English Russian Ukrainian
Випуск 20 PDF Друк E-mail

ВІД РЕДКОЛЕГІЇ

І. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

 Любіцева О.О. Етапи формування туристичної освіти в Україні

Розглядається процес формування освіти для сфери туризму в Україні у відповідності до розвитку і трансформації національного туристичного ринку.

Ключові слова: освіта, туристична освіта, сфера туризму, національний туристичний ринок.

Діденко К.Д. Роль географічної науки в становленні і розвитку «туризмології»

В багатьох країнах світу серйозне наукове вивчення туризму  і  підготовка кадрів для індустрії туризму зародилися в межах географічної освіти. Географія туризму – це галузь географічних знань про просторово-часові закономірності функціонування туризму як суспільного явища,  займає особливе місце  в процесі інтеграції наукового знання про туризм, а, отже, є невід’ємною складовою туризмології. Таким чином, в статті розглядаються методологічні  засади географії туризму, як науки про геопросторову організацію туристичного процесу.

Ключові слова: географія туризму, рекреаційна географія, рекреація, туризм, територіальна рекреаційна система.

Степанець Н.П.Досвід розвинутих країн у підготовці фахівців для сфери туризму: компетентісний підхід

В статті проведено аналіз досвіду розвинутих країнах світу   у застосуванні компетентісного підходу  при підготовці фахівців для сфери туризму, виявлено позитивні особливості у різних міжнародних  системах туристичної освіти.

Ключові слова: компетенції, компетентнісний підхід, професійна компетентність, підготовка фахівців, системи туристичної освіти.

Брунець Б.Р. Досвід підготовки кадрів сфери гостинності та туризму  на прикладі Нідерландів

У статті висвітлено методику навчання та підготовки кадрів  сфери гостинності та туризму у Голландії на прикладі відомого Університету професійної освіти «Зюйд» (University of Professional Education «Zuyd»)в структуру котрого входить відома Маастрихтська школа готельного менеджменту (Maastricht Hotel Management School) без фахівців котрої не обходиться ні один дипломатичний прийом, міжнародний конгрес, управління провідними готельними та туристичними закладами світу.

Ключові слова: туризм, туристична освіта,  підготовка фахівців, програма,   сфера гостинності, стажування.

Басюк Д.І. Особливості   підготовки фахівців для винного туризму

У статті розкрито актуальність  підготовки фахівців для винного туризму, на основі компетентнісного підходу окреслено зміст когнітивної, діяльнісної  та емоційно-ціннісної компоненти у структурі підготовки бакалаврів з туризму за спеціалізацією «винний туризм»

Ключові слова: винний туризм, бакалавр з туризму,  фахові компетенції.

Антоненко В.С., Крупа І.П. Культурна спадщина як  історико-культурний та науково-пізнавальний  ресурс  туризму: проблемні питання

Досліджено поняття «культурна спадщина» шляхом аналізу наукових підходів провідних учених у різних наукових галузях, міжнародних та національних нормативно-правових актів.

Ключові слова: культурна спадщина, історико-культурна спадщина, культурні цінності, культурне надбання, культурне багатство.

Зима О.Г., Куделко В.Е., Підгайна В.О. Значення брендингу у підвищенні конкурентоспроможності туристичного напрямку

В статті розглянуто основні поняття брендингу міст, складові бренду та фактори, що впливають на його формування.

Ключеві слова: бренд, унікальний бренд країни, бренд послуги, імідж країни.

Пендерецький О.В. Винні промисли як об’єкти промислового туризму

Проаналізовано винні промисли у різних країнах Європи. На їх основі запропоновано  становлення промислового туризму у діловому і науковому напрямах. Визначено сприятливі чинники для його запровадження у Карпатському туристичному районі.

Ключові слова: промисловий туризм, ринок, країни, виробництво вина, виноградна лоза, амфори, торгівля.

Козловський Є.В. Соціокультурні аспекти розвитку туризму в умовах глобалізації

У статті розглянуті основні підходи щодо визначення туризму, встановлено соціокультурні інтереси та дозвіллеві потреби людини в сфері туризму, вплив туризму на соціокультурну інтеграцію українського народу в міжнародний соціум.

Ключові слова: туризм, соціокультурні інтереси, соціокультурні цінності, дозвіллеві потреби, організація дозвілля, взаємодія культур.

Чорненька Н.В. Сучасні тенденції розвитку молодіжного туризму

У статті розкрито потреби та можливості молодіжного туризму; проведено аналіз основних складових індустрії туризму, адаптованих для молодіжного туризму; розглянуто основні напрями аналізованого сегмента туристичного ринку, а також подано пропозиції щодо оптимізації його розвитку.

Ключові слова: молодіжний туризм, засоби розміщення, сегмент ринку, соціальна спрямованість.

Антоненко В.С., Козловський Є.В. Оcобливості створення туристичного продукту сільського зеленого туризму на сучасному етапі

У статті визначені основні поняття сільського зеленого туризму, цілі та завдання державної політики його розвитку. Використовуючи європейський досвід запропонована концепція розвитку сільського зеленого туризму в межах якої розглянуті моделі розвитку даного виду туризму в Україні з урахуванням національної й регіональної специфіки.

Ключові слова: сільський  зелений туризм, модель розвитку,туристичний продукт.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльна характеристика Причорноморського та Апенніно-Мальтійського рекреаційно-туристських мезорайонів

Проведено порівняльну характеристику Причорноморського та Апенніно-Мальтійського рекреаційно-туристських мезорайонів Європейського макрорайону, запропоновано геополітичноакцентовану країнознавчу характеристику території та принципову моніторингову структурно-логічну модель оцінки чинників розвитку рекреаційно-туристських комплексів.

Ключові слова: об’єкти Всесвітнього надбання, специфіка ресурсно-туристського простору, геополітичні перспективи, структурно-логічна модель, чинники розвитку рекреації.

Смирнов І.Г., Нагорна М.М. Динамічний розвиток азійських авіакомпаній та туризм

Представлено динамічний розвиток азійських авіакомпаній, які починають випереджувати світових авіагігантів – американські та європейські авіалінії за рахунок бездоганного сервісу, нових літаків та різноманітністю додаткових послуг для пасажирів.

Ключові слова: авіакомпанія, авіалінії, сервіс,міжнародний туризм.

Дудник І.М., Борисюк О.А. Авіатранспортна система України як елемент туристичної інфраструктури

Розкривається роль авіатранспортної системи України як елемента туристичної інфраструктури, проблеми та перспективи подальшої взаємодії авіації та туризму. Значна увага приділяється регіональній авіатранспортній системі України з притаманними їй чинниками, функціями, закономірностями територіальної структури та організації.

Ключові слова: авіатранспортна система, регіональна авіатранспортна система, ієрархічні рівні авіатранспортних центрів, туризм, ринок авіаперевезень, туристичний ринок.

Смирнов І.Г., Шматок О.В. Готельно-ресторанні заклади на шляхах Давньоримської держави

Представлено транспортно-логістичні особливості розвитку сфери гостинності в Давньоримській державі, тобто розвиток готельно-ресторанних закладів на її шляхах. Наведено поділ та характеристику заїжджих дворів на шляхах Давнього Риму, розкрито вплив транспортного чинника на виникнення готелів. Показано розвиток таверн та пивних, наведено кулінарні рецепти від давніх Римлян.

Ключові слова: сфера гостинності, Давньоримська держава, заїжджий двір.

Уварова Г.Ш. Шляхи оптимізації співробітництва між Україною та Італією у туристичній сфері

У статті аналізуються особливості співробітництва України та Італії у туристичні сфері і намічаються шляхи оптимізації такого співробітництва.

Ключові слова: туристичний ринок, туристичний попит та пропозиція, туристичний потік, віза, трансфер, тур, туристичні програми.

