English Russian Ukrainian
Випуск 17 PDF Друк E-mail

І. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Любіцева О.О., Третяков О.В. Типізація дестинацій

Розглянуті підходи до формування термінологічного апарату туризмології, зокрема, визначення типу та виду дестинаціїй.

Ключові слова: туризмологія, дестинація, типи, види дестинацій, елементи територіальної структури туризму.

Антоненко В.С.,  Бойченко С.Г. Про можливі наслідки для туристичної галузі кліматичних змін

Розглянуто сучасні тенденції у змінах глобального і  регіонального клімату та можливі  екологічні  та соціально-економічні наслідки від  цих змін в України, вплив цих змін на зони рекреації та туристичну індустрію.

Ключові слова: глобальний клімат, регіональний клімат, рекреація, туристична індустрія.

Устименко Л.М., Цегельник Ю.О. Географія туристичних центрів та відеоекологія

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку туризму та відеоекології. Розглянуто проблему стану туристичних центрів та їх відео екологічним характеристик. Запропоновано класифікацію відповідності туристичних центрів відео екологічним критеріям.

Ключові слова:відео екологія, туризм, туристичні центри.

Воронина А.Б. Анимация в этнографическом туризме

В статье обосновывается использование анимационных программ для развития этнографического туризма. Анимация в этнографическом туризме рассматривается как фактор, способствующий повышению конкурентоспособности и развитию региона.

Ключевые слова: анимация, этнографический туризм, культура.

Корнілова В.В. PR-комунікації музейних установ і туристичних фірм: спільне й відмінне

У статті розкриті спільні й відмінні риси PR-комунікацій музейних установ і туристичних фірм. Для ефективного залучення музеїв до туристичної діяльності їм необхідно досягти взаємовигідного співробітництва з турфірмами на рівні PR-технологій. Поєднання наукової складової діяльності музейних установ та сучасних туристичних PR-комунікацій зможе вивести українські музеї на якісно новий рівень діяльності й розвитку.

Ключові слова: PR-комунікації, PR-технології, канал комунікації, музей, туристична фірма, взаємовигідне співробітництво, культурні мотиви, послуги розміщення, музейний туризм.

Бугрий Е.В. Анализ мирового рынка ГЛТБ – туризма

У даній статті проаналізовано сучасний стан та тенденції розвитку ГЛТБ – туризму у світі. На основі порівняння рейтингів виділені «гей-френдлі» центри і регіони. Визначені фактори розвитку гей – туризму у країнах світу.

Ключові слова: туризм, сексуальні меншини, «гей-френдлі», рейтинг.

Кіптенко В.К,, Доан П.В. Модель сталого розвитку туризму: досвід Китаю

У даній статті наводиться характеристика основних проектів, що вже діють або тільки впроваджуються в життя, а також зазначаються роль  міжнародних інституції, які стали каталізаторами сталого розвитку туризму в Китаї. Визначаються напрями застосування позитивного досвіду в Україні

Ключові слова: сталий розвиток туризму, міжнародні інституції, досвід Китаю.

Мечковская О.А. Оценка рекреационных ресурсов стран Центральной и Восточной Европы и основные направления повышения эффективности их использования в туризме

В работе проведен сравнительно-географический анализ рекреационных ресурсов стран Центральной и Восточной Европы в разрезе территориальных комплексов отдыха и туризма. Показаны возможности использования рекреационных ресурсов региона для развития туризма с учетом современных изменений в структуре туристского спроса и предложения на рынке международных туристских услуг. Выявлены основные направления повышения эффективности использования рекреационных ресурсов стран Центральной и Восточной Европы в туризме.

Брик С.Д. Динаміка іноземного туризму в Україні та Австрії за даними 2000-2010 рр

У статті проаналізовано та співставлено статистику туристичних потоків, зокрема іноземного туризму, в Україні та Австрії за період 2000 – 2010 рр. Також досліджено темпи приросту кількості туристів обох країн. Детально розглянуто питання в’їзного туризму в Україні за 2010 р.

Ключові слова: міжнародний туризм, в’їзний туризм, виїзний туризм, туристичні прибуття.

Ганжа О. М. Готельна індустрія України: до та після Євро 2012

Стаття присвячена питанням  сучасного стану та перспективам  розвитку готельного бізнесу в Україні. Розкриваються поняття  принципів готельного бізнесу та порівнюються ставлення до нього в Україні та за кордоном. Велику увагу приділено проблемам підготовки готелів до чемпіонату Європи з футболу 2012 року і перспективам їх подальшого розвитку після чемпіонату. Детально проаналізовано недоліки, які перешкоджають просуванню готельного сектора до європейських стандартів.

Ключові слова: готельний бізнес, вітчизняний готельний ринок, стандарти готельного сервісу, прибутковість готелів, інвестиційна привабливість, апартаменти, хостел.

Корнілова Н.В. Сучасний стан розвитку внутрішнього туроперейтингу в Україні

В статті розглянуто сучасний стан, проблеми та перспективі розвитку внутрішнього туроперейтингу в Україні.

Ключові слова: туроператор, туроперейтинг, внутрішній туроперейтинг, внутрішній туризм, національний туристичний ринок, внутрішній турпродукт, розвиток туризму.

Пацюк В.С. Сім індустріальних чудес України

Доводиться можливість розширення туристичної пропозиції та залучення іноземних туристів шляхом розвитку індустріального туризму. Зроблено спробу виділити сім індустріальних чудес України, дана характеристика даних об’єктів.

Ключові слова: індустріальні об’єкти, сім індустріальних чудес.

Сировець С.Ю. Територіальна організація кластерів рекреаційно-туристичної діяльності в Столичному суспільно-географічному районі

Стаття присвячена розробці наукових основ суспільно-географічного дослідження територіальної організації рекреаційно-туристичної діяльності на прикладі кластерів.

Ключові слова: рекреаційно-туристична діяльність, кластер, територіальна організація.

Мальська М.П. Туристичні кластери Львівської області

В статті розглянуто туристичні кластери Львівської області. Надана  характеристика розвитку просторової туристичної системи України. Виділено чотири технологічних групи кластерів, а також надані рекомендації щодо їх розвитку.

Ключові слова: туристичний кластер, просторова туристична система, Львівська область.

Кіптенко В.К., Безпалько Я.В. Асортимент туристичного продукту Черкаської області

Асортимент туристичного продукту Черкаської області проаналізовано у контексті визначення потенційних напрямів вдосконалення управління розвитком туризму.

Ключові слова: туристичний продукт території,  Черкаська область,  управління розвитком туризму.

Жураєва К.А. Оцінка регіональної ефективності застосування інноваційних технологій в туризмі на прикладі Криму

У даній статті розглядається оцінка регіональної ефективності застосування інноваційних технологій в туризмі на прикладі Криму.

Ключові слова: інноваційні технології в туризмі, регіональна ефективність застосування інноваційних технологій в сфері туризму, оцінка регіональної ефективності застосування інноваційних технологій в туризмі на прикладі Криму, застосування інноваційних технологій в сфері туризму на прикладі Криму, розвиток Криму, ефективність застосування інноваційних технологій в туризмі, іІнноваційні технології в туризмі на прикладі Криму, застосування інноваційних технологій в Криму, ефективність застосування інноваційних технологій в Криму.

Гайдаєнко К.Д., Дмитрук О.Ю. Використання міжнародного досвіду регулювання екологічного туризму в Україні (на прикладі Херсонської області)

Херсонська область має значний потенціал для розвитку екологічного туризму на базі природно-ресурсного потенціалу території. У статті проводиться аналіз світових документів щодо сталого розвитку та регулювання екологічного туризму в світі: Берлінська декларація. Біорізноманіття та стійкий туризм; Глобальний етичний кодекс туризму; Осакська декларація; Керівництво з планування та управління «Сталий туризм на охоронних природних територіях», - та пропонується практичне застосування отриманих ідей та досвіду при розвитку екотуризму на території  Херсонської області.

Ключові слова: екологічний туризм, екотуризм, екологічні стежки, сталий розвиток.

Каркальова П.І. Оцінка потенціалу Харківській області для розвитку сільського зеленого туризму за допомогою методів кластерного аналізу

У статті проводиться аналіз туристичного потенціалу для розвитку сільського зеленого туризму Харківської області за допомогою методів кластерного аналізу. Райони Харківської області було кластеризовано на п’ять кластерів за рівнем потенціалу розвитку сільського зеленого туризму. Була надана характеристика кожному кластеру щодо потенціалу розвитку на їх територіях сільського зеленого туризму.

Ключові слова: сільський зелений туризм, рекреація, відпочинок, кластерний аналіз.

Єрмаков В.В. Територіальні аспекти розвитку сільського зеленого туризму (на прикладі низових адміністративних районів)

У статті розглядаються територіальні аспекти розвитку сільського зеленого туризму на прикладі низових адміністративних районів Полтавської області, визначається відповідний методичний інструментарій дослідження.

Ключові слова: сільський зелений туризм, низові  адміністративні  райони, Полтавська  область.

Заваріка Г. М. Етнічні чинники розселення на Луганщині та їх значення для розвитку туризму

В статті йдеться про етнічні чинники розселення на Луганщині та її значення для розвитку туризму на цій території. Розглянуто процес заселення краю, поселення області, в яких можливо розвивати етнічний туризм, враховуючи історичне минуле краю.

Ключові слова: етнічні чинники, розселення, туризм, заселення, поселення, національний склад.

Старожук А.О., Дмітрієв С.В. Структурно-функціональний аналіз туристської інфраструктури міста Кіровоград

В даній роботі розглядаються проблеми туристичної інфраструктури міста Кіровограда та можливі шляхи для її  вдосконалення  і створення на її базі нової, з метою збільшення кількості туристів, покращення якості обслуговування та надходження коштів до бюджету міста.

Ключові слова. Туризм, туристична інфраструктура, Кіровоград.

Рутинський М.Й. Рекреаційно-ресурсні передумови та історико-географічна періодизація розвитку Буркута – найдавнішого гірського курорту Галичини

Проведено ретроспективно-географічний аналіз специфіки становлення бальнеологічного курорту Буркут в Українських Карпатах. Згідно з теорією «життєвого циклу ТРС» прослідковано основні етапи еволюції курорту від одиничного приватного закладу сезонного типу до найпопулярнішого бальнеокліматичного курортного центру Українських Карпат. Розкрито причини занепаду та окреслено перспективи відродження гірського курорту.

Ключеві слова: курорт, оздоровчий профіль, історико-географічні чинники, рекреаційний потенціал.

Дмитрук О.Ю., Кулініч М.Т. Екостежка «Із сучасності в минуле м. Києва»

В статті пропонується розробка екостежки “Із сучасності в минуле» по території Печерського ландшафтного парку та меморіального комплексу «Музей Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років». Дана стежка рекомендована для школярів середніх загальноосвітніх шкіл, студентів, а також всіх інших, хто цікавиться Києвом і цінує природу.

Ключові слова: екотуризм, екоосвіта, екостежка.

Дмитрук О.Ю., Бікман О.О. Екостежка «Вир світів»

В статті пропонується розробка екологічної стежки «Вир світів» по території урочища Лиса гора. Дана стежка рекомендована для старшокласників середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, студентів, а також всіх, хто цікавиться природою, історією, пам’ятками військової архітектури та полюбляє піші прогулянки.

Ключові слова: екотуризм, екоосвіта, екостежка.

Дмитрук О.Ю., Гавриленко К.О. Екостежка Феофанією «Лісова пісня»

В статті подано розробку екологічної стежки «Лісова пісня», що проходить по території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія». Представлений маршрут орієнтований на учнів старших класів загальноосвітніх закладів, а також студентів, і тих, хто полюбляє прогулянки, цікавиться природними особливостями краю, цінує естетичне задоволення.

Ключові слова: екотуризм, екоосвіта, екостежка.

Дмитрук О.Ю., Кононенко Т.В. Екостежка «Історичними місцями міста-курорту Боярка»

В статті розкривається зміст розробленої автором екологічно-пізнавальної стежки «Історичними місцями міста-курорту Боярка». Обґрунтовується вибір території дослідження та її туристсько-рекреаційний потенціал, а також важливість проведення екотуристської діяльності для міського населення.

Ключові слова: екотуризм, екоосвіта, екостежка.

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Ханмагомедов Х.Л., Гебекова А.Н. Структура и содержание словарей географических названий и топонимических

Работа посвящена анализу структуры и содержания словарей географических названий и топонимических, изданных в нашей стране до распада СССР.

Барановська О.В., Рябоконь О.В. Географічне дослідження ойконімів Сумської області

Досліджено походження назв поселень Сумської області. Проведена класифікація та виявлені географічні закономірності поширення ойконімів Сумщини.

Ключові слова: топонім; ойконім; антропонім.

Афанасьєв О.Є. Історичні типи природокористування як наукова географічна категорія

Висвітлено поняття про історичні типи природокористування як категорію географічної науки, один з об’єктів дослідження історичної географії. Наведено розуміння і виділені біфуркації в історії природокористування людства. Розглянуті підходи до виділення історичних типів природокористування.

Ключові слова: історичний тип природокористування, біфуркації в історії природокористування, історія природокористування.

Зараховський О.Є. Система об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО: географічний аспект

В даній статті досліджено географію поширення системи об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Запропоновано картографічну модель об’єктів Світової спадщини, висвітлено їх сучасний стан. Поглиблено та уточнено знання про систему об’єктів ЮНЕСКО.

Ключові слова: Світова спадщина, об’єкти ЮНЕСКО, історико-культурні об’єкти, природні об’єкти, змішані об’єкти, картографічна модель.

Кіптенко В.К., Кириленко С.С. Світове біокультурне розмаїття

Розглядається взаємозв’язок культурного та біорізноманіття, як основи сталого розвитку, здійснено розподіл країн за рівнем біокультурної диверсифікації, охарактеризовано вплив глобалізації на біокультурне різноманіття та негативні наслідки, що пов’язані з його зниженням.

Ключові слова: глобалізація, біорізноманіття, біокультуртне різноманіття.

Добиш М.П., Яценко Б.П. Географія міжнародної торгівлі природним газом

У статті розглянуто територіальні аспекти міжнародної  торгівлі природним газом. Авторами проаналізовано формування нових ланцюжків поставок і тенденції зміни територіальної структури міжнародної торгівлі природним газом під впливом географічних, економічних, геополітичних, технологічних та суспільно-екологічних факторів.

Ключові слова: міжнародна торгівля; природний газ; територіальна структура; географічні, геополітичні, економічні, технологічні, суспільно-екологічні фактори.

Сливка Р.Р., Сливка Л.В. Вплив прикордонних конфліктів на трансформацію способу життя населення спірних територій

Застосування концепції «способу життя» в географії довело свою ефективність у процесі дослідження просторових аспектів соціальних процесів. Дана концепція використана з метою більш глибокого розуміння взаємин між прикордонними спільнотами, які втягнені у конфлікт. «Спосіб життя» – комплексне поняття, яке включає відтворювальну, трудову, розселенську, споживчу, культурну і духовну, військову і політичну види життєдіяльності, які тісно переплетені між собою. Стрімка зміна однієї з них може мати наслідком трансформацію всього способу життя в спірному регіоні і загострити конфлікти, або ж допомогти зменшити їх інтенсивність.

Ключові слова: «Спосіб життя», конфлікт, прикордонні спільноти

Стафійчук В.І. Українська нація в світі, що глобалізується: внутрішньополітичний аспект

Висвітлені основні внутрішньополітичні проблеми формування української політичної нації в умовах політичної глобалізації світосистеми та ймовірні шляхи їх розв’язання.

Ключові слова: політична глобалізація, політична нація, етнічна нація, самоідентифікація.

Ковалевич Л. В., Смирнов І. Г. Використання Україною транзитного потенціалу в контексті Чорноморського єврорегіону

У питаннях побудови єдиної Європи актуальною залишається проблематика транскордонної співпраці, особливо важливою вона є в контексті вступу України до ЄС і реалізації політики добросусідства. У зв'язку з цим проаналізовано південний вектор політики європейської інтеграції України, пов'язаний з басейном Чорного моря і створеною у 2008 р. Асоціацією «Чорноморський євро регіон».

Ключові слова: Чорноморський єврорегіон, транзитний потенціал, транспортний коридор, транспортна система.

Воронін І.М. Визначення рівня розвитку процесів інформатизації в Україні: суспільно-географічний аспект

У статті дається аналіз рівня розвитку процесу інформатизації в Україні на основі е-індикаторів, розроблених найбільш відомими організаціями в IT-сфері.

Ключові слова: інформатизація, е-індикатор, IT-сфера

Пелех Ю.В., Романів А.С., Романів О.Я. Територіальна організація агрологістичних систем на мезо- та макрорівнях: чинники та проблеми формування

У статті охарактеризовані найважливіші чинники територіальної організації агрологістичних систем на мезо- та макрорівні. Запропоновано модель кластеризації сільського господарства України для потреб агрологістики.

Ключові слова: агрологістика, територіальна організація, кластер.

Закутинська І.І., Сливка Р.Р. Розвиток пасажирського транспорту в приміській зоні  Івано-Франківська

В статті розглядаються особливості розвитку пасажирського транспорту в приміській зоні м.Івано-Франківська. Досліджено просторові особливості цього процесу на основі запропонованої картосхеми.

Ключові слова: пасажирський транспорт, приміська зона м.Івано-Франківськ,картосхема.

Креховецька І. В. Проблеми сталого розвитку сільських територій

У статті узагальнено особливості сучасного стану сільських територій, процесів і явищ, що у них відбуваються, виділено та проаналізовано сутність основних проблем, які потребують вирішення на шляху переходу до сталого розвитку сільської місцевості, визначено основні передумови здійснення такого переходу.

Ключові слова: сталий розвиток сільських територій, демографічна ситуація, соціально-економічні та соціо-культурні проблеми, стан природного довкілля.

IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Воловик В. М. Ландшафтний фактор формування етнокультурного середовища  регіону

У статті проаналізовані концепції взаємодії ландшафту та етносу при формуванні етнокультурного регіону. Наголошено на перевазі міждисциплінарного підходу, з урахуванням здобутків фізичної географії, історії, етнології, геополітики, соціальної та економічної географії. Введено поняття головного культурно-цивілізаційного рубежу Європи.

Ключові слова: культура, етнокультура, ландшафт, регіон.

Гавриленко О.П. Техногенний вплив на ландшафти в умовах техногенезу

Розглянуті зміни основних природних процесів, які відбуваються в результаті господарської діяльності людини. Складність дослідження техногенного впливу на природне середовище обумовлена різноманітністю форм людської діяльності. Кожен вид діяльності характеризується тим чи іншим видом впливу на природні ландшафти або певним сполученням впливів. Проаналізовані негативні наслідки, до яких ці зміни призводять або можуть призвести.

Ключові слова: природокористування, техногенез, деструкція природних геосистем, техногенна еволюція геосистем, антропогенні модифікації ландшафтів.

Шевчук О.В. До питання про рекреаційні спелеокарстові ландшафти

В статті розкрито та охарактеризовано зміст понять спелеоландшафт, спелеокарстовий ландшафт, спелестоландшафт та рекреаційний спелестокарстовий ландшафт. Описано основні стадії розвитку карстового ландшафту. Розглянуто сутності понять спелеокарстовий та спелестокарстовий рекреаційний ресурс у відповідності до їх коректного вживання в контексті рекреаційного використання карстових печер.

Ключові слова: спелеоландшафт, печера, рекреація, карст.

Косяк Д.С. Актуальність екологічної паспортизації водних та водогосподарських об’єктів  в Україні

Визначено поняття паспортизації, основні природні ресурси та об’єкти, які підлягають паспортизації. Обґрунтовано  актуальність проведення екологічної паспортизації водних та водогосподарських об’єктів, невідкладність її впровадження сьогодні в Україні.

Ключові слова: паспортизація, екологічна паспортизація, паспорт водного об’єкту, паспорт водогосподарського об’єкту, екологічний паспорт.

Холоденко В.С. Визначення екологічно допустимих об’ємів відбору води з р. Случ  біля с. Громада

Визначення екологічно допустимих мінімальних витрат води як основи для визначення екологічно допустимих об’ємів  відбору води з річки.

Ключові слова: витрата води, водозабір, водність річки, повінь, швидкість течії води, самовідновлення.

Йосипова Н.І. Структура земельних угідь річкових басейнів північно-східного мегасхилу Українських Карпат

Проаналізовано існуючу структуру земельних угідь річкових басейнів північно-східного мегасхилу Українських Карпат (в межах Івано-Франківської області). Оцінено зміни показників сільськогосподарської освоєності від середньої висоти місцевості. Виділено три висотні зони господарського перетворення природних умов.

Ключові слова: земельні угіддя, річковий басейн, сільськогосподарська освоєність.

Kal’co A.D., Bobliakh S.R. Rare earth metals as a component of the national safety in mineral resources

  В статті проаналізовані використання та технології вилучення рідкісних земельних металів. Наведені приклади впливу цих металів на світову економіку та політику. Також розглянуті деякі аспекти впливу гірничодобувної промисловості на довкілля та питання забезпеченості України цією сировиною.

Ключові слова: рідкісні земельні метали, екологічні аспекти, матеріали вторинної переробки, вилуговування, забруднення.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Антоненко Володимир Степанович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  2. Афанасьєв Олег Євгенович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної та економічної географії, геолого-географічний факультет, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара.
  3. Барановська Ольга Віталіївнакандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії, Ніжинський державний університет.
  4. Бікман Олена Олександрівна – студентка 1 курсу магістратури кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  5. Безпалько Яна Віталіївна – студентка 2 курсу магістратури кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  6. Боблях Сергій Ростиславович – кандидат технічних наук, старший викладач кафедри розробки родовищ корисних копалин, Національний університет водного господарства та природокористування.
  7. Бойченко Світлана Григорівна – доктор географічних наук, доцент, провідний науковий співробітник, Інститут геофізики ім. Субботіна С.І. Національної академії наук України.
  8. Брик Степан Дмитрович – асистент кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  9. Бугрій Олена  Володимирівна – доктор педагогічних наук, професор,  завідувач кафедри економічної і соціальної географії та методики викладання, Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ  «Криворізький національний університет».
  10. Воловик Володимир Миколайовичкандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
  11. Воронін Ігор Миколайович – кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри туризму, Севастопольський економіко-гуманітарний інститут, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського.
  12. Воронінa Ганна Борисівна – старший викладач кафедри туризму, Севастопольський економіко-гуманітарний інститут, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського.
  13. Гавриленко Олена Петрівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  14. Гавриленко Катерина Олександрівна – студентка 1 курсу магістратури кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  15. Гайдаєнко Катерина Дмитрівна – студентка 4 курсу  кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  16. Ганжа Ольга Миколаївна – викладач кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний Авіаційний Університет.
  17. Гебекова Аджабике Набивна – кандидат педагогических наук, доцент, заведующая кафедрой педагогики и методики начального обучения Дагестанского института повышения квалификации педагогических кадров.
  18. Дмитрук Олександр Юрійович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  19. Дмітрієв Сергій Віталійович – студент 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  20. Доан Павло Ванович – студент 2 курсу магістратури кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  21. Добиш Микола Петрович – студент 4 курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  22. Жураєва Карина Аліжонівна – аспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  23. Заваріка Галина Михайлівна – кандидат географічних наук, старший викладач, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
  24. Закутинська Ірина Іванівна – асистент кафедри географії та природознавства, Педагогічний інститут, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
  25. Зараховський Олександр Євгенович – аспірант, асистент кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  26. Єрмаков В’ячеслав Володимирович – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та краєзнавства, історичний факультет, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.
  27. Йосипова Наталія Іванівна асистент кафедри географія і природознавства, Педагогічний інститут, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
  28. Калько Андрій Дмитрович – кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри розробки родовищ корисних копалин, механіко-енергетичний факультет, Національний університет водного господарства та природокористування.
  29. Каркальова Поліна Ігорівна – аспірантка кафедри політичної економії, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  30. Кириленко Світлана Сергіївна – студентка 5 курсу магістратури кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  31. Кіптенко Вікторія Костянтинівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  32. Ковалевич Людмила Володимирівна – студентка 4 курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  33. Кононенко Тетяна Вікторівна – студент 1 курсу магістратури кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  34. Корнілова Наталія Володимирівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  35. Корнілова Владислава Володимирівна – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  36. Косяк Діана Святославівна – кандидат географічних наук, старший викладач кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування, факультет водного господарства, Національний університет водного господарства та природокористування.
  37. Креховецька Інна Володимирівна – аспірантка кафедри географії та природознавства, Педагогічний інститут, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
  38. Кулініч Марина Тарасівна – студентка 1 курсу магістратури кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  39. Любіцева Ольга Олександрівна – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  40. Мальська Марта Пилипівна – доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  41. Мечковская Ольга Александрова – кандидат географических наук, заведующий кафедрой непрерывного образования в туризме, факультет повышения квалификации и переподготовки кадров, Институт туризма, Белорусский государственный университет физической культуры.
  42. Пацюк Вікторія Сергіївна – кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії та геології, географічний факультет, Криворізький державний педагогічний університет.
  43. Пелех Юрій Володимирович – доктор педагогічних наук, професор,  проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені акад. С. Дем’янчука.
  44. Романів Андрій Степанович – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії і туризму, природничо-географічний факультет, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука.
  45. Романів Оксана Яківна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії і туризму, природничо-географічний факультет, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука.
  46. Рутинський Михайло Йосипович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  47. Рябоконь Олена Вікторівна – студентка магістратури, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет.
  48. Сировець Сергій Юрійович – асистент кафедри  країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  49. Сливка Роман Радиславович – кандидат географічних наук, доцент, доцент
  50. кафедри географії і природознавства, Педагогічний інститут, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
  51. Сливка Любов Василівна – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри українознавства, стоматологічний факультет, Івано-Франківський національний медичний університет.
  52. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  53. Старожук Альона Олександрівна – студентка 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  54. Стафійчук Валентин Іванович – кандидат географічних наук, докторант кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  55. Третяков Олександр В'ячеславович – магістр 2 року навчання кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  56. Устименко Леся Миколаївна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  57. Цегельник Юлія Олександрівна – аспірантка кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  58. Ханмагомедов Ханмагомед Лязимович – доктор географических наук, профессор, профессор кафедры физической географи, ФГБОУ ВПО «Дагестанский государственный педагогический университет», почетный работник высшего профессионального образования Российской Федерации, заслуженный деятель науки Республики Дагестан.
  59. Холоденко Вікторія Святославівна – кандидат географічних наук, старший викладач кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування, Національний університет водного господарства та природокористування.
  60. Шевчук Олексій В’ячеславовичаспірант кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  61. Яценко Борис Павлович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

В черговому науковому збірнику «Географія та туризм» №17 вміщено 46 статей, які об’єднанні у три рубрики.

В першій рубриці «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» міститься 26 статей. Викликають інтерес публікації, присвячені типізації дестинацій, моделям розвитку туризму в Україні та світі, туристичним кластерам. Ряд матеріалів висвітлює питання регіонального розвитку туризму в Україні, стан її готельної інфраструктури  напередодні Євро-2012, розвиває уявлення про рекреаціїно-туристькі ресурси країн Європи та Азії.

В рубриці «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства», яка об’єднує 13 статей. Привертають увагу публікації присвячені аналізу транзитного потенціалу України, територіальні організації агрологістичних систем.

Рубрика «Природнича географія: теорія та практика», яка об’єднує  7 статей, розглядає питання впливу суспільства на природні ландшафти. Значна увага приділена питанням характеристиці та структурі природних комплексів.

В матеріалах збірника наводяться висновки ти практичні рекомендації, що сприятимуть впровадженню результатів досліджень. В цілому, збірник «Географія туризму» №17 є подальшим кроком на шляху пізнання географічної дійсності.

Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка