English Russian Ukrainian
Випуск 22 PDF Друк E-mail

І. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Смирнов I.Г., Головко В.В. Транснаціональні корпорації в туризмі: галузеві та регіональні особливості

Розкрито сучасні особливості розвитку, галузеві та регіональні прояви формування та діяльності ТНК у туризмі.

Ключові слова: туристичні транснаціональні корпорації, ринок туризму, індустрія туризму.

Мечковская О.А. Методологические основы изучения пространственной структуры туризма

В статье раскрываются теоретико-методологические основы комплексного экономико-географического анализа туристского пространства, позволяющего сформировать туристский образ региона или страны и выявить современные тенденции развития туризма.

Заря І.В., Борисюк О.А. Конкурентоспроможна база авіаційного транспорту в умовах розвитку туристичних компаній

Розкривається роль авіатранспортної системи України як елемента туристичної інфраструктури, проблеми та перспективи подальшого розвитку туристичної сфери в контексті співпраці туристичних підприємств з авіаційними перевізниками. Значна увага в статті приділяється конкурентоспроможності авіатранспортної системі України з притаманними їй особливостями, чинниками, закономірностями розвитку структури та організації.

Ключові слова: авіатранспортна система, туристична інфраструктура, конкурентоспроможность, туристичне підприємство.

Зима О.Г., Лола Ю.Ю., Жила Н.В. Формування інформаційного середовища національної індустрії туризму

Розглянуто елементи інформаційного туристичного середовища за їх інтегрованими ієрархічними рівнями, складено та проаналізовано рейтинг відвідування туристичних порталів України та надані пропозиції щодо удосконалення формування інформаційного середовища туристичної індустрії.

Ключові слова: інформаційне туристичне середовище, автоматизація туристичних фірм, туристичні портали, глобальні системи бронювання, рейтинг туристичних порталів.

Воронін І.М. Аналіз ринку нерухомості у вітчизняній готельної індустрії

В статті дано аналіз готельного сегменту ринку нерухомості України. Визначені його проблеми та основні напрями подальшого розвитку.

Ключові слова:готельне господарство, ринок нерухомості.

Шульга В.П. Стратегічне управління розвитком екологічного туризму у контексті рекреаційного природокористування

Розглядаються сучасні підходи до стратегічного управління розвитком екотуризму в національних парках. Пропонується концепція управління екотуризмом на території Сумської області.

Ключові слова: екотуризм, стратегічне управління, раціональне природокористування.

Заря І.В., Мельник А.М. Особливості подальшого розвитку туристичної галузі в контексті розвитку інформаційних комп'ютерних технологій в туризмі

У статті розглядаються питання, пов’язані з роллю та впливом комп’ютерних інформаційних технологій на процес розвитку туристичної діяльності. Розглядаються особливості переходу використання інформаційних систем в туристичній сфері на нову парадигму розвитку в глобалізованому світі.

Ключові слова: туристична діяльность, інформаційна система, туристична сфера,глобалізація.

Басюк Д.І. Стан і перспективи українсько-аргентинського туристичного співробітництва

В статті розглянуто соціально-економічні передумови розвитку  співробітництва  України та Аргентинської республіки в галузі туризму, основні види туристичних продуктів Аргентини на українському ринку, окреслено подальші перспективи міжнародних українсько- аргентинськх туристичних обмінів.

Ключові слова: Аргентина, туристичний продукт, агрентинсько- українські туристичні обміни.

Тимошенко Ю.А. Туристичні виставки як актуальне маркетингове рішення сьогодення

У статті розглянуті туристичні виставки як найбільш ефективне маркетингове рішення в умовах сучасної економіки. Сформульовано та аргументовано вплив різних факторів на ефективність і доцільність участі туристичних фірм у виставках, а також розраховані економічні показники ефективності.

Ключові слова: виставка, виставковий маркетинг,  туризм.

Бєлякова А.Є. Фактори  виникнення рекламації на туристичному підприємстві

У статті розглянуті фактори, що сприяють утворенню рекламації на туристичному підприємстві, які  в свою чергу поділяться на дві групи: які виникли з боку туриста і які з боку туристичного підприємства.

Ключові слова: рекламація, фактори, турист, туристичне підприємство, скарга, комплекс послуг, претензія.

Пасічник В.Р.. Сушик О.Г., Терлецький В.К. Сільський зелений туризм як фактор відродження українського села та перебудови сільської економіки

Показано сучасний соціально-економічний стан українського села. Розглянуто сільський зелений туризм як фактор відродження сільських територій та зменшення безробіття на селі. Висвітлено переваги, форми та напрями впливу сільського туризму на розвиток аграрних територій.

Ключові слова: сільський туризм, агротуризм, депресивні території, перебудова сільської економіки.

Олішевська Ю.А., Панченко В.В. Теоретичні аспекти сільського туризму

У статті   узагальнено підходи до визначення поняття «сільський туризм» та пов’язаних з ним видів туризму, розкрито відмінність між цими поняттями. Проаналізовано нормативно-правову базу  регулювання сільського туризму.  Запропоновано власний підхід до визначення співвідношенням між сільським туризмом, екотуризмом, агротуризмом, агроекотуризмом та  зеленим туризмом.

Ключові слова: сільський туризм, екотуризм, біологічний туризм, природничий туризм, зелений туризм, фермерський туризм, агротуризм, агроекотуризм, агросадиба, засіб розміщення.

Яценко А.Д. До питання про дефініцію поняття «Рекреаційне лісокористування»

У статті розглядаються основні підходи та принципи щодо визначення поняття «рекреаційне лісокористування» різними вченими, як вітчизняними, так і зарубіжними.

Ключові слова: рекреація, рекреаційне лісокористування.

Шпарага Т.І., Михалюк М.M. Передумови виникнення і сучасний стан Хасидського паломництва в Україні

Розглянуто передумови виникнення і сучасний стан паломництва до об’єктів хасидських святинь та розкрито особливості їх збереження і розміщення на території України.

Ключові слова:  хасидське паломництво, хасидські святині, перспективи розвитку хасидського паломництва.

Кодинець І.В. Присутність австрійців в Україні як ресурс етногенного туризму

Досліджується туристська ресурсна база дестинацій етногенного туризму. Визначаються передумови для розвитку етногенного туризму на території України на прикладі австрійців.

Ключові слова: австрійці, етногенний, туризм, ресурси

Корнілова Н.В. Подієвий туризм в Україні

В статті розглянуто особливості подієвого туризму в Україні на прикладі розвитку фестивального руху.

Ключові слова: подієвий туризм, подієві ресурси; гастрономічні, етнічні, історичні, мистецькі, музичні та тематичні фестивалі.

Радченко О.М. Соціальні мережі в туризмі України

Статтю  присвячено актуальному стану використання соціальних мереж в туризмі України та визначенню напрямів його покращення. Проаналізовано присутність туристичних операторів  в найбільш популярних соціальних медіа.

Ключові слова: соціальна мережа, Facebook, MySpace, Social bookmarking.

Казаков В.Л. Спелестологічні об’єкти гірничопромислового походження в структурі екстремального спелеотуризму (на прикладі Кривбасу)

Розглянута можливість розвитку спортивного спелеотуризму на основі штучних порожнин гірничопромислового походження, висвітлена база даних спелестологічних об’єктів Кривбасу, визначена їх складність, оцінений потенціал для організації спелеопоходів різної категорії складності.

Ключові слова: туризм, спортивний туризм, спелеотуризм, спелестологія, Кривбас.

Пендерецький О.В. Промисловий  туристичний  кластер  Карпатського   району

У статті досліджується кластерний підхід в промисловому туризмі. В основі лежить створення і реалізація унікального продукту, який не має матеріальної форми, але здатний розвиваючись і вдосконалюючись залучати багато інших галузей економіки, в тому числі малі та середні підприємства.

Ключові слова: промисловий туризм, конкуренція, малий та середній бізнес, кластер, кластерний підхід.

Уварова Г.Ш. Рекреаційне використання  Десни

У статті проаналізовано сучасний стан рекреації в басейні Десни, визначені шляхи подальшого розвитку рекреаційної діяльності з урахуванням принципу раціонального використання природно-аквального комплексу річки та його збереження.

Ключові слова:рекреація, Десна, рекреаційна діяльность, природно-аквальний комплекс річки.

Паньків Н.М. Соціально-економічні передумови малих історичних міст Івано-Франківської області як чинник туристичного розвитку поселень

Проаналізовано складові соціально- економічної інфраструктури малих історичних міст Івано-Франківської області в контексті розвитку території. Показано роль соціально-економічного чинника в розвитку міст загалом та туризму зокрема. Висвітлені основні соціально-економічні проблеми досліджуваних поселень.

Ключові слова: малі історичні міста, соціальна інфраструктура, економічні передумови розвитку, туристична інфраструктура.

Любіцева О.О., Залещик В.В. Рекреаційно-туристичне районування Луганської області

Проаналізована сучасна інфраструктура туризму, історико-культурний та природно-рекреаційних потенціал Луганської області, запропоноване рекреаційно-туристичне районуванняі та визначені напрямки спеціалізації визначених районів.

Заваріка Г.М. Розвиток рекреаційних можливостей Луганської області

В статті мова йде про розвиток рекреаційних можливостей Луганської області. Головна увага приділена пропозиціям по використанню місцевих природних ресурсів з метою розвитку внутрішнього туризму.

Ключові слова: кліматичний курорт, туристичний імідж, кумисотерапія, іпотерапія, псаммотерапія, терренкур, глинолікування, водолікування.

Плешивцова М.В. Тенденції розвитку світової СПА-індустрії та проблеми становлення вітчизняної галузі оздоровчого туризму в АР Крим

В роботі висвітлені питання термінології лікувально-оздоровчого туризму, представлені тенденції розвитку СПА-індустрії, а також проаналізовані основні проблеми становлення СПА-туризму в АР Крим.

Ключові слова: СПА-туризм, велнес, СПА-курорт, санаторій, тенденції розвитку, туристичний потік.

Шивала Ю.А. Географія сільського зеленого туризму в Українських Карпатах

Проаналізовані наукові дослідження в галузі географії сільського зеленого туризму. Визначено основні закономірності територіального розподілу агроосель у Карпатському регіоні. Проведений аналіз послуг, що надаються туристам у карпатських агрооселях. Здійснений аналіз територіальної організації садиб сільського зеленого туризму на території Українських Карпат.

Ключові слова: сільський зелений  туризм,агрооселя, Українські Карпати.

Завадовський Т.Б. Основні аспекти промоції міста Львова

Мета роботи є визначення маркетингу та промоції міста Львова, його сучасних засобів маркетингу, маркетингового планування, опитування туристів з питань промоції м. Львова, визначення впливу маркетингу та промоції міста для розвитку туризму, а також рекомендацій,   практичних   механізмів реалізації, концепції оптимізації, підвищення ефективності їх діяльності.

Ключові слова: промоція м. Львова, маркетинг, реклама туристичного продукту, туристичні послуги.

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Олійник Я.Б., Шуман С.Г. Проблема фінансового забезпечення регіонального розвитку України і шляхи її вирішення

Розглянуто проблеми фінансового забезпечення регіонального розвитку. Обґрунтовано шляхи збалансованого розподілу фінансів та ефективного їх використання за пріоритетними напрямками розвитку.

Ключові слова: регіональний розвиток, фінансове забезпечення, фінансові ресурси.

Смаль В.В. Розвиток економіки знань в Україні та Євросоюзі: порівняльний аналіз

У статті представлені результати аналізу показників розвитку економіки знань України у порівнянні з країнами Євросоюзу. Виявлені найбільш проблемні знаннєємні сфери діяльності, які потребують державної підтримки та стимулювання розвитку.

Ключові слова: Євросоюз, економіка знань, сфера діяльності.

Стафійчук В.І. Політико-географічний аналіз стратегій розвитку  України та Росії

Проаналізовані зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні доктрини України та Росії. Акцентовано увагу на відмінностях  стратегій розвитку в економічній, політичній та соціальній сферах і важливості переходу на загальноприйняті норми взаємовідносин.

Ключові слова:стратегія розвитку, зовнішня та внутрішня політика, українсько-російські відносини.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльна характеристика туристських мезорайонів Росія і Білорусь та Центрального

Проведено порівняльну характеристику туристських мезорайонів Росія і Білорусь та Центральноєвропейського, запропоновано геополітично акцентовану країнознавчу характеристику території та принципову моніторингову структурно-логічну модель оцінки чинників розвитку рекреаційно-туристських комплексів.

Ключові слова: об’єкти Всесвітнього надбання, специфіка ресурсно-туристського простору, геополітичні перспективи, структурно-логічна модель, чинники розвитку рекреації.

Нич Т.В. Чинники формування інтелектуального потенціалу регіону

В статті розкрита система чинників формування інтелектуального потенціалу регіону. Проаналізовано передумови економічного і соціального розвитку регіонів.

Ключові слова: чинники формування, інтелектуальний потенціал, регіон.

Олійник С.Л. Самоорганізація населення в соціальній системі

Розглядається суспільство як складна соціальна система з структурно організованою цілісністю, яку утворюють різні елементи, компоненти, підрозділи. Основним сучасним механізмом та засобом для оптимізації та підтримання сталого функціонування суспільної системи є самоорганізація населення, що дозволяє суспільству гармонічно і динамічно розвиватись в умовах швидких соціально – економічних змін

Ключові слова: самоорганізація населення, соціальна система,сталий розвиток.

Брайчевський Ю.С. Проблеми регіональної поляризації суспільно-політичного розвитку України у зарубіжній літературі

У роботі пропонується огляд зарубіжних публікацій щодо регіональної поляризації суспільно-політичного розвитку України, зокрема чинників формування електоральних розломів, і проводиться порівняння із проблематикою  вітчизняних електорально-географічних досліджень.

Ключові слова: регіональна поляризація, електоральний розлом.

Клімчук Б.П. Територіальні пропорції комплексного розвитку Волинської області

Здійснено суспільно-географічний аналіз комплексно-пропорційного розвитку Волинської області. Виявлено диспропорції суспільного розвитку у регіону. Виявлено територіальні відміни щодо рівня комплексного розвитку Волинської області.

Ключові слова: комплексно-пропорційний розвиток, суспільний розвиток, Волинська область.

Миронюк Н.В. Історико-географічні фактории розвитку культурної сфери Волинської області

Обґрунтовано важливість впливу історико-географічних факторів на функціонування культурної сфери. Охарактеризовано умови розвитку галузі культури Волинської області на протязі всього історичного часу. Виділено сім історичних періодів формування культурної сфери мезорегіону, які співпадають із політичними етапами. Проаналізовано, які умови розвитку культури були характерні для кожної історичної епохи та як вони вплинули на сучасну ситуацію у культурній галузі мезорегіону. Найбільшу увагу приділено радянському періоду, у зв’язку з тим, що саме в цей час відбувалося формування мережі закладів та установ культурної сфери, яка збереглася в своїй переважній більшості й функціонує  досі.  Визначено перспективи подальших досліджень історичних особливостей розвитку культурної галузі Волинської області.

Ключові слова: історико-географічні чинники, історичні періоди, історичні умови, культурна сфера, заклади культури, компонентна структура культурної сфери.

Ільїв О.М. Сучасна територіальна організація загальноосвітніх навчальних закладів Волинської області

Проаналізовано компонентну структуру загальної середньої освіти, визначено сучасний стан розвитку загальноосвітніх навчальних закладів, визначено рівень розвитку загальної середньої освіти у регіональному розрізі, проведено розрахунки коефіцієнтів нерівномірності розміщення НЗ, забезпеченості населення навчальними закладами.

Ключові слова: загальноосвітні навчальні заклади, коефіцієнт забезпеченості населення навчальними закладами, коефіцієнт нерівномірності розміщення навчальних закладів, індекс локалізації.

Савчук І.Г. Вплив природних чинників на сучасне міжнародне залізничне сполучення Закарпатської області

Проаналізовано сучасний розвиток міжнародного залізничного сполучення Закарпатської області. Розкрито вплив на нього фізико-географічних чинників. Показано найважливіші проблеми, що не дозволяють збільшення пасажиропотоку в міжнародному залізничному сполученні.

Ключові слова: залізничне сполучення, Закарпатська область, фізико-географічні чинники.

Чикайло Ю.І. Поширення сучасних природно-техногенних процесів  в межах єврокоридора Львів –Краковець

В статті схарактеризовано розвиток сучасних екзогенних процесів в межах єврокоридора. Наведено схему геоморфологічних областей, виділено природно-техногенні процеси. На карті  четвертинних відкладів відображено екзогенні процеси. Розглянуто особливості поширення четвертинних відкладів та приуроченість до них несприятливих явищ. Проаналізовано показники накопичення важких металів в ґрунтовому покриві приавтомагістральних смуг.

Ключові слова: геоморфологічна область, екзогенний процес, четвертинні відклади.

IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Салихова Е.В., Савостина О.А., Станченко Л.Ю. Эколого-гидрохимическое состояние объектов гидрологической сети г.Калининграда

Обсуждаются результаты  визуальных исследований береговых зон исторических городских водных объектов рекреационного водопользования и их гидрохимическое состояние.

Воловик В.М. Тафальні ландшафти кладовищ

У статті проаналізовані концепції виділення етнокультурного ландшафту як регіону. Етнокультурний ландшафт розглядається як об’єкт дослідження регіонального етнокультурного ландшафтознавства. Наголошено на перевазі міждисциплінарного підходу, з урахуванням здобутків фізичної географії, історії, етнології, геополітики, соціальної та економічної географій.

Ключові слова: кладовище, тафальний ландшафт, культурний ландшафт, етнокультурний ландшафт, регіон.

Смірнов Я.В. Аналітичний огляд європейських систем класифікації земельних ресурсів

Розглянуті основні європейські системи класифікації земельних ресурсів. Проаналізовано можливості їх застосування в процесі картографування земельних ресурсів України.

Ключові слова: земельні ресурси, картографування, класифікація.

Волкова Л.А. Природно-господарське використання земель (на прикладі басейнів малих річок Рівненської області)

Проведена оцінка структури використання земельних ресурсів для басейнів малих річок. Встановлено особливості природно-господарського використання для поліської та лісостепової частини області.

Ключові слова: басейн малої річки, використання земель, ліси, землі сільськогосподарського призначення, рілля, урбанізовані та промислові землі.

Кирилюк О.В., Кирилюк С.М. Гідроморфологічно-геоекологічний моніторинг малої річки

Практичне значення роботи полягає у можливостях використання пропонованих моніторингу та алгоритму для вирішення методичних та прикладних проблем, пов’язаних із функціонуванням систем «басейн-річка-людина» та «басейн-річка-русло» у світлі сучасних дій та потреб людини; у необхідності зміни стереотипів щодо споживацького типу природокористування та наданні рекомендацій стосовно ревіталізації басейнових систем та малих річок.

Ключові слова: моніторинг, басейн, річка, русло, природокористування.

Діброва І.О. Модельна ідентифікація геосистем берегової зони Київського водосховища

Розроблена методика ідентифікації геосистем берегової зони великих рівнинних водосховищ для геоекологічної оптимізації природокористування. Методика ідентифікації в цілому протестована із задовільними результатами на створеному інформаційному базисі щодо берегової зони Київського водосховища.

Ключові слова: Київське водосховище, берегова зона, природокористування.

Громик О.М. Вміст радіонуклідів у ґрунтах  Маневицького адміністративного  району

З’ясовано щільність забруднення радіонуклідами ґрунтів та рослин у населених пунктах Маневицького адміністративного району Волинської області. Виявлено, що максимального забруднення зазнали дерново-підзолисті піщані, супіщані та торфово-болотні ґрунти.

Ключові слова: радіоактивне забруднення, ґрунти, рослинний покрив, населений пункт.

Слизька К.П. Дефініція поняття «хвиля тепла»

Беручи до уваги постійне збільшення небезпечних та особливо небезпечних метеорологічних явищ у всьому світі, зроблено огляд наукової літератури XXI століття з приводу дослідження явища хвиля тепла. Наголошено на необхідності проведення таких досліджень на території України через надзвичайний вплив високих температур на здоров’я людини, сільське господарство та інфраструктуру.

Ключові слова: хвиля тепла, класифікація хвиль тепла, спекотний період, теплий період.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Басюк Дарія Іванівна – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри туристичного та готельного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  2. Бейдик Олександр Олексійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  3. Бєлякова Анастасія Євгенівна – студентка кафедри туризму і готельного господарства, Інститут економіки і фінансів, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
  4. Борисюк Оксана Анатоліївна – старший викладач кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  5. Брайчевський Юліан Сергійович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  6. Волкова Людмила Андріївна – кандидат сільськогосподарських наук, доцент, професор кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування, факультет водного господарства, Національний університет водного господарства та природокористування.
  7. Воловик Володимир Миколайович – кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
  8. Воронін Ігор Миколайович – доктор географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського.
  9. Головко Вадим Віталійович – заступник директора Інституту природничо-географічної освіти та екології, старший викладач кафедри туризму, Інститут природничо-географічної освіти та екології, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.
  10. Громик Оксана Миколаївна – викладач, Луцький інститут розвитку людини університету  «Україна».
  11. Діброва Іван Олександрович – кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  12. Жила Наталія Володимирівна – студентка кафедри туризму, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  13. Заваріка Галина Михайлівна – кандидат географічних наук, старший  викладач, Інститут економіки і фінансів, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
  14. Завадовський Тарас Богданович – старший лаборант, асистент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  15. Залещик Віталія Віталіївна – аспірантка кафедра країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  16. Заря Ігор Вікторович – кандидат економічних наук, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інституту Міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  17. Зима Олександр Григорович – кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  18. Ільїв Ольга Миколаївна – аспірантка кафедри географії, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.
  19. Казаков Володимир Леонідович – кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри фізичної географії, краєзнавства та туризму, географічний факультет, Криворізький національний університет.
  20. Кирилюк Олена Володимирівна – асистент кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  21. Кирилюк Сергій Миколайович – кандидат географічних наук, асистент кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення,  географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  22. Клімчук Борис Петрович – здобувач кафедри географії, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.
  23. Кодинець Ірина Василівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  24. Корнілова Наталія Володимирівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного туризму,Інститут готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  25. Лола Юлія Юріївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  26. Любіцева Ольга Олександрівна – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  27. Мельник Альона Миколаївна – студентка кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  28. Мечковская Ольга Александровна – кандидат географических наук, заведующий кафедрой непрерывного образования в туризме, Институт туризма, Белорусский государственный университет физической культуры.
  29. Миронюк Наталія Віталіївна – аспірант кафедри країнознавства та міжнародних відносин, факультет міжнародних відносин, Східноєвропейського національного імені Лесі Українки.
  30. Михалюк Марина  Михайлівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  31. Нич Татяна Василівнааспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  32. Олійник Ярослав Богданович – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і  техніки України,  член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  33. Олійник Світлана Леонтіївна – головний спеціаліст організаційного відділу, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства,  аспірантка кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  34. Олішевська Юлія Анатоліївна – кандидат географічних наук, асистент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  35. Панченко Валентин Володимирович – студент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  36. Паньків Наталія Мирославівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  37. Пасічник Володимир Романович – доктор педагогічних наук, професор кафедри туризму, Луцький інституту розвитку людини, Університет «Україна».
  38. Пендерецький Орест Володимирович – кандидат технічних наук, доцент кафедри туризму, факультет архітектури туристичних комплексів, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
  39. Плешивцова Марина Вадимівна – студентка кафедри міжнародних економічних відносин, факультет міжнародних економічних відносин, Харківський національний економічний університет.
  40. Радченко Ольга Миколаївна – доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Навчально-науковий інститут економіки і права, Черкаський національний університет імені  Богдана Хмельницького.
  41. Савостина Ольга Александровна – зав. лабораторией гидрохимии и почвоведения, кафедра физической географии, страноведения и туризма, факультет географии и геоэкологии, Балтийский федеральный университет им. И. Канта.
  42. Савчук Іван Григорович – кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, відділ суспільно-географічних досліджень, Інститут географії НАН України.
  43. Салихова Елена Викторовна – кандидат биологических наук, доцент кафедры физической географии, страноведения и туризма, факультет географии и геоэкологии, Балтийский федеральный университет имени И. Канта.
  44. Сировець Сергій Юрійович – кандидат географічних наук, асистент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  45. Слизька Катерина Петрівна – аспірантка  кафедра метеорології та кліматології, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  46. Смаль Валентина Володимирівна – доктор географічних наук, доцент, професор кафедри географії, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
  47. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  48. Смірнов Ярослав Валерійович – асистент кафедри геодезії, картографії та управління територіями, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  49. Станченко Лариса Юрьевна – кандидат географических наук, доцент кафедры физической географии, страноведения и туризма, факультет географии и геоэкологии, Балтийский федеральный университет им. И. Канта.
  50. Стафійчук Валентин Іванович – кандидат географічних наук, доцент, докторант кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  51. Сушик Олександр Григорович – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, Луцький інститут розвитку людини, Університет «Україна».
  52. Тимошенко Юлія Андріївна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  53. Терлецький Володимир Карлович – кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, Луцький інститут розвитку людини, Університет «Україна».
  54. Чикайло Юлія Ігорівна – пошукувач наукового ступеня, старший лаборант кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  55. Шивала Юрій Андрійович – аспірант кафедра географії України, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  56. Шпарага Тетяна Іліодорівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  57. Шульга Володимир Петрович – Народний депутат Верховної Ради України.
  58. Шуман Світлана Григорівнастудентка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  59. Уварова Ганна Шевкетівна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  60. Яценко Анастасія Дмитрівна – аспірантка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Колонка рецензента

В науковому збірнику «Географія та туризм», № 22, який виходить напередодні проведення ХІ з’їзду Українського географічного товариства та 80-річчя географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вміщено 46 статей 60 авторів, які представляють більше 20 вищих учбових закладів та академічних інститутів  України та Росії.

В рубриці «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» представлено 26 статей 35 авторів з провідних вищих навчальних закладів Мінська (Білорусь), Києва, Львова, Харкова, Севастополя, Луцька, Черкас, Кривого Рога, Івано-Франківська та Луганська. Слід відмітити публікації, присвячені аналізу галузевих та регіональних особливостей  туристських транснаціональних корпорацій,  висвітленню методологічних основ вивчення просторової структури туризму та особливостей розвитку туристичної галузі в контексті застосування інформаційних комп'ютерних технологій.

В рубриці «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства» представлено 12 статей 14 авторів з Києва, Львова,  Чернівців, Луцька та Ніжина. Серед вміщених матеріалів увагу привертають матеріали, присвячені порівняльному аналізу розвитку економіки знань в Україні та Євросоюзі та політико-географічному аналізу стратегій розвитку України та Росії.

В рубриці «Природнича географія: теорія та практика» представлено 8 статей 10 авторів з провідних наукових закладів Калінінграда (Росія), Києва, Чернівців, Луцька, Вінниці та Рівного. Відмітимо матеріали, присвячені дослідженню природно-господарського використання земель окремих регіонів України та еколого-гідрохімічного стану об’єктів гідрологічної мережі Росії. Традиційно (на жаль) ця рубрика містить найменший відсоток публікацій, що пов’язано з певними труднощами отримання емпіричного матеріалу та браком відповідної статистики.

Теоретико-практичні розробки представили вчені України (Київ, Львів, Харків, Чернівці, Івано-Франківськ, Луганськ, Севастополь, Вінниця, Черкаси, Кривий Ріг, Рівне, Ніжин), Росії (Калінінград), Білорусі (Мінськ). Крім україномовних в науковому збірнику представлено і російськомовні статті.

Слід зазначити, що назвам та англомовним анотаціям ряду статей бракує лаконічності, науковості та відповідного редагування, відчувається і брак картографічного матеріалу (це стосується збірника в цілому).

Науково-практична «палітра» збірника має різновекторний характер, який актуалізує зусилля провідних навчально-наукових центрів України, Білорусі та регіональних центрів Росії  у географічній царині.

Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка