English Russian Ukrainian
Випуск 19 PDF Друк E-mail

І. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Смирнов І.Г. Психологія туризму та психологія комерції

 Розкрито сутність психології комерційної діяльності в туризмі як інтегрального складника психології туризму – новітнього науково-практичного напрямку та важливого компоненту в комплексі наук про туризм. Викладено психологічні основи досліджень комерційної діяльності в туризмі та поведінки людини в комерційній сфері. Висвітлено основні підходи до розуміння психології комерційної діяльності в туризмі.

 Ключові слова: психологія комерційної діяльності, психологія туризму, комерційна сфера.

Божук Т.І. Теоретична модель рекреаційно-туристичної дестинації для потреб активного зимового відпочинку

 У статті розглянуто питання організації та функціонування гірських туристичних центрів для активного зимового відпочинку. Запропоновано модель відповідної рекреаційно-туристичної дестинації і подано аналіз її структурних елементів: ресурсного та інфраструктурного забезпечення, додаткових послуг, управлінської діяльності, привабливості (як інтегрованого показника перелічених елементів) та споживача.

 Ключові слова: рекреаційно-туристична дестинація, гірський туристичний центр, активний зимовий відпочинок, інфраструктурне забезпечення.

Parzych K. The influence of tourist’s education and material status on the evaluation of tourist space of a seaside resort on example of Łeba resort

 В статті аналізується вплив освіти та матеріального стану туриста на процес оцінки польського морського курорту. Для дослідження був вибраний один із найвідоміших морських курортів Польщі в Поморському воєводстві –Леба. В статті використані результати анкетного опитування туристів, які відвідували курорт влітку 2008 р.

Антоненко В.С., Орлова О.В. Регіональний аспект культурного туризму в Україні в контексті глобалізації

 В статті аналізуються регіональні проблеми туризму в Україні, проблеми взаємодії туристичної діяльності, культурного туризму та масової культури. Надається характеристика комунікативних функцій культурного туризму в прикордонних регіонах  в контексті глобалізаційних процесів.

 Ключові слова: культурний туризм, регіональні аспекти туризму, масова культура, комунікації.

Басюк Д.І. Науково-теоретичні основи розвитку винного туризму

 У статті розкрито роль, принципи та основні нарями розвитку винного туризму, умови формування дестинацій винного туризму.

 Ключові слова: винний туризм, принципи, форми, умови, дестинація винного туризму.

Пендерецький О.В. Соціальні аспекти промислового туризму

 На основі аналізу об’єктів промислового туризму та методики SWOT-аналізу розвитку Карпатського регіону встановлено пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу в поєднанні з новим видом туризму – промисловим. Визначено сприятливі перспективи для його освоєння.

 Ключові слова: антропогенне навантаження, туристичні ресурси, забруднення, туризм, екологічний, стійкий, навколишнє середовище.

Притков В.Ю., Жердьов А.Є. Екстремальний туризм в Україні: сучасний стан та перспектива розвитку

 У статті розглядається екстремальний туризм в Україні. Робиться класифікація екстремального туризму, аналізується сучасний стан та перспективи його розвитку.

 Ключові слова: екстремальний туризм, класифікація екстремального туризму.

Гринюк О.Ю., Буртнік А.М. Функціонування санаторно-курортної галузі Карпатського рекреаційно-туристичного регіону

 У статті розкрито бальнеологічний потенціал Карпатського рекреаційно-туристичного регіону як основи формування та функціонування санаторно-курортної галузі регіону. Проаналізовано показники функціонування санаторно-курортної галузі даного регіону за останні 10 років.

 Ключові слова: бальнеологічний потенціал, Карпатський рекреаційно-туристичний регіон, санаторно-курортна галузь.

Мітюк О.В. Оцінка привабливості туристичних об’єктів і територій Столичного регіону

 В статті розглянута необхідність об’єктивної оцінки туристичної атрактивності об’єктів, та запропонована методика бальної оцінки. Автором визначено та проаналізовано рівень туристичної привабливості ряду об’єктів Київської та Житомирської областей Столичного регіону, та запропоновано шляхи підвищення туристичної привабливості об’єктів.

 Ключові слова: туристична привабливість, методи оцінки туристичної привабливості, туристичні об’єкти Київської області, Житомирської  області

Явкін В.Г., Кирпушко Я.В., Морар А.В. Атрактивність рекреаційних ресурсів за ціновими пропозиціями в Чернівецькій області

 Розподіл цінових пропозицій на ринку землі визначаєтьcя трьома  провідними чинниками: привабливістю місць житлової забудови, можливостями рекреаційно – туристичного бізнесу та транспортною доступністю. Досліджено особливості цих процесів у Чернівецькій області.

Бойко О.Е., Рюміна А.В. Трансрегіональне співробітництво Луганської області з граничними областями Російської Федерації в галузі туризму

 В статті досліджуються умови розвитку трансрегіонального співробітництва Луганської області з граничними областями Російської Федерації в галузі туризму в рамках створення єврорегіону «Донбас».

 Ключові слова: трансрегіональне співробітництво, Луганська область, єврорегіон «Донбас»

Зінько Ю.В., Брусак В.П., Майданський М.А. Програма розвитку сталого туризму у національному природному парку «Гуцульщина»

 Розглянуто на прикладі національного природного парку «Гуцульщина» програму модернізації туристично-рекреаційного господарства, розширення спектру пропозицій для відвідувачів та розбудови туристичної інфраструктури в контексті вимог сталого розвитку. Обґрунтовано основні напрями забезпечення зрівноваженого характеру туристичного використання природних, історико-культурних, етнографічних та інфраструктурних ресурсів парку на десятирічну перспективу. Представлено рекомендації щодо розвитку основних форм екотуризму: освітнього, кваліфікованого, відпочинкового, етнографічного.

 Ключові слова: національний парк, сталий туризм, туристичні ресурси, туристична інфраструктура, екотуризм, рекреаційно-туристичний продукт.

Бордун О.Ю., Ховалко А.Б. Забезпечення рекреаційною та транспортною інфраструктурою карстових печер Поділля

 Проаналізований природно-рекреаційний потенціал карстових печер Поділля в аспекті організації спелеотуризму. Аналізований ступінь облаштування інфраструктурою та під’їзними шляхами найбільш відомих печер Поділля, що використовуються з туристичними цілями. Визначені проблеми організації кількаденних турів в межах карстових печер регіону та шляхи їх вирішення.

 Ключові слова: спелеотуризм, карстові печери, рекреаційна інфраструктура, під’їзні шляхи.

Безручко Л.С., Козак Г.Я. Оцінка історико-культурних ресурсів Турківського району Львівської області для потреб туризму

 Досліджено історико-культурні ресурси Турківського району Львівської області. Оцінено атрактивність міських та сільських рад за показником придатності історико-культурних ресурсів для туризму.

 Ключові слова: історико-культурні ресурси, туризм, Турківський район, атрактивність.

Дмітрієв С.В. Туристсько-рекреаційний потенціал Олешківських пісків

 В даній роботі розглядається унікальне природнє явище – Олешківські піски, шляхи використання екстремальних умов та ресурсів цієї напівпустинні для розвитку туризму та рекреаціїї, а також нетрадиційних видів спорту.

 Ключові слова: рекреація, туризм, джиппінг, сендбордінг, національний природний парк.

Кімлик К.К. Вплив розвитку туризму на екологію на прикладі  АР Криму

 Розглянуто вплив розвитку  туризму на екологічний стан АР Крим, виявлено позитивні та негативні фактори впливу.

 Ключові слова: екологічний стан, фактори впливу, АР Крим

Гайдай С.В., Древінська Ю.Г., Хоменко Р.І. Туристсько-рекреаційна інфраструктура траси Київ-Одеса

 В статті проаналізована туристична інфраструктура автошляху М 05 (Київ-Одеса). Розглянута забезпеченість туристичними дистинаціями, засобами розміщення та харчування населених пунктів вздовж автомагістралі.

 Ключові слова: туристична інфраструктура, туристична дистинація, автошлях М 05.

Дмитрук О.Ю., Старожук А.О., Мішалова К.М. Можливість розвитку індустріального туризму шляхом організації екскурсійного обслуговування на підприємствах харчової промисловості на прикладі міста Києва

 В даній роботі розкривається сутність індустріального туризму та  можливість його розвитку на основі проведення екскурсій на працюючі промислові  підприємства.

 Ключові слова:індустріальний туризм, харчова промисловість, Київ.

Біла Т.П. Приміський туризм м. Львов

 Розглянуто поняття приміського туризму та чинників його розвитку. Зокрема проаналізовано територіальну структуру, рекреаційні ресурси та інфраструктуру приміської зони м. Львова з точки зору інфраструктурної забезпеченості та форми туристичних занять у приміській зоні. Проведено оцінку туристичного потенціалу приміської зони в контексті довгосторокових програм розвитку туризму Львова і Львівщини та проведення ЄВРО-2012.

 Ключові слова: територіальна структура, рекреаційні ресурси,  інфраструктура приміської зони.

Нечит О.М. Аналіз туристичної інфраструктури міста Львова

 У статті проаналізовано зміни, що відбулись протягом останніх років у туристичній інфраструктурі міста Львова, та оцінено перспективи її розвитку.

 Ключові слова: туристична інфраструктура, Євро-2012, м. Львів.

Дударчук К.Д. Історико-культурний потенціал стародавніх містечок як чинник розвитку туризму у Тернопільській області

 Завдання дослідження – оцінити наявність історико-культурних об'єктів у стародавніх містах Тернопільської області, стан їх збереження та визначити перспективи їх залучення до туристичної діяльності. На основі оцінки окремих поселень за наявністю історико-культурних пам'яток, а також близькістю до основних шляхів сполучення, виділено населені пункти, придатні для розвитку різних видів туризму.

 Ключові слова: туризм, замки, фортеці, пам’ятки історії, пізнавальний туризм, сакральний туризм, археологічний туризм, гомогенні туристичні ресурси.

Жердьов А.Є., Притков В.Ю. Фортифікаційні споруди  у системі об’єктів туристсько-рекреаційної діяльності

 В статті розглянуто питання класифікації туристсько-рекреаційних ресурсів, визначене та обґрунтоване місце фортифікаційних споруд у цій класифікації, їх роль та значення у туристсько-рекреаційній діяльності.

 Ключові слова: класифікація туристсько-рекреаційних ресурсів, фортифікаційні споруди, туристсько-рекреаційна діяльность.

Водяник Л.Ю. Скансени України: географія та туристсько-рекреаційне значення

 Поданий аналіз географії  та сучасного значення скансенів України в сфері туризму та рекреації. Розглядається процес залучення скансенів до створення національного туристичного продукту.

 Ключові слова: скансенс, національний  туристичний продукт.

Миронова О.С. Інформаційна політика України в сфері туризму

 Досліджено стан інформаційної обізнаності країн про Україну. Визначено слабкі сторони країни та проведено аналогію стосовно інших країн-постачальників туристичних послуг. Проаналізовано заходи, які застосовуються для поліпшення проінформованості країн щодо туристичних ресурсів України. Наведено конкретні приклади бачення України іноземними туристами.

 Ключові слова: інформаційна обізнаность, туристичні послуги, туристичні  ресурси.

Федчук А.П. Проблеми розвитку  внутріконтинентального туризму в Антарктиці (до 100-річчя підкорення Південного полюса)

 Розкрито розвиток туристичних експедицій у внутрішніх районах Антарктики. Показані проблеми регулювання туристичної діяльності в Антарктиці – відповідність міжнародно-правовому режиму, співробітництво з національними антарктичними програмами, безпека подорожей, охорона навколишнього середовища. Складено зведений перелік вимог до організації наземних туристичних експедицій в Антарктиці.

 Ключові слова: Антарктика, туристична експедиція, туристична діяльность.

Кіптенко В.К., Третяков О.В. Управління розвитком туризмом: досвід Південної Африки

 Розглянуто особливості структури управління та співпраці уряду і головних туристичних організацій у Південній Африці й визначено напрями застосування позитивного досвіду в туристичній політиці України.

 Ключові слова: управління розвитком туризму, досвід Південної Африки, туристична політика України.

Кіптенко В.К., Меліхова А.О. Туристична політика: досвід сталого розвитку туризму у Республіці Чилі

 Розглянуто основи туристичної політики та досвіду реалізації сталого розвитку туризму у Республіці Чилі, зокрема шляхом децентралізації управління та реалізації конкретних регіональних програм.

 Ключові слова: туристична політика, сталий розвиток туризму, децентралізація управління, Республіка Чилі.

Грешнякова Т.В. Ресурсно-рекреаційна привабливість Індії

 Проаналізовано територіальне розміщення природних та культурно-історичних об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Індії. Проведено групування штатів Індії за рівнем забезпеченості культурно-історичними об’єктами національного значення. Висвітлено динаміку відвідувань цих об’єктів іноземними і внутрішніми туристами за 2008-2011 рр.

 Ключові слова: культурна та природна спадщина, туристсько-рекреаційні домінанти, об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Починок П.М. Розвиток логістики туризму в Алжирі

 Аналізуються недоліки розвитку логістики туризму в АНДР, розглядаються шляхи поліпшення управління туристично–рекреаційною сферою. На підставі дослідження логістичного потенціалу ресурсної бази туризму, визначено перспективи подальших досліджень і розвитку логістичної стратегії сталого розвитку туризму в АНДР.

 Ключові слова: логістика туризму, туристично–рекреаційна сфера, логістичний потенціал.

Діденко К.Д. Баязітова А.Л. Особливості та географія перевезень туристів автомобільним транспортом в Європі

 Стаття присвячена аналізу використання автомобільного транспорту в туризмі в країнах Європи та Україні. Зокрема проведено дослідження таких показників як пасажирооборот, обсяг перевезених туристів автобусами, протяжність автомобільних подорожей.

 Ключові слова: туризм, перевезення туристів, автобус, пасажирооборот, відстань подорожування.

Глибовець В.Л. оцінка столиць Європи за умовами здійснення туристичної діяльності до кризи (2007 рік)

 Ця стаття присвячена питанню оцінки європейських столиць за умовами здійснення туристичної діяльності за 2007 докризовий рік.

 Ключові слова: оцінка умов туристичної діяльності, столиці Європи.

Капланець М.М. Порівняльна характеристика рекреаційно-туристичного потенціалу Карпатських гір на прикладі трьох країн: України, Словаччини, Польщі

 У статті досліджено розвиток рекреаційно-туристичного потенціалу Карпатських гір на прикладі трьох країн: України, Словаччини та Польщі. Розглянуто їх історико-культурний, природний потенціал, а також розвиток інфраструктури.

 Ключові слова: рекреаційно-туристичний потенціал, Карпатські гори, історико-культурний та природний потенціал.

Уліганець С.І., Кулініч М.Т. Дозвілля та відпочинок у житті сучасних киян (на прикладі жителів голосіївського району міста Києва)

 В статті досліджується організація дозвілля та відпочинку жителів Голосіївського району міста Києва. А також представлені найбільш відвідувані місця відпочинку та побажання киян стосовно їх покращення.

 Ключові слова: рекреація, відпочинок,дозвілля,  природоохоронні території, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

Дмитрук О.Ю., Рудая М.А. Екостежка «Експоцентр України: вглиб лісу та часу»

 Стаття презентує екологічну стежку «Експоцентр України: вглиб лісу та часу», що пролягає територією Національного комплексу «Експоцентр України» та національного природного парку «Голосіївський». Екологічна стежка розрахована на учнів середніх загальноосвітніх шкіл, студентів Вузів та всіх бажаючих поринути в атмосферу минулого і познайомитись з загадковим світом Голосіївського лісу.

 Ключові слова: екотуризм, екоосвіта, екостежка.

Дмитрук О.Ю., Сергієнко М.О. Екостежка «В гостях у князя»

 В статті подається проект екостежки в межах парку «Володимирська Гірка», наведено інформацію про найбільш атрактивні місця та правила поведінки на маршруті.

 Ключові слова: екотуризм, екоосвіта, екостежка.

Дмитрук О.Ю., Тунанова І.А. Екостежка «Територія тиші»

 У статті пропонується створення екостежки «Територія тиші» по території Голосіївського національного природного парку та Національного комплексу «Експоцентр Україна». Дана стежка розрахована на школярів загально освітніх шкіл старшого шкільного віку (9-11класи), студентів вищих навчальних закладів та всіх бажаючих. Ключові слова: екотуризм, екоосвіта, екостежка.

Дмитрук О.Ю., Чучва Є.О. Екостежка «Міський затишок»

 Розглянуті проблеми неконтрольованого рекреаційного використання Голосіївського парку ім. М. Рильського та висвітлено шляхи їх вирішення. В статті подається проект екостежки в межах НПП Голосіївський ім. М.Рильського, наведено інформацію про флору та фауну даного регіону, найбільш атрактивні місця та правила поведінки на маршруті.

 Ключові слова: екотуризм, екоосвіта, екостежка.

Сандо Л.В. Пішохідна оглядова екскурсії «Прогулянка по «Новій Будові»»

Історія екскурсійної справи в Україні налічує понад 200 років. Екскурсія будується з викорис­танням заздалегідь відібраних об'єктів, які знаходяться в природних умовах, і відбувається під керівництвом кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода відповідно до завчасно визначеної тематики. Створення нової екскурсії — це завжди досить складний та напружений процес, який може тривати від кількох місяців до року. Київ має великий історико-культурний, природно - ресурсний потенціал для створення цікавої та захоплюючої екскурсії.

 Ключеві слова: туристсько-рекреаційний, історико-культурний потенціал Києва, станції метро, «Прогулянка по Новій Будові»

 ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Олійник Я.Б., Краснопольська Н.В. Зародження географічної науки в Україні

 Розкрито особливості зародження географічної науки в Україні. Здійснено аналіз перідоів розвитку географічної науки в Україні.

 Ключові слова: географічна наука, географічні знання, періодизація.

Запотоцький С.П. Господарський механізм забезпечення конкурентоспроможності регіону

 Охарактеризовано підходи та визначено зміст господарського механізму забезпечення конкурентоспроможності регіону. Розкрито загальнодержавні та регіональні складові господарського механізму

 Ключові слова: конкурентоспроможність, господарський механізм, загальнодержавна стратегія, державне регулювання, оцінка конкурентоспроможності, організаційні елементи, виробничі складові, регіональна політика.

Zima O. G., Lisitsina I.I., Pidgayna V.O. Community of Latin American and Caribbean States as a new regional bloc in the world economy

 У поданій статті зроблено огляд економічних проблем, із якими стикаються країни Латинської Америки та Карибського басейну за останні десятиліття, а також проаналізовано причини цих проблем та прогнози розвитку економічних показників країн зазначеного регіону. У статті також розглянуті причини створення ініціативи CELAC, сфери та принципи співробітництва його учасників.

 Ключові слова: інтеграція, фінансовий колапс, регіональна організація, світове господарство.

Курнакова А.Ю., Яценко Б.П. Корпоративні угрупування в функціональній структурі господарства Японії

 Розглянуто типологію корпоративних угрупувань у функціональній структурі економіки Японії та місце корпорацій в сучасному корпоративному комплексі Японії.

 Ключові слова: типологія корпоративних угрупувань, функціональна  структура економіки.

Руднєва М.Г. Сучасний стан світового виноградарсько-виноробного комплексу та винного ринку – суспільно-географічний аспекти

В статті проаналізовано сучасний стан та провідні тренди сучасного світового виноградарства, виноробства та торгівлі вином за останні 50 років. Виявлені основні риси територіальної та компонентної структури виноградарсько-виноробного комплексу та світового ринку вина.

 Адамович З.М. Теорія постіндустріального суспільства як методологічна основа економіки знань

 Розглянуто ідейні витоки та теоретичний зміст теорії постіндустріального суспільства. Визначено роль інформації, знання та технологій у сучасному суспільстві та в економіці знань.

 Ключові слова: постіндустріальне суспільство, економіці знань, інформації.

Дьякова Є.О. Україна та Шанхайська організація співробітництва, перспективи співпраці

 В статті проаналізовано сучасний стан та провідні тренди сучасного світового виноградарства, виноробства та торгівлі вином за останні 50 років. Виявлені основні риси територіальної та компонентної структури виноградарсько-виноробного комплексу та світового ринку вина.

 Ключові слова: виноградарство,виноробство, виноградарсько-виноробний комплекс.

Сагач О.В., Юденкова К.В. Інтеграційні процеси в Чорноморському регіоні

 Розглянуто питання взаємодії  організацій різних рівнів у зоні Чорноморського басейну. Особливу увагу було приділено політичному, економічному та енергетичному вимірам співробітництва, співпраці у сфері безпеки тощо.

 Ключові слова: Чорноморський регіон, інтеграція, ЄС, ОЧЕС

Арцаблюк М.Ю. Регіональна оцінка та перспективи розвитку малого підприємництва у Васильківському районі Київської області

 У статті розкрито роль малого підприємництва у структурі економіки і у житті суспільства,  наведено основні засади розвитку малого підприємництва Васильківського району, проаналізовано підприємницьку діяльність, представлено перспективи та проблеми розвитку підприємництва даного району.

 Ключові слова: мале підприємництво, малий бізнес, суб’єкти господарювання, суб’єкти підприємницької діяльності,  ринкове середовище, підприємницьке середовище.

Лозинський Р.М. Географічна освіта у вищих навчальних закладах України

 У статті проаналізовано сучасну структуру географічної освіти у вищих навчальних закладах України. Перелічено найвідоміші географічні освітні центри, географічні факультети і кафедри. Виділено деякі найважливіші передумови, чинники та локальні особливості становлення і розвитку географічної освіти.

 Ключові слова: географічна освіта, вищий навчальний заклад, географічні освітні центри.

Романенко О.В. Організація практик студентів на базі науково-навчального центру «Синевир» Межигірського району Закарпатської області

 У роботі обговорюються проблеми педагогічних умов навчальної та виробничої практики студентів 1-3 курсів як невід'ємної частини навчального процесу, спрямованої на поглиблення та закріплення здобутих студентами теоретичних знань передбачених циклом професійно-орієнтованих дисциплін підготовки фахівця з туризму

 Ключові слова: навчальна практика, виробничої практика, навчальний процес.

Торушанко В.Р. Вплив урбанізації на формування молодіжних субкультур

В статті розглядається глобалізація інформаційних потоків та насадження культури. Проаналізовано елементарні інстинкти в контексті  традиційного устрою життя багатьох народів світу.

 Ключові слова: Урбанізація, Субкультура, інформаційні потоки

IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Волкова Л.А., Кушнірук Ю.С. Якість питної води як показник медико-екологічного ризику території

 Проведено аналіз якості питної води районів Рівненської області за інтегральним показником. Встанолено зв’язок з медико-демографічними показниками. Виконано картографічне районування території.

 Ключові слова: питна вода, Рівненська область, медико-демографічний показник.

Бобришев О.Ю., Кривобок О.А., Попіль І.В. Відновлення ультрафіолетової радіації на земній поверхні за даними супутникових спостережень та моделі переносу сонячного випромінювання в атмосфері

 Для розрахунку  ультрафіолетової радіації на рівні земної поверхні пропонується використовувати моделі переносу сонячного випромінювання в атмосфері з урахуванням її реального стану, що отримано за даними супутникових вимірювань, які дають можливість повністю покрити необхідну територію. Для отримання інформації про стан хмарності (оптичну товщину) пропонується використовувати дані з супутника MSG (кожні 15 хвилин) з просторовим розрізненням 10 км над територією України. Розрахунок загального вмісту озону здійснюється за даними супутника METOP на 12:00 UTC кожного дня з просторовим розрізненням 10 км, а потім будуть будуватися карти приземного розподілу кількості УФ радіації.

 Ключеві слова: ультрафіолетова радіація, сонячне випромінювання, супутникові вимірювання.

Дудун Т.В. опонімікиТеоретичні аспекти картографічної топоніміки

 Розглянуто питання генералізації топонімів на топонімічних картах. Визначено фактори, які впливають на ступінь генералізації. Визначено вплив топонімічної системи на напрям і ступінь генералізації.

 Ключові слова: картографічна топоніміка, карта, топоніміка, генералізація, масштаб, топонімічна система.

Шевчук О.В. До питання про графічні та картографічні моделі спелеокарстових ландшафтів

 В статті висвітлено основні підходи до моделювання спелеокарстових ландшафтів. Проаналізовано та узагальнено досвід вітчизняних та закордонних вчених в галузі графічного та картографічного моделювання карсту та карстових процесів. Обґрунтовано використання тривимірних моделей спелеокарстових ландшафтів для потреб їх раціонального використання.

 Ключові слова: моделювання, модель, карст, карстовий ландшафт, печера.

Кочеткова І.В. Методика періодизації рекреаційних ландшафтів м. Києва

 Досліджено особливості використання методу діахронічного аналізу при дослідженні рекреаційних ландшафтів м. Києва, проведено періодизацію рекреаційних ландшафтів та описано фактори, що впливають на динаміку рекреаційних ландшафтів міста.

 Ключові слова: метод, діахронічний аналіз, рекреаційний ландшафт.

Вовк І.І., Щербань І.М. Температурний режим міста Суми

 Проведено порівняння ходу температури повітря за стандартний кліматичний період (1961-1990 рр.) та останнє двадцятиріччя (1991-2009 рр.) міста Суми (Сумська область). Побудовані графіки вікового ходу температури повітря, визначені тенденції майбутніх змін температури в окремі сезони.

 Ключові слова: клімат, температурний режим, температура повітря, середня місячна температура, кліматичні сезони.

Третяк І.В. Національні природні парки України: природно-регіональний аналіз

Взаємодія природних умов і компонентів зумовили формування у межах території України різноманітних природних ландшафтів, однак активна господарська діяльність людини призвела до зменшення ландшафтного різноманіття і гостро поставила питання про необхідність їх збереження. У статті проаналізовано територіальну організацію мережі національних природних парків України відповідно до фізико-географічного районування території.

 Ключові слова: національний природний парк, фізико-географічне районування, природний ландшафт.


 ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Адамович Зоряна Михайлівна – аспірантка  кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  2. Антоненко Володимир Степанович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  3. Арцаблюк Марина Юріївна – студентка 4 курсу кафедри економічної та соціальної географії,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  4. Басюк Дарія Іванівна – кандидат педагогічних  наук, доцент, завідувач кафедри туристичного та готельного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  5. Баязітова Анастасія Львівнастудент магістратури кафедри теорії та практики туризму і готельного господарства, факультет туризму та готельно ресторанного бізнесу, Київський університет туризма, економіки і права.
  6. Безручко Любомир Степанович – кандидат географічних наук, старший викладач кафедри теорії і практики туризму і готельного господарства, факультет туризму, готельної та ресторанної справи, Львівський інститут економіки і туризму.
  7. Біла Тетяна Пилипівна – лаборант деканату, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  8. Бобришев Олександр Юрійович – студент 4 курсу кафедри метеорології та кліматології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  9. Божук Тетяна Іванівна – кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В’ячеслава Чорновола, Національний університет «Львівська політехніка».
  10. Бойко Олена Едуардівна – студентка 4 курсу кафедри туризму та готельного господарства, факультет управління економікою, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
  11. Бордун Ореста Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  12. Брусак Віталій Пилипович – кандидат географічних наук, доцент, завідувач лабораторії інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  13. Буртнік Аліна Миколаївна – студентка 3 курсу кафедри спеціальних туристичних дисциплін, Інститут туризму Федерації професійних спілок України.
  14. Вовк Ірина Іванівна – студентка 4 курсу кафедри метеорології та кліматології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  15. Водяник Леся Юріївнастудентка 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  16. Волкова Людмила Андріївна – кандидат  сільськогосподарських наук, доцент, професор кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування, факультет водного господарства, Національний університет водного господарства та природокористування.
  17. Гайдай Сергій Вікторович – кандидат географічних наук, асистент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  18. Глибовець Вікторія Леонідівна – кандидат географічних наук, асистент кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  19. Грешнякова Тетяна Володимирівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  20. Гринюк Олег Юрійовичкандидат географічних наук, старший викладач кафедри спеціальних туристичних дисциплін, Інститут туризму Федерації професійних спілок України.
  21. Діденко Катерина Дмитрівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та практики туризму і готельного господарства, факультет туризму та готельно ресторанного бізнесу, Київський університет туризма, економіки і права.
  22. Дмитрук Олександр Юрійович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  23. Дмітрієв Сергій Віталійович – студент 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  24. Древінська Юлія  Геннадіївна – студентка 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  25. Дударчук Катерина Дмитрівна – апірантка кафедри географії України і туризму, географічний факультет, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.
  26. Дудун Тетяна Володимирівна – кандидат географічних наук, асистент кафедри геодезії та картографії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  27. Дьякова Євгенія Олександрівна – головний спеціаліст відділу торговельно-економічного співробітництва з Китаєм, Японією та країнами Тихоокеанського регіону, департамент торговельно-економічного співробітництва, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
  28. Жердьов Артем Євгенійович – студент 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  29. Запотоцький Сергій Петровичкандидат географічних наук,  докторант кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  30. Зима Олександр Григорович – кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  31. Зінько Юрій Володимирович – старший науковий співробітник лабораторії інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  32. Капланець Марія Миколаївна – студентка 4 курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  33. Кирпушко Ярослав Васильович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  34. Кімлик Катерина Костянтинівна – студентка 4 курсу кафедри туризму та готельного господарства, факультет управління економікою, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
  35. Козак Галина Ярославівна – студентка, Львівський інститут економіки і туризму.
  36. Кочеткова Ірина Валентинівна – аспірантка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  37. Краснопольська Надія Василівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії, географічний факультет, Волинський національний університет імені Лесі Українки.
  38. Кривобок Олексій Анатолійович – кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, завідуючий лабораторією супутникових досліджень стану атмосфери та озонового шару, Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут.
  39. Кулініч Марина Тарасівна – студентка 1 курсу магістратури кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  40. Курнакова Анастасія Юріївна – студентка 4 курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  41. Кушнірук Юрій Степановичкандидат географічних наук, доцент кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування,  факультет водного господарства Національного університету водного господарства та природокористування
  42. Лісіцина Інна Ігорівна – викладач кафедри туризму, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  43. Лозинський Роман Мар’янович – доктор географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії України, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  44. Майданський Микола Антонович – інженер лабораторії інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  45. Меліхова Анна Олександрівна – студентка 2 курсу магістратури кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  46. Миронова Ольга Сергіївна – студентка 4 курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  47. Мітюк Оксана Валеріївна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  48. Мішалова Ксенія Миколаївна – студентка 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  49. Морар Анна В’ячеславівна – студентка 1 курсу магістратури кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  50. Нечит Олена Миколаївна – студентка 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  51. Олійник Ярослав Богданович – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і  техніки України,  член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  52. Орлова Олена В’ячеславівна – здобувач,  старший викладач Миколаївської філії,  Київського національного університету культури і мистецтв.
  53. Паржіч Крістоф (Parzych Krzysztof) – кандидат географічних наук, доцент, Поморська Академія в м. Слупськ, Польща,  Інститут географії та регіональних досліджень.
  54. Підгайна Валентина Олександрівна – викладач-стажер кафедри туризму, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  55. Пендерецький Орест Володимирович – кандидат технічних наук, доцент кафедри туризму, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
  56. Попіль Інна Валеріївна – студентка 4 курсу кафедри метеорології та кліматології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  57. Починок Марина Миколаївна – студентка 5 курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  58. Притков Валерій Юрійович – студент 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  59. Романенко Олександр Володимирович – кандидат педагогічних наук, доцент, член–кореспондент Міжнародної академії дитячо-юнацького туризму. доцент кафедри туризму, Інститут природничо-географічної освіти та екології, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.
  60. Рудая Марина Анатоліївна – студентка 1 курсу магістратури кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  61. Руднєва Марина Григорівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  62. Рюміна Анастасія Вікторівна – студентка 4 курсу кафедри туризму та готельного господарства, факультет управління економікою, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
  63. Сагач Оксана Василівна – студентка 4 курсу  кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  64. Сандо Любов Валеріївна – студентка 4 курсу  кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  65. Сергієнко Максим Олександрович – студент 1 курсу магістратури кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  66. Смирнов Ігор Георгійович – доктор геогр. наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  67. Старожук Альона Олександрівна – студентка 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  68. Торушанко Віктор Русланович – аспірант Відділу природокористування та збалансованого розвитку, Інститут географії НАН України.
  69. Третяк Ірина Василівна – студентка 4 курсу кафедри географія України,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  70. Третяков Олександр В'ячеславович – магістр 2 року навчання кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  71. Тунанова Ірина Ашотівна – студентка 1 курсу магістратури кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  72. Уліганець Сергій Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  73. Федчук Андрій Петрович – кандидат географічних наук, провідний науковий співробітник Національного антарктичного наукового центру Держінформнауки України.
  74. Ховалко Анна Богданівна – асистент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  75. Хоменко Роман Ігорович – студент 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  76. Чучва Єгор Олексійович – студент 1 курсу магістратури кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  77. Шевчук Олексій В’ячеславовичаспірант кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  78. Щербань Ірина Михайлівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри метеорології та кліматології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  79. Юденкова Катерина Вікторівна – студентка 4 курсу  кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  80. Явкін Вячеслав Григорович – кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедр географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  81. Яценко Борис Павлович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

В науковому збірнику «Географія та туризм» № 19 вміщено 57 статей, авторами яких є вчені ряду провідних вищих навчальних закладів України географічної спеціалізації, талановита студентська та аспірантська молодь.

Матеріали збірника розподілені по 3 рубриках – «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» (38 статей), «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства» (12 статей),  «Природнича географія: теорія та практика» (7 статей).

Публікації відрізняються як широкими міждисциплінарними ознаками (розвиток культурного туризму в Україні в контексті  глобалізації, управлінські аспекти функціонування туристської індустрії в південноафриканському регіоні,  транспортна інфраструктура та розвиток туризму на Поділлі, інтеграційні процеси в Чорноморському регіоні, нові  регіональні блоки у світовій економіці), так і достатньо вузькою спеціалізацією проблематики (інтерпретація даних супутникових спостережень та моделі переносу сонячного випромінювання в атмосфері, температурний режим середніх міст України, розвиток логістики туризму в країнах Північної Африки). Ряд публікацій відрізняються не тільки міжрпредметним характером, а й певною інноваційністю (психологічні аспекти розвтку туризму та комерційної діяльності,  економічні механізми забезпечення конкурентоспроможності регіону).

Найбільш потужно у збірнику представлені матеріали вчених Київського імені Тараса Шевченка та Львівського імені Івана Франка національних університетів, цікаві матеріали надійшли з Півдня України (Миколаїв), Сходу (Харків, Луганськ), Заходу (Чернівці).

Збірник є достатньо суттєвим внеском географів України в розуміння сучасних суспільних та географічних проблем та науково практичних шляхів їх ефективного вирішення.

Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка