ретроспективно-географічний аналіз специфіки становлення курорту Моршин на ринку міжнародних оздоровчо-рекреаційних послуг. Прослідковано основні етапи еволюції курорту від одиничного приватного закладу сезонного типу до поліфункціонального бальнеогрязевого курортного центру міжнародного класу.

 Ключеві слова: курорт, оздоровчий профіль, ринок рекреаційних послуг.

Омельяненко К. Д. Перспективні райони для організації спелеотуризму в Україні

Темою даної публікації є огляд та характеристика ресурсної бази для розвитку спелеотуризму в Україні, а також опис пристосованих для масового туризму печер на території Криму та Поділля.

 Ключові слова: Спелеотуризм, печери, туризм, Поділля, Крим.

 

ІІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Олійник Я.Б., Лукянчук О.М. Структурні особливості розвитку житлово-комунального господарства регіону

Розкрита функціонально-компонентна структура житлово-комунального господарства регіону. Досліджено структуру, організацію та особливості функціонування житлово-комунального господарства як складової суспільно-географічного комплексу регіону на прикладі Житомирської області.

 Ключові слова: житлово-комунальне господарство, газове господарство, водопровідне господарство, каналізаційне господарство.

Клімчук Б.П. Суспільно-географічне дослідження малого підприємництва

Висвітлені підходи до суспільно-географічного дослідження малого підприємництва. Обґрунтовано суспільно-географічну сутність малого підприємництва, розкрито зміст та визначено основні його класифікаційні таксони. Розглянуто особливості формування та розвитку малого підприємництва.

Ключові слова: мале підприємництво, господарство країни, ринкова економіка, форма економічної активності.

Стафійчук В.І. Міжнародні організації як агенти політичної глобалізації

Розкрито роль окремих міжнародних організацій в процесі політичної глобалізації світосистеми. Проведено типологію міжнародних організацій відповідно до ролі в процесі політичної глобалізації.

Ключові слова: політична глобалізація, агент глобалізації, міжнародна організація, індекс політичної глобалізації.

Савчук І.Г. Сучасні російські суспільно-географічні дослідження експортної орієнтації господарства країн

Проаназированы современные направления в общественно-географическом изучении экспортной ориентации хозяйства страны в российской научной школе экономической и социальной географии. Раскрыта теоретико-методологическая специфика различных направлений изучения данного явления российскими коллегами. Дана короткая научная характеристика наиболее важных работ ведущих специалистов по данной проблеме в современной российской географии.

Бордун О.Ю. Котик Л.І. Трансформація прикордонної транспортної інфраструктури в контексті розвитку туризму з країнами сусідами Західноукраїнського регіону

В статті аналізується сучасний стан прикордонної інфраструктури західно-українського прикордоння, тобто пункти пропуску через державний кордон в розрізі країн сусідів першого порядку. На основі проведених досліджень сформульовані основні стратегічні орієнтири розвитку прикордонної транспортної інфраструктури для виправлення недосконалості роботи транспорту.

Ключові слова: західноукраїнське прикордоння (ЗУП); прикордонна транспортна інфраструктура, прикордонні пункти пропуску (ППП).

Воловик Л.М. Демографічна ситуація і міграційна активність населення периферійних районів  (на прикладі Київської області)

У статті  проаналізовано особливості демографічної ситуації і міграційної активності населення периферійних районів (на прикладі Київської області).

Ключові слова: демографічна ситуація, міграційна активність, населення.

Шиян Д.В. Дослідження захворюваності населення старопромислового регіону за допомогою ГІС (на прикладі Кривбасу)

В статті досліджуються просторові особливості розповсюдження захворюваності в Кривбасі. Для суспільно-географічного аналізу використані аналітичні можливості ГІС. Встановлюється залежність між захворюваністю населення та станом навколишнього середовища.

Ключові слова: старопромисловий регіон, суспільно-географічний аналіз, забруднення навколишнього середовища, захворюваність населення, екологічно залежні хвороби.

Білоус А.В. Передумови формування та основні особливості функціонування електронної галузі індустрії ЗМІ

В статті «Передумови формування та основні особливості функціонування електронної галузі індустрії ЗМІ» особливості електронної галузі індустрії ЗМІ, а також вплив соціальних медіа на суспільство.

Іванова О.С. Витоки досліджень з мелогеографії

У статті вивчається історія фольклористичних досліджень в таких слов’янських країнах як Україна, Росія та Білорусія. Також вивчається внесок етномузикознавців у розвиток та просування народної фольклорної музики.

Ключові слова: мелогеографія, фольклор, народна музика, етномузикологія,  фольклористичні дослідження

Єлісєєва К.В. Вплив транспортного сектору на конкурентоспроможність країн світу

У статті розглянуто кількісний та якісний характер впливу транспортного сектору на конкурентоспроможність країн світу. Розглянуто шляхи підвищення конкурентної позиції України через розвиток транспортного сектору.

Ключові слова: конкурентоспроможність, транспортна інфраструктура, транспортні послуги.

Левицька О.Л., Церковний О.Г., Запотоцький С.П. Конкурентоспроможність ринку агропродовольчої продукції в Україні: суспільно-географічний аспект

Охарактеризовано сучасний стан та регіональні особливості ринку агропродовольчої продукції в Україні. Розкрито складові механізму формування конкурентоспроможного агропродовольчого ринку та визначено основні засади забезпечення його  конкурентоспроможності.

Ключові слова: Конкурентоспроможність агропродовольчої продукції, організаційно-правові форми господарювання, територіальна спеціалізація господарства, інфраструктура АПК, форми організації виробництва, державна регіональна політика.

Медовар Б.Л. Столичні міста як феномен просторової організації суспільства

Стаття присвячена функціональній спеціалізації міст, історичному та політичному феномену столичного міста як форми просторової організації культурного та економічного життя суспільства. Тенденції розвитку господарства столичних міст подано з позицій теорії глобальних міст. Обґрунтовано поняття «стара столиця» та «нова столиця». Дані причини виникнення останніх.

Ключові слова: столиця, місто, спеціалізація міст, світове місто, глобальне місто, урбанізація.

Мамедова О.О. Аналіз торговельної спеціалізації країн Скандинавського регіону

У статті представлені результати розрухунків конкурентних переваг Скандинавських країн. На основі даних про зовнішній товарообіг країн та виявлених конкурентних переваг був проведений аналіз торговельної спеціалізації  Норвегії, Швеції та Фінляндії.

Ключові слова: торговельна спеціалізація, конкурентні переваги, Скандинавські країни.

IV. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Афанасьєв О.Є. Формування наукових уявлень про природокористування  у середовищі історичної географії

Розглянуто становлення в історико-географічній науці уявлень про природокористування як комплексну систему «людина – природа». Досліджено теоретико-методологічний доробок вчених, що склав підґрунтя для формування історії регіонального природокористування як окремого наукового напряму історичної географії.

Ключові слова: історія регіонального природокористування, історична географія, система «людина – природа».

Калько А.Д. Конструктивно-географічні особливості поняття «національна безпека»

Стаття є логічним продовженням низки публікацій, присвячених алізу видів національної безпеки з точки зору географічної науки. Наведені і обгрунтовані категорійні визначення поняття “національна безпека держави”, складовою якої є мінерально-сировинна безпека.

Ключові слова: національна безпека, мінеральні ресурси, мінерально-сировинна безпека, корисні копалини.

Дмитрук О.Ю. Кочеткова І.В. До питання про дефініцію поняття рекреаційний ландшафт

Розглядаються підходи до визначення рекреаційного ландшафту та пропонується критерії його виділення.

Ключові слова: рекреаційний ландшафт, рекреаційне природокористування, антропогенний ландшафт.

Воловик В.М. Українські сільські культурні ландшафти

У статті розглядаються особливості структури українських сільських культурних ландшафтів Поділля. Проаналізовано дефініцію та етимологію слова «село», встановлено зв’язок з особливостями регіональної етнокультури. Виділено загальні закономірності формування еволюційно пов’язаних сільських культурних ландшафтів: двір (дворище) – хутір – село та периферійної зони сільських культурних ландшафтів.

Ключові слова: культура, етнокультура, село, сільський культурний ландшафт, українці.

Бондарець Д.С. Гідрометеорологічні особливості рекреаційних ландшафтів Запорізької області

Зібрано та систематизовано існуючу метеорологічну та кліматологічну інформацію про рекреаційні ландшафти Запорізької області.

Ключові слова: гідрометеорологічні особливості, рекреаційні ландшафти, рекреація.

Галаган О.О., Гайдай С.В., Бойко Ю.В. Оцінка якості води каскаду Совських ставків м. Києва

Визначено хімічне забруднення води за вмістом нітратів, нітритів, фосфатів, а також рівень її токсичності в Совських ставках м. Києва.

Ключові слова: хімічне забруднення, токсичність, Совські ставки.

Рак Л.К. Водно-болотні угіддя як складова ресурсно-рекреаційного потенціалу українського Причорномор’я (на прикладі Херсонської та Миколаївської областей)

В роботі розглянуто рекреаційні об’єкти в Херсонській і Миколаївській областях на території водно-болотних угідь, проведено порівняльний аналіз цих об’єктів з природним парком «Копачки Ріт» в Хорватії, обчислено коефіцієнти рекреаційної місткості та рекреаційного навантаження.

Бейдик О.О. Выдающийся географ, писатель и путешественник (к 80-летию со дня рождения Б.Б. Родомана)

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
  1. Андрусяк Наталя Степанівна – кандидат біологічних наук, доцент  кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, географічний факультет, Чернівецький національний університет.
  2. Афанасьєв Олег Євгенович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної та економічної географії, геолого-географічний факультет, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара.
  3. Благодир Світлана Федосіївна – старший викладач кафедри геоморфології і палеогеографії,  географічний факультет,  Львівський національний університет імені Івана Франка.
  4. Білоус Анна Володимирівна – аспірант кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  5. Безуглий Віталій Вікторович – кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана геолого-географічного факультету, доцент кафедри фізичної та економічної географії, геолого-географічний факультет, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара.
  6. Бойко Юлія Василівна – студентка магістратури другого року навчання кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  7. Бондарець Дмитро Сергійович – аспірант кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  8. Бордун Ореста Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  9. Васильєв Володимир Павлович – голова Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Воловик Володимир Миколайович – кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
  10. Воловик Людмила Михайлівна- аспірантка відділу суспільно-географічних досліджень, Інституту географії, старший викладач, ДВНЗ «Переяслав–Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
  11. Гайдай Сергій Вікторович – кандидат географічних наук, асистент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  12. Галаган Олександр Опанасович – завідувач навчальної екологічної лабораторії кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  13. Глибовець Вікторія Леонідівна – асистент кафедри економічної та соціальної географії,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  14. Горішевський Павло Анатолійович – доцент кафедри туризму, ПВНЗ «Галицька Академія», заступник голови Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, голова Івано-Франківської обласної організації Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
  15. Дмитрук Олександр Юрійович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  16. Єлісєєва Катерина Володимирівна – магістр кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  17. Жураєва Каріна Аліжонівна – аспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  18. Запотоцький Сергій Петрович – кандидат географічних наук, докторант кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  19. Зінько Юрій Володимирович – старший науковий співробітник Лабораторії інженерно-географічний, природоохоронних і туристичних досліджень, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, заступник голови Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
  20. Іваник Мирослав Богданович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри геоморфології і палеогеографії, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  21. Іванова Олександра Сергіївна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  22. Іванунік Віталій Олександрович – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  23. Калько Андрій Дмитрович – кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри розробки родовищ корисних копалин, механіко-енергетичний факультет, Національний університет водного господарства та природокористування.
  24. Карфанья Еліо – професор, Державний інститут готельного господарства. ресторанної справи та туризму імені «Джероламо Варнеллі» (м. Чінголі, Італія).
  25. Кілінська Клавдія Йосифівна – доктор географічних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування,  географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  26. Клімчук Борис Петрович – голова обласної державної адміністрації Волинської.
  27. Ковалевич Людмила Володимирівна – студентка 3 курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  28. Костащук Володимир Іванович – кандидат географічних наук, доцент кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  29. Котик Любов Іванівна – асистент кафедри економічної і соціальної географії, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  30. Кочеткова Ірина Валентинівна – аспірантка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  31. Кулініч Марина Тарасівна – студентка 5 курсу  кафедри географії України, географічний факультет Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  32. Любіцева Ольга Олександрівна – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  33. Левицька Ольга Леонідівна – студентка 4 курсу кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  34. Лук’янчук Олена Миколаївна – аспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  35. Мамедова Олена Олександрівна – магістр кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  36. Матвієнко Володимир Миколайович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  37. Матвієнко Наталя Миколаївна – кандидат географічних наук, асистент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  38. Медовар Борис Львович – студент 4 курсу кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  39. Мішалова Ксенія Миколаївна – студентка 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  40. Монтекіарі Антонелла – професор, Державний інститут готельного господарства. ресторанної справи та туризму імені «Джероламо Варнеллі» (м.Чінголі, Італія).
  41. Мотузенко Олена Олександрівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  42. Новикова Валерія Іванівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму і готельно-ресторанної справи, Навчально-науковий інститут економіки і права, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.
  43. Олійник Ярослав Богданович – доктор економічних наук, професор, член-кор. НАПН України, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  44. Омельяненко Катерина Дмитрівна – студентка 5 курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  45. Пендерецький Орест Володимирович – кандидат технічних наук, доцент кафедри туризму, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
  46. Петліна Дарина Вадимівна – 4 курс кафедри географії України, географічний факультет Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  47. Рак Лариса Кирилівна – аспірантка кафедра країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  48. Рутинський Михайло Йосопивич – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  49. Савчук Іван Григорович – кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, відділ суспільно-географічних досліджень, Інститут географіїх НАН України.
  50. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  51. Стафійчук Валентин Іванович – кандидат географічних наук, докторант кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  52. Топорницька Марія Ярославівна – здобувач кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  53. Уварова Ганна Шевкетівна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедра країнознавства  і туризму,  Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  54. Хилевич Наталя Миколаївна – студентка 5 курсу кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  55. Церковний Олексій Геннадійович – студент 4 курсу кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  56. Чеченя Ольга Вікторівна – аспірант кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  57. Шевчук Олексій В’ячеславович – аспірант кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  58. Шиманська Ілонна Леонідівна – магістр кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  59. Шиян Дарья Валеріївна – асистент кафедри розміщення продуктивних сил і технологій виробництва, Криворізький економічний інститут КНЕУ, здобувач кафедри соціально-економічної географії та регіонознавства, Харківський національний університет ім.В.Н. Каразіна.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

Науковий збірник «Географія та туризм» випуск 16 висвітлює актуальні питання теорії та практики географії рекреації та туризму, природничої географії, суспільної географії та картографії.

Збірник містить матеріали V міжнародного круглого столу «Україна – Італія: співробітництво у галузі туризму», який проходив  на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка 21 жовтня 2011 року. В роботі круглого столу приймали участь фахівці у галузі туризму, викладачі, аспіранти та студенти провідних вузів Італії та України, зокрема Державного інституту готельного господарства, ресторанної справи та туризму «Джироламо Варнеллі» міста Чінголі, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного авіаційного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та ін. Окрім традиційних доповідей в рамках даного заходу відбулись відео презентації туристичних регіонів Італії та можливостей підготовки кадрів для туристичної галузі в Італії та Україні.

Ряд матеріалів присвячено проблемам міжнародного туризму, аналізу європейського досвіду розвитку туристичних територій, питанням регіонального розвитку, природокористування, оцінці ландшафтів.

Науковий збірник «Географія та туризм» буде цікавим студентам, аспірантам, викладачам вищих навчальних закладів, фахівцям у галузі туризму.

Лісовський С.А., доктор географічних наук,старший науковий співробітник,
завідувач відділу природокористування та збалансованого розвитку
Інституту географії НАН України