Романенко О.В. Дослідження гостинності сучасної європейської країни Іспанії

При використанні теоретичних методів дослідження була спроба проаналізувати причинно-наслідкову сукупність взаємодії в сучасній Іспанії гостинності, готельної індустрії та професіоналізму,  як можливої моделі туристського бізнесу в Україні.

Ключові слова: гостинность, туристський бізнес, Іспанія.

Капланець М.М. Туристсько-рекреаційні ресурси Австрії

У статті досліджено рекреаційно-туристичний потенціал Австрії. Розглянуто її історико-культурний, природний потенціал, а також розвиток інфраструктури.

Ключові слова: Австрія, туристсько-рекреаційні ресурси, інфраструктура.

Явкін В.Г., Фостій В.В., Кирпушко Я.В. Потенціал внутрішнього туризму та структурні зміни гостинності в Карпатах

Проаналізовано особливості розподілу доходів населення та витрат на туристичні послуги за областями України, що опосередковано визначає купівельну спроможність та споживчий потенціал українців на рекреаційно–туристичному ринку Карпатського регіону. Виявлено специфічні процеси інвестування в рекреаційно– туристичну галузь Карпат та наведено особливості реструктуризації системи гостинності в регіоні.

Ключові слова: дохід, купівельна спроможність, інвестиції, ринок рекреаційно-туристичних послуг, структура гостинності.

Діденко К.Д., Дроздовська-Ілмаз О.В. Сучасний стан та перспективи розвитку молодіжного  туризму в Україні

В статті розглядається місце, роль, структура  та територіальні аспекти функціонування молодіжного туризму. Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку цього виду   туризму в Україні.

Ключові слова: молодіжний  туризм, національний туристський ринок, територіальні аспекти.

Мазоха К.А. Круїзний туризм та його стан в Україні

У статті розкрито сутність поняття круїзний туризм. Визначені класифікація круїзного туризму, основні круїзні регіони світу. Окреслений стан розвитку круїзного туризму в Україні.

Ключові слова: круїзний туризм, круїзні регіони, круїзний туризм в Україні.

Водяник Л.Ю. Краєзнавчі музеї України та їх залучення до туристичної діяльності

Поданий аналіз особливостей функціонування краєзнавчих музеїв та їх мережі на теренах України. Розглянуто питання щодо включення музеїв краєзнавчого профілю до туристичної діяльності. Запропоновано пріоритетні напрямки розвитку краєзнавчих музеїв на шляху їх використання в сфері туризму та рекреації.

Ключові слова: краєзнавчі музеї, туристична діяльність.

Бордун О.Ю., Каднічанський Д.А. Аналіз туристичного потоку з Італії до України(на прикладі Львівської області)

У праці проаналізовано стан туристичного потоку з Італії до України, а саме до Львівської області, яка є однією з найбільш привабливих регіонів України для італійських туристів. З’ясовано пріоритети внутрішньо-регіональної туристичної спеціалізації на основі опрацювання статистичних матеріалів Головного управління статистики у Львівській області та обгрунтовані перспективи подальшого розвитку україно-італійського співробітництва в галузі туризму.

Ключові слова: туристичний потік, санаторії, пансіонати, готелі.

Гринюк О. Ю., Пільтяй М.А. Аналіз розвитку туризму в Запорізькій області на основі історико-культурних ресурсів

У статті визначено роль історико-культурних ресурсів Запорізької області в формуванні сфери туризму та досліджений рівень атрактивності туристичних об`єктів області. Проаналізовано показники функціонування туристичної сфери в Запорізькій області за останні 10 років.

Ключові слова: історико-культурні  ресурси, туристична сфера, Запорізька область.

Каднічанський Д.А., Грицюк І.М. Стан та перспективи розвитку подієвого туризму у Львівській області

Описуються особливості розвитку подієвого туризму у Львівській області. Розглядаються види подій, особливості їх організації. Висвітлюються проблеми та перспективи розвитку.

Ключові слова: подія, фестиваль, мистецькі та спортивні заходи, подієвий туризм, подієвий тур.

Щеглов О.В. Складання туристичної схеми-путівника історичними пам'ятками м. Києва «Ahead to the Past»

Стаття присвячена опису процесу створення інтерактивного електронного путівника пам'ятками Києва «Ahead to the Past» («Вперед у минуле»). Розглянуто програмне забезпечення, котре використовувалося при створенні путівника, та наведено можливості й функції, які можна впроваджувати в подібні твори у майбутньому. Приділено увагу існуючим проектам даної тематики в середовищі Internet.

Ключові слова: історичні пам’ятки, туристична схема-путівник, електронний путівник.

Горун М.В. Розвиток інфраструктури у Гусятинському рекреаційному центрі

У статті проаналізовано сучасний стан наявної туристичної інфраструктури Гусятинського рекреаційного центра Гусятинсько-Сатанівського рекреаційного району; висвітлені можливі шляхи створення нової туристичної інфраструктури згідно сучасних світових вимог; розкриті сучасні тенденції та перспективи розвитку туристичної інфраструктури як фактора розвитку туристичної галузі.

Ключові слова: туристична інфраструктура, рекреаційний центр, рекреаційний район, туристичні послуги.

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

 Джаман В.О. Владійчук К.В. Псевдотуристичні потоки української еміграції в Італію. Структура та особливості поширення

У статті розкрито роль українських трудових мігрантів у сучасних європейських економіко-інтеграційних процесах. Досліджено основні причини поширення трудової міграції в Італії як однієї з форм економічного біженства та участь у них українських заробітчан. Проаналізовано основні проблеми поширення українського заробітчанства в Італії.

Ключові слова: трудові мігранти, економіко-інтеграційні процеси, Італія.

Смирнов І.Г., Просвірніна Є.О. Логістика та міжнародний тероризм: площини протистояння

Розкрито проблему захисту від терористичних актів, що є нині важливим питанням у системі управління логістикою. Висвітлено сутність заходів, які були здійснені Адміністрацією з транспортної безпеки США (TSA) та Митної та прикордонної Агенції США (СВР) у межах новоствореного Федерального департаменту внутрішньої безпеки США (DHS) з метою протистояння загрозі міжнародного тероризму в період після 11.09.2001 р.

Ключові слова: терористичний акт, система управління логістикою, логістика.

Новикова В.І. Країнознавство для потреб туризму і туристське країнознавство: різні підходи до вивчення дисциплін

Сформульовані цілі вивчення дисциплін «Країнознавство» і «Туристське країнознавство». Запропоновані тематичні плани викладання цих дисциплін, які суттєво різняться між собою, що доводить необхідність вивчення їх обох студентами напряму підготовки «Туризм». У контексті розгляду кожного із цих двох курсів паралельно наводяться плани відповідно країнознавчої та туристсько-країнознавчої характеристики країни, кожен пункт якої розлого деталізується.

Ключові слова: країнознавство, країнознавство для потреб туризму, туристське країнознавство.

Білецький М. І., Котик Л.І. географія соціальних негараздів:  становлення науки в Україні

Розглянуто історію становлення географії соціальних негараздів в Україні. Узагальнено найважливіші напрацювання із даної дисципліни за роки незалежності держави. Проаналізовано внесок українських вчених початку ХХ ст. в сфері географії соціальних негараздів.

Ключові слова: географія соціальних негараздів, злочинність, наркоманія, бідність.

Сагач О.В., Юденкова К.В. Україна в системі сучасних міжнародних відносин

Розглянуто питання сучасної зовнішньої політики України та правові засади, на яких здійснюється співпраця з іншими державами. Особливу увагу було приділено місцю України на міжнародній арені, майбутнім перспективам інтеграції.

Ключові слова: зовнішня політика,  міжнародні відносини, міжнародні організації.

Кушнірук Ю.С., Волкова Л.А. Ранжування території Рівненської області за медико-демографічним станом

Вивчається вплив особливостей географічного середовища на здоров'я населення, а також закономірності поширення хвороб у залежності від еколого-географічних та антропогенних чинників. Пропонується методика визначення рейтингу територіальної одиниці за ступенем медико-екологічного ризику. Запропонована шкала ранжування районів за медико-екологічним ризиком.

Ключові слова: медико-екологічний ризик, екологічний стан, медична географія, медико-географічна оцінка, здоров'я населення, кореляційний аналіз.

Чіпко Т.М. Аналіз нелегальної міграції до України

Розглядаються основні канали, напрямки в’їзду і виїзду іноземців, чинники нелегальної імміграції в Україну. Проведений аналіз  можливих наслідків даної міграції.

Ключові слова: міграція, імміграція, іноземці.

Сагач О.В., Юденкова К.В. Процеси транснаціоналізації банківської діяльності та перспективи їхнього розвитку в світі та Україні

Розглянуто  процеси транснаціоналізації світових банків, особливу увагу приділено цим процесам у країнах Центрально-Східної Європи та України, їх перспективам.

Ключові слова: ТНБ, ТНК,  Україна, Центрально-Східна Європа.

Цигура В.В. Сільські території як об’єкт суспільно-географічного дослідження

Проаналізовано сучасний стан дослідження сільських територій України на теоретико-методологічному, ресурсно-функціональному та управлінському рівнях.

Ключові слова: сільські території, сільська місцевість.

IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Воловик В.М. Концепції етнокультурного ландшафту як регіону

У статті проаналізовані концепції виділення етнокультурного ландшафту як регіону. Етнокультурний ландшафт розглядається як об’єкт дослідження регіонального етнокультурного ландшафтознавства. Наголошено на перевазі міждисциплінарного підходу, з урахуванням здобутків фізичної географії, історії, етнології, геополітики, соціальної та економічної географій.

Ключові слова: культурний ландшафт, етнокультурний ландшафт, регіон.

Савицька О.В., Кулініч  Ю.А. Ландшафтне планування в Україні

У статті розкрито поняття ландшафтного планування як специфічної форми територіального планування, висвітлено його основні завдання та територіальні рівні сучасного ландшафтного планування, проаналізовано перспективи розвитку ландшафтного планування в Україні на прикладі створення ландшафтної програми Черкаської області.

Ключові слова: сталий розвиток, ландшафтне планування.

Бондарець Д.С. Перспективи розвитку рекреаційних ландшафтів Запорізької області

Розглянуто перспективи розвитку рекреаційних ландшафтів, наявні проблеми рекреаційного природокористування. Наведено перелік заходів з оптимізації рекреаційного природокористування, напрямки розвитку, серед яких розвиток нових видів рекреації та туризму, залучення до рекреації територій не рекреаційного призначення.

Ключові слова: рекреація, природокористування, охорона природи, антропогенні навантаження.

Рябоконь О.В. Раціональне використання натурально-антропогенних ландшафтів

Розглянуто місце та значення натурально-антропогенних ландшафтів у структурі сучасних ландшафтів, роль людини у стимулюванні процесів, що призводять до формування та розвитку натурально-антропогенних ландшафтних комплексів.  У структурі натурально-антропогенних ландшафтів виділено їх типи, що можуть також об’єднуватися у своєрідні регіональні групи натурально-антропогенних ландшафтів. Детальніше схарактеризовані  типи натурально-антропогенних ландшафтів: ерозійні вибоїни, рівчаки і яри, вторинні або похідні лісові ландшафти, денудаційні бедленди.

Ключові слова: ландшафт; натурально-антропогенний ландшафт; антропогенний ландшафт; типи; раціональне використання.

Паламарюк М.Ю. Визначення територій пріоритетного розвитку туризму в Буковинських Карпатах

У статті визначені території пріоритетного розвитку туризму в Буковинських Карпатах. Обгрунтовані напрями розвитку туризму в Буковинських Карпатах для територій кожного рівня пріоритету.

Ключові слова: Буковинські Карпати, туризм,гірський регіон.

Кізюн А.Г. Оптимізація сільських ландшафтів Поділля в контексті розвитку туризму в Україні

В статті аналізуються шляхи поліпшення структури, раціональне використання, охорона сільських ландшафтів та можливість їх використання як туристичного ресурсу.

Ключові слова: сільські ландшафти, екореконструкція, екологізація, відродження села, українська культура.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Антоненко Володимир Степанович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  2. Басюк Дарія Іванівна – кандидат педагогічних  наук, доцент, завідувач кафедри туристичного та готельного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  3. Білецький Мирослав Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка.
  4. Бейдик Олександр Олексійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  5. Бондарець Дмитро Сергійович – кандидат географічних наук, викладач кафедри фізичної географії і геології, природничо-географічний факультет, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького.
  6. Бордун Ореста Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  7. Борисюк Оксана Анатоліївна – старший викладач кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  8. Брунець Богдана Романівна – асистент кафедри туризму, Інститут екології, природокористування та туризму імені В’ячеслава Чорновола, Національний університет «Львівська політехніка».
  9. Владійчук Катерина В’ячеславівна – асистент кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  10. Водяник Леся Юріївнастудентка 4 курсу кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  11. Волкова Людмила Андріївна – кандидат  сільськогосподарських наук, доцент, професор кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування, факультет водного господарства, Національний університет водного господарства та природокористування.
  12. Воловик Володимир Миколайовичкандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
  13. Горун Марія Володимирівна – аспірантка кафедра географії України і туризму, географічний факультет, Тернопільський національний
    педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, викладач Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту.
  14. Гринюк Олег Юрійовичкандидат географічних наук, старший викладач кафедри спеціальних туристичних дисциплін, Інститут туризму Федерації професійних спілок України.
  15. Грицюк Ірина Миколаївнастудентка 5 курсу кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  16. Джаман Василь Олексійович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України та регіоналістики, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  17. Діденко Катерина Дмитрівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри теорії та практики туризму і готельного господарства, факультет туризму та готельно-ресторанного бізнесу, Київський університет туризму, економіки і права.
  18. Дроздовська-Ілмаз Олександра В’ячеславовна – магістр кафедри теорії та практики туризму і готельного господарств, факультет туризму та готельно ресторанного бізнесу, Київський університет туризму, економіки і права.
  19. Дудник Іван Миколайович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  20. Зима Олександр Григорович – кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  21. Каднічанський Дмитро Анатолійович – кандидат географічних наук, доцен кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  22. Капланець Марія Миколаївна – студентка 4-го курсу кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  23. Кізюн Алла Григорівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Вінницький торговельно-економічний інститут, Київський торговельно-економічного університет.
  24. Кипрушко Ярослав Васильович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  25. Козловський Євген Вікторович – кандидат наук з державного управління, доцент кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  26. Котик Любов Іванівна – асистент кафедри економічної і соціальної географії, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  27. Крупа Інна Петрівна аспірантка кафедри міжнародного туризму,  Інститут готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  28. Куделко Вікторія Едуардівна – кандидат наук з фізичного виховання та спорту доцент, доцент кафедра фізичного виховання і спорту, фінансовий факультет, Харківський національний економічний університет.
  29. Кулініч  Юлія Анатоліївна – магістр 2-го року навчання кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  30. Кушнірук Юрій Степановичкандидат географічних наук, доцент кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування,  факультет водного господарства Національного університету водного господарства та природокористування
  31. Любіцева Ольга Олександрівна – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  32. Мазоха Кароліна Анатоліївнастудентка 4-го курсу кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  33. Нагорна Марина Миколаївна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  34. Новикова Валерія Іванівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму і готельно-ресторанної справи, Навчально-науковий інститут економіки і права, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.
  35. Паламарюк Марія Юріївна – аспірантка кафедри економічної географії та екологічного менеджменту, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  36. Підгайна Валентина Олександрівна – викладач-стажер кафедри туризму, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  37. Пільтяй Марія Анатоліївнастудентка 5-го курсу кафедри спеціальних туристичних дисциплін, Інститут туризму Федерації професійних спілок України.
  38. Пендерецький Орест Володимирович – кандидат технічних наук, доцент кафедри туризму, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
  39. Просвірніна Євгенія Олександрівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  40. Романенко Олександр Володимирович – кандидат педагогічних наук, доцент, член–кореспондент Міжнародної академії дитячо-юнацького туризму, доцент кафедри туризму, інститут природничо-географічної освіти та екології, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.
  41. Рябоконь Ольга Володимирівна – аспірантка кафедри географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
  42. Савицька  Олена Вікторівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  43. Сагач Оксана Василівна – студентка 4 курсу  кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  44. Сировець Сергій Юрійович – кандидат географічних наук, асистент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  45. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  46. Степанець Надія Павлівна – викладач кафедри країнознавства і туризму Національний авіаційний університет Інститут міжнародних відносин.
  47. Уварова Ганна Шевкетівна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  48. Фостій Віра Вікторівнаасистент кафедри географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  49. Цигура В'ячеслав Васильович – аспірант кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  50. Чорненька Надія Василівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму, Інститут екології, природокористування та туризму імені В’ячеслава Чорновола, Національний університет «Львівська політехніка».
  51. Чіпко Тарас Миколайович – магістр кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  52. Шматок Оксана Вікторівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  53. Щеглов Олександр Володимировичстудент 4 курсу кафедри геодезії та картографії, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  54. Юденкова Катерина Вікторівна – студентка 4 курсу  кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  55. Явкін Вячеслав Григорович – кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедр географії та менеджменту туризму, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

В науковому збірнику «Географія та туризм» № 20, який виходить напередодні ХІ з’їзду Українського географічного товариства та ХХХІІ Всесвітнього географічного конгресу, вміщено 42 статті 55 авторів.

В рубриці «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» представлено 27 статей 35 автора з провідних вищих навчальних закладів Києва, Львова, Харкова та ін.  Слід відмітити публікації, що висвітлюють формування національної туристської освіти, значення географічної науки в становленні і розвитку туристсько-рекреаційних науково-практичних напрямів. Привертає увагу ряд статей, присвячених аналізу зарубіжного досвіду підготовки туристських кадрів. Зважаючи на традиційні зв’язки географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з італійськими університетами, ряд матеріалів висвітлює українськоо-італійське співробітництво в туристській галузі.

В рубриці «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства представлено 9 статей 13 авторів з Чернівців, Києва, Рівного та ін. наукових центрів. Серед вміщених матеріалів увагу привертають дослідження потоків українських мігрантів до європейського зарубіжжя та «площин протистояння» логістики та міжнародного тероризму.

В рубриці «Природнича географія: теорія та практика» представлено 6 статей 7 авторів з провідних наукових закладів Вінниці, Києва, Мелітополя, Чернівців. Відмітимо матеріали, присвячені дослідженню рекреаційно-туристських функцій Поділля та Буковинських Карпат. Як і в попередніх  випусках, природнича та фізико-географічна складова туристсько-рекреаційних досліджень представлена достатньо скромно.

Загалом свої теоретико-практичні наробки представили вчені Києва (понад 30 авторів), Чернівців і Львова (понад 10 авторів), Харкова, Мелітополя, Вінниці, Тернополя, Черкас, Рівного (близько 10 авторів). Крім україномовних в науковому збірнику представлено і англомовні статті.

Слід відмітити і те, що ряд матеріалів, потрапляють в «сирому», недоопрацьованому вигляді, деякі статті мають некоректні або ненаукові назви. Окремо варто нагадати і про те, що небажано вміщувати в збірник по дві або більше статей студентів-авторів.

Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка