English Russian Ukrainian
Випуск 24 PDF Друк E-mail

І. МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНА – ІТАЛІЯ: СПІВРОБІТНИЦТВО  У ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ»

Любіцева О.О., Мотузенко О.О. Інновації в туристичній освіті

Підготовка креативних фахівців для сфери туризму розглядається як місія вітчизняної туристичної освіти, шлях її інноваційного розвитку. Одним із кроків на цьому шляху є підготовка магістрів за програмою підвійного дипломування. Пропонується досвід кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка з підготовки фахівців за програмою «проектування та управління туристичними системами».

Cristina Santini, Alessio Cavicchi , Isabella Crespi, Valentina Andriani Sustainable development and enterprises’ choices in the wine industry: a case-study in the italian context

Прояв інтересу до сталості у виноробній індустрії ілюструється як мінімум трьома ознаками: a) збільшення академічної літератури з дослідженнями з цих питань, b) поява нових академічних видань та формування спільноти науковців, які займаються цими питаннями, у області соціальних наук, c) народження багатьох університетських дослідних центрів та інститутів для спільної оцінки за та проти, особливо у так званих виноробних країнах Нового Світу. Таким чином, власники та менеджери виноробень розмірковують над ефективністю сталої практики та й наскільки орієнтація на сталість варта часу та ресурсів. Обговорення сталості відкриває багато дослідних проблем, особливо у винній справі, де сталість дуже часто неправильно розуміється як органічність або біодинамічність. Літературні джерела свідчать, що одне з ключових дослідних питань звучить: «За яких умов стається сталість?». А це тісно пов’язано з обізнаністю та ставлення до навколишнього середовища та сталого розвитку з боку найбільш уважних менеджерів у виноробних ланцюгах. Виноробна індустрія дуже слушний об’єкт таких досліджень, і на глибоке вивчення заслуговує великий обсяг праць з внутрішніх та зовнішніх вимірів сталості для фірм. Зокрема, ця стаття зосередиться на перетинах між структурними (зовнішні двигуни), культурними (внутрішні двигуни) аспектами та агентами (вибір підприємств), які задіяні у виробничі стратегії дій. Метою даної статті є з’ясування управлінської практики та ставлення до сталості у групі італійських «зелених» виноробень. У відповідності до теорії обґрунтованих дій та концепції «агентства», було розроблено на-пів структуровану анкету та проведено глибоке опитування 8 підприємців та менеджерів винної індустрії. Результати демонструють можливість відповідного набору вибору менеджерів, в основному визначених культурними цінностями компанії, а також соціальним контекстом.

Гаврилюк А.М., Козловський Є.В. Інноваційні аспекти розвитку туристичній галузі в Україні

Стаття присвячена дослідженню інновацій у вітчизняній туристичній галузі, зокрема питанням формування туристичних кластерів в Україні, а також розвитку міжнародного міжрегіонального співробітництва в сфері туризму.

Ключові слова: інновації, державна політика, туризм, кластер, міжрегіональне співробітництво.

Александрова А.Ю., Химченко О.А. Гостевой туризм как инновационная форма туризма (экономико-географический анализ)

Статья посвящена географии инновационной формы туризма – гостевого обмена в мире. Раскрывается сущность и особенности гостевого туризма. Подробно рассматривается одна из гостевых сетей «CouchSurfing». С использованием методов математической статистики и социологических опросов анализируются факторы региональных различий в развитии гостевого туризма.

Дехтяр Н.А. Інновації в туристичній галузі як засіб підвищення рівня економічної безпеки держави

Визначені пріоритетні напрями інноваційної діяльності в галузі туризму з метою вирішення завдань державного регулювання туристичної діяльності; названі загрози економічній безпеці України, провоковані неконтрольованими зовнішньоекономічними операціями в сфері туризму та запропоновані шляхи їх запобігання.

Чорненька Н.В. Роль інновацій у формуванні туристично-рекреаційної привабливості території міст

У статті розкрито роль інновацій у формуванні туристично-рекреаційної привабливості території міст на прикладі міста Львова; проведено аналіз основних умов впровадження інновацій; розглянуто основні напрями реалізації інновацій, а також подано пропозиції щодо збільшення привабливості міст з допомогою нових ідей.

Ключові слова: інновації, туризм, туристична привабливість, урбанізовані території.

Смирнов І.Г. Інновації в туризмі: маркетинговий мікс

Проаналізовано класичну модель маркетингового міксу (комплексу) 4Р, а також її модифікацій 6Р, 7Р та 4С. Звернуто увагу на особливості туристичної галузі у складі сфери послуг, зокрема, значення та використання туристичних ресурсів для створення туристичного продукту. Запропоновано авторська інноваційну модель маркетинг-міксу в туризмі, яка, з одного боку, враховує специфічні особливості та вимоги сталого туризму з його обов’язковою прив’язкою та увагою до туристичних ресурсів, з іншою – має за основу класичну модель маркетингу-міксу.

Коробейникова Я. С., Мурава Ю. І. Інновації в туризмі в контексті збалансованого розвитку територій туристичних дестинацій

В статті розглядаються проблеми збалансованого розвитку територій туристичних дестинацій. Основні завдання досліджень полягають у аналізі показників розвитку туристичної галузі Карпатського регіону та Івано-Франківської області як чинників змін довкілля туристичних дестинацій. Найбільш динамічно туризм розвивається в Івано-Франківській області, представленій гірськими  туристичними дестинаціями, які є особливо вразливими до антропогенного впливу. Основні впливи на довкілля – зміни первинних ландшафтів, забруднення води, забруднення атфосферного повітря. Основні напрямки інноваційної діяльності в галузі туризму повинні бути спрямовані на використання технологій і методів мінімізації забруднення довкілля, що є економічно вигідно усім зацікавленим сторонам туристичного процесу: турфірмам, туристам, місцевим жителям.

Ключові слова: туристична дестинація, туристичні потоки, впливи на довкілля, забруднення, водоспоживання, енергоощадні технології.

Малиновська О.Ю.,  Долгова К.С. Ринок дитячого туризму: інноваційні форми організації відпочинку

Розглянуто стан, тенденції, проблеми та перспективи розвитку ринку дитячого туризму, а також інноваційні форми організації відпочинку дітей. Особливу увагу присвячено висвітленню стану розвитку інфраструктури дитячого туризму, а також міжнародному співробітництву України в галузі дитячого туризму.

Ключові слова: дитячий туризм, інфраструктура дитячого туризму.

Смаль І.В. Туризм людських слабкостей

У статті розглянуто особливості розвитку специфічних видів туризму, об'єднаних під спільною назвою «туризм людських слабкостей». Зроблена спроба групування характерологічних видів туризму, спрямованих на задоволення соціальних і фізіологічних потреб особливих категорій споживачів.

Ключові слова: туризм, епатаж,цікавість, рефлексія.

Смирнов І.Г., Карягін Ю.О. Інновації в готельному бізнесі: логістика постачання

Стаття присвячена недостатньо розкритому в літературі напрямку – логістиці в готельному бізнесі і, зокрема, логістиці постачання в готельному господарстві. Розкрито сутність та види зв’язків між готельним підприємством та постачальниками, висвітлено структуру та функції відділу матеріально-технічного постачання готелю, визначено методи та нормативи забезпечення готелю товарно-матеріальними ресурсами (ТМР), окреслено шляхи поліпшення забезпечення готелю ТМР на підставі логістики.

Смаль В.В. Туризм в Італії: тенденції, виклики, шляхи подолання проблем

У статті розглянуто особливості та тенденції розвитку туризму в сучасній Італії, проаналізовано головні проблеми розвитку туристичного сектору країни, описані заходи, що вживаються зацікавленими сторонами, для вирішення цих проблем.

Любіцева О.О. Перспективи розвитку винного туризму в Україні: світовий контекст

Розглядаються питання формування організаційних засад просування винного туризму в Україні і продукту винного туризму в зарубіжних країнах. Пропонується створити асоціацію винного туризму, яка б об’єднала виробників винограду і вина з суб’єктами індустрії туризму.

Удовиченко В.В., Наконечна В.Р. Географічні аспекти формування та розвитку етнічного туризму в Україні

У статті розглянуто головні географічні аспекти (кліматичні, гідрологічні, ландшафтні) та їх вплив на формування етнічних груп українців й розвиток етнічного туризму в Україні; висвітлено проблеми та подано рекомендації із розвитку даного напрямку туристичної діяльності.

Ключові слова: етнічний туризм, етнічні групи, вишивка, одяг.

Мотузенко О.О., Липова М.О.  Еногастрономічний туризм як засіб підтримки національного виробника на прикладі Одеської області

В статті йдеться про напрямки розвитку еногастрономічного туризму в Одеські області як засобу підтримки національних виробників за допомогою інтеграції еногастрономічного блоку у місцеві подієві ресурси.

Ключові слова: туризм, еногастрономічний туризм, Одеська область, Одеса, подієві ресурси, івент-туризм.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. «Італійський чинник» в історії Києва та Одеси

Висвітлено роль вихідців з Італії в історії, суспільно-політичному, культурному та економічному розвитку провідних туристських центрів України – Києва та Одеси.

Ключові слова: гомогенні біосоціальні рекреаційні ресурси, суспільно-політичні, культурні та економічні зв’язки, вихідці з Італії, Київ, Одеса.

Уварова Г.Ш. Міжнародна інтеграція при підготовці кадрів з туризму

У статті проанілізовані можливості  міжнародної інтеграції в системі фахової туристичної освіти через створення міжнародних освітніх кластерів, діяльність яких спрямована на інтенсифікацію  практичної підготовки фахівців, реалізацію проекту  «Подвійний диплом» та додаткову туристичну освіту.

Ключові слова: туристична освіта, інноваційна модель фахівця туристичної сфери, освітній кластер, практикоорієнтована освіта, додаткова туристична освіта.

Степанець Н.П. Професійні компетенції фахівців для сфери туризму

В статті визначено та обґрунтовано професійні компетенції фахівців для сфери туризму в Україні, зазначено існуючі протиріччя в їх формуванні та шляхи удосконалення науково-методичного комплексу дисциплін.

Ключові слова: компетенції, професійні компетенції, державний галузевий стандарт, навчальні комплекси дисциплін.

Доан П.В., Кіптенко В.К. Цифрова трансформація: застосування Google Планета Земля в підготовці кадрів для туризму

Переваги та проблемні моменти застосування Google Earth як навчального інструменту, який презентує цифрову трансформацію та сприяє розвитку у студентів навичок щодо методів дослідної діяльності та роботи з географічною інформацією представлено на прикладі експериментального досвіду практичних занять з дисципліни «Методи досліджень в туризмі».

Ключові слова: цифрова трансформація, Google Earth, туризм, методи досліджень, освіта й підготовка кадрів.

Воронин И.И. GPS-экскурсии – новое направление в организации

В статті аналізується застосування однієї з інноваційної технології в туризмі – GPS-навігації. Як приклад розглянута організація GPS-екскурсій.

Шпарага Т.І., Тертична Ю.В. Розробка туристичного кластеру на базі сакральної архітектури у Тернопільській області

В статті з’ясовано сутність туристичного кластеру. Розроблено його теоретичну модель. Висвітлено забезпеченість Тернопільської області сакральними ресурсами. Проведено SWOT-аналіз та виявлено сильні, слабкі сторони та можливості і загрози цього кластеру. Розглянуті взаємозв’язки всередині кластеру. Наголошено на доцільності створення у Тернопільській області кластеру на базі сакральної архітектури.

Ключові слова: сакральна архітектура, туристичний кластер, туристичний кластер на базі сакральної архітектури, Центральне ядро кластеру, Південне ядро кластеру.

Уліганець С.І., Басюк Д.І., Мельник Л.В. Значення туристичного іміджу для розвитку Закарпатської області

В статті сформульовано і обґрунтовано сутність поняття туристський імідж регіону, його важливість у сучасному житті. Проаналізовані методи та механізми формування іміджу та їх можливість застосування в процесі корекції туристського іміджу регіону.

Ключові слова: імідж, імідж регіону, репутація регіону, імідж країни бренд регіону, туристичний імідж регіону.


ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Бобровицький А.В. Формування міжнародної фінансової системи  як основного фактора інтеграції країн з різними рівнями економічного розвитку

Стаття присвячена аналізу еволюції світової фінансової системи як фактора розвитку інтеграційних процесів на регіональному та світовому рівнях і як альтернативі військової конкуренції країн. Здійснена спроба класифікації країн за рівнем участі  фінансових систем в інтеграційних процесах. Класифікація дає можливість оцінки як рівня інтегрованості окремих країн і світові інтеграційні процеси так і роль окремих країн у світовому інтеграційному процесі

Смирнов І.Г., Шматок О.В. Ресторанна логістика: інформаційна складова

Розкрито сутність та значення інформаційної складової логістики в ресторанному бізнесі, зокрема, у зв’язках з постачальниками. Запропоновано варіант логістичного міксу для ресторанної логістики. Представлено логістичний цикл ресторанного підприємства з виділенням матеріальних, інформаційних та фінансових потоків. Обгрунтовано логістичну схему інформаційної взаємодії «ресторан-постачальник» на базі системи електронного документообігу EDI. Відображено інноваційні можливості інформаційної логістики в ресторанному бізнесі щодо передання логістичних функцій особі, що відповідає за якість кінцевого продукту (шеф-кухарю), та щодо ефективного здійснення контрольних функцій керівника (директора) закладу.

Ключові слова: інформаційна логістика, ресторанна логістика, логістичний цикл ресторану, система електронного документообігу EDI, логістичні функції директора ресторану та шеф-кухаря.

Гапченко О.І. Глобальна цифрова нерівність та її виміри

У статті проаналізовано явище цифрової нерівності як одну із ключових проблем розвитку світосистеми; геопросторові ознаки даної проблеми.

Ключові слова: цифрова нерівність, світосистема, геопросторові риси.

Сергієнко О.П. Особливості глобалізації країн Північної Африки та Близького Сходу

Стаття містить аналіз процесів глобалізації в країнах регіону ПАБС на основі індексу глобалізації. Виявляє причинно-наслідковий характер перебігу глобалізаційних процесів на сучасному етапі та роль релігії у ньому.

Заставецька Л.Б. Територіальна організація систем розселення: основні закономірності та принципи

У статті розкриваються основні географічні закони і закономірності, які впливають на формування територіальних систем розселення, охарактеризовано основні підходи до виділення суспільно-географічних законів. Найважливішими серед них, на думку українських географів, є генетичні закони – територіального поділу (диференціації) праці та територіальної інтеграції (об'єднання) праці. Вони є основою виникнення конкретних форм розселення і господарства, територіальних систем розселення.

Часовим проявом законів є закономірності, а суспільно-географічних законів – суспільно-географічні закономірності. Закономірності територіальної  організації розселення як об’єктивно існуючі, необхідні та істотні зв’язки між явищами і процесами суспільного життя, відображають внутрішні процеси у розселенні, взаємозв’язки між складовими цього процесу, передусім населених пунктів та територіальних систем розселення різних рівнів. Виділяють такі основні закономірності територіальної організації розселення: прогресуючої централізації, прогресуючої систематизації, нестрогого входження підсистем у системи, відповідності територіальних структур систем розселення і господарських систем тощо. У питанні територіальної організації суспільства загалом і розселення зокрема, виділяють ще й принципи – ті установки суспільства, за допомогою яких приймають практичні (управлінські) рішення. Це підходи суспільства щодо реалізації відповідних законів і закономірностей, щодо раціональної просторової організації розселення.

Ключові слова: система розселення, територія, територіальна організація розселення, географічні закони, географічні закономірності, принципи розселення населення.

Вавринів Л.А. Якість життя як чинник соціальної поведінки населення Тернопільської області

У статті проаналізовано величину доходів та витрат, заробітної плати жителів Тернопільської області та встановлено, що середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників є найменшою по Україні. Виявлено, що витрати домогосподарств у міських поселеннях значно переважають витрати жителів сільської місцевості. Основну частину споживчих витрат складають продукти харчування. Тим самим підтверджено, що  Тернопільська область – район з невисоким рівнем і якістю життя, яка зумовлена низькими доходами населення, високою часткою витрат на товари першої необхідності, високим рівнем безробіття. Це зумовлює і піднесення показників, що характеризують асоціальну поведінку людей.

Ключові слова: якість життя, доходи населення, витрати населення, асоціальна поведінка, безробіття, злочинність.

Ілляш І.Д., Дударчук К.Д. Застосування математичних методів для дослідження соціально-економічного розвитку міських поселень регіону

У статті проаналізовано окремі аспекти демографічного, економічного і соціального розвитку міських поселень Тернопільської області за допомогою низки математичних методів, що застосовуються у суспільно-географічних дослідженнях. Здійснено кластеризацію міських поселень області за рівнями подібності ознак їх промислового та соціального розвитку, людністю. Виявлено взаємозв’язки між рівнями промислового та соціального розвитку, людністю та оцінкою функцій міст регіону.

Ключові слова: місто, соціально-економічний розвиток, метод, людність, взаємозв’язок.

Єрмаков В.В. Розміщення кустарних промислів Полтавщини після селянської реформи 1861 року

У статті розглядаються територіальні аспекти кустарних промислів Полтавщини після селянської реформи 1861 р. та їх закономірності, визначаються основні центри і райони концентрації кустарного виробництва.

Ключові слова:кустарні промисли,галузева структура кустарної промисловості,центри кустарного виробництва, райони кустарних промислів.

Баштова М.О. Територіальна організація виноробства південного берега Криму туристической деятельности

Розглянуто основні аспекти територіальної організації виноробної промисловості Південного берега Криму. Проведено аналіз чинників, які впливають на функціонування галузі та охарактеризовано її сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.

Ключові слова: виноробство, виноградарство, Південний берег Криму.


IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Tadeusz Ciupa, Roman Suligowski, Tadeusz Biernat The hydrographic tourist attractions in the protected areas of the Świętokrzyskie Province

In the study there has been presented the analysis of the spatial differentiation of the hydrographic values comprised of different forms of nature preservation in the Świętokrzyskie Province. There have also been demonstrated the possibilities of their utilization for the development needs of tourism and recreation. A part of hydrographic objects is situated within the reach of legally protected areas, which in the Świętokrzyskie Province, occupy as far as 65% of its areas. Here are situated 1 national park (the Świętokrzyski National Park), 9 landscape parks, 70 nature reserves, 19 protected landscape areas, over 750 nature monuments, 9 nature-landscape complexes, 90 ecological croplands and 10 documentation stations. The conducted analysis indicates that on the protected areas of the Świętokrzyskie Province there are valuable and numerous hydrographic objects of running and standing waters, which can be, and already are, utilized in tourism and recreation.

Key words. hydrographic objects, protected areas, tourism and recreation, the Świętokrzyskie Province

Katarzyna Koper Quarries as geotouristic objects - presented on the basis of post-mining object from the Świętokrzyskie (Holy Cross) Mountains (Central Poland)

This paper presents the geotouristic attractiveness evaluation of given quarries situated in the Świętokrzyskie Mountains. Their geotouristic potential comprising accessibility for touring, scientific and educational values as well as visual values, has been assessed. The level of research object geotouristic arrangement was also analyzed. On the example of the study objects, features enforcing the assumption that quarries may constitute geotouristic attractions have been pointed out. Creating the geotouristic arrangement of post-mining objects such as preparing a information about quarries which will be formulated in a very approachable way for tourists, especially for those who do not have a specialized knowledge of geology and geomorphology is a condition for their use in geotourism.

Key words: geotourism, geotouristic objects, geotouristic attractiveness, quarries, Świętokrzyskie Mountains (The Holy Cross Mountains)

Мартинюк В.О. Естетико-ландшафтні особливості озера Нобель та перспективи його використання в рекреаційній діяльності

За результатами польових досліджень представлена оригінальна картосхема ландшафтної структури природно-аквального комплексу оз. Нобель (проектований національний природний парк «Нобельський»). Розраховано деякі морфолого-морфометричні та ландшафтометричні характеристики аквального комплексу, визначено типи пейзажного огляду, акцентовано увагу на панорамних та секторних морфологічних пейзажах. Запропоновано на базі оз. Нобель розвивати окремі види рекреації (оздоровча, лікувально-профілактична, науково-пізнавальна й інші) та туризму (екотуризм, фото- і відеотуризм, гребля, вітрильний спорт, віндсерфінг, дайвінг тощо).

Волонцевич О.О. Проблеми ландшафтного диференціювання орнітокомплексів міста Харкова

У статті наведено метод диференціації міських біотопів за ступенем антропогенної трансформації географічного ландшафту. Викладені головні особливості розподілу орнітофауни під час репродуктивного періоду на ділянках однорідних ландшафтів міського середовища.

Ключові слова: орнітокомплекс, орнітофауна, ландшафт, антропогенна трансформація ландшафту, природний ландшафт, змінений ландшафт, урбанізований ландшафт.

Шевчук О.В. До питання про методику морфологічного опису середовища природних та антропогенізованих печер

В статті обґрунтовано авторський підхід до опису морфології середовища природних та антропогенно змінених печер. Висвітлено основні прийоми роботи з авторськими класифікаціями опису морфології печер.

Ключові слова: карст, печера, морфологічний опис, методика.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Александрова Анна Юрьевна – доктор географических наук, профессор, профессор кафедры рекреационной географии и туризма, географический факультет, Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова.
  2. Басюк Дарія Іванівна – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри туристичного та готельного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  3. Баштова Марія Олександрівна – студентка кафедри економічної та соціальної географії,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  4. Бейдик Олександр Олексійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  5. Бобровицький Анатолій Всеволодович – кандидат географічних наук, директор Навчально-наукового центру міжнародної діяльності, Національний університет біоресурсів і природокористування України.
  6. Вавринів Лілія Анатоліївна – здобувач кафедри географія України, географічний факультет, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.
  7. Воронін Ілля Ігорович – аспірант кафедри туризму, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського.
  8. Волонцевич Олександр Олександрович – аспірант Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (м. Харків).
  9. Гаврилюк Алла Михайлівна – кандидат наук з державного управління, доцент кафедри міжнародного туризму, Київський національний університет культури і мистецтв.
  10. Гапченко Ольга Ігорівна – студентка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  11. Дехтяр Надія Анатоліївна – кандидат економічних наук, доцент кафедри туризму, Харківський національний економічний університет.
  12. Доан Павло Ванович – аспірант кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  13. Долгова Катерина Сергіївна – студентка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  14. Дударчук Катерина Дмитрівна – кандидат географічних наук асистент кафедри географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.
  15. Єрмаков В’ячеслав Володимирович – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та краєзнавства, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.
  16. Заставецька Леся Богданівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.
  17. Ілляш Ірина Дмитрівна – кандидат географічних наук старший викладач кафедри управління персоналом і регіональної економіки, Тернопільський національний економічний університет.
  18. Карягін Юрій Олегович – кандидат економічних наук, професор кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  19. Кіптенко Вікторія Костянтинівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  20. Козловський Євген Вікторович – кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри міжнародного туризму Київський національний університет культури і мистецтв.
  21. Коробейникова Ярослава Степанівна – кандидат геологічних наук доцент, доцент кафедри туризму, факультет архітектури туристичних комплексів, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
  22. Липова Мар'яна Олександрівна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  23. Любіцева Ольга Олександрівна – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  24. Малиновська Оксана Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  25. Мартинюк Віталій Олексійович – кандидат географічних наук, доцент кафедри екології та збалансованого природокористування, Рівненський державний гуманітарний університет.
  26. Мельник Людмила Вікторівна– кандидат географічних наук, інженер І категорії, науково-дослідна лабораторія регіональних проблем економіки і політики, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  27. Мотузенко Олена Олександрівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  28. Мурава Юлія Ігорівна – студентка кафедри туризму, факультет архітектури туристичних комплексів, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
  29. Наконечна Вікторія Русланівна – студентка кафедри географії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  30. Сировець Сергій Юрійович – кандидат географічних наук, асистент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  31. Сергієнко Ольга Петрівнастудентка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  32. Смаль Валентина Володимирівна – доктор географічних наук, доцент, професор кафедри географії, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
  33. Смаль Ігор  Вікторовичкандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
  34. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  35. Степанець Надія Павлівна – викладач кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин кафедра країнознавства і туризму, Національний авіаційний університет
  36. Тертична Юлія Василівна – студентка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  37. Уварова Ганна Шевкетівна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  38. Удовиченко Вікторія Віталіївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  39. Уліганець Сергій  Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  40. Химченко Ольга Александровна – магистр географии,  магистрант кафедры социально-экономической географии зарубежных стран, географический факультет,  Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова.
  41. Чорненька Надія Василівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму Навчально-науковий інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму НУ «Львівська політехніка».
  42. Шматок Оксана Вікторівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  43. Шпарага Тетяна Іліодорівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  44. Шевчук Олексій В’ячеславович – аспірант кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  45. Cristina Santini – Università Telematica San Raffaele, Milano.
  46. Alessio Cavicchi – Dept. of Studies on Ecomic Development, University of Macerata, Macerata.
  47. Isabella Crespi – Dept. Education, University of Macerata, Macerata, Italy.
  48. Valentina Andriani – Dept. Education, University of Macerata, Macerata, Italy.
  49. Tadeusz Ciupa – High School of Economics and Law in Kielce.
  50. Roman Suligowski – Private University of  Environmental Sciences in Radom.
  51. Tadeusz Biernat – High School of Community Families in Warsaw.
  52. Katarzyna KoperJan Kochanowski University in Kielce Institute of Geography.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

В науковому збірнику «Географія та туризм», № 24, вміщено 36 статей 52 авторів, які представляють провідні вищі навчальні заклади та академічні інститути  України, Росії, Італії та Польщі.

В рубриці «Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Україна – Італія: співробітництво  у галузі туризму» представлено 22 статті 38 авторів з України (Київ, Львів, Харків, Севастополь, Івано-Франківськ, Ніжин), Росії (Москва), Італії (Мачерата). Ряд статтей присвячено інноваційним аспектам розвитку рекреаційно-туристської галузі (в т.ч. і туристської  освіти) та  окремих туристських кластерів України.

В рубриці «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства» представлено 9 статей 11 авторів провідних університетів України. Привертають увагу публікації, присвячені аналізу особливостей глобалізації регіонів світу та застосуванню математичних методів при дослідженні соціально-економічного розвитку міських поселень.

В рубриці «Природнича географія: теорія та практика» представлено 5 статей 7 авторів з провідних наукових закладів Києва, Харкова, Рівного (Україна), Варшави, Кельце, Радома (Польща). Подані матеріали висвітлюють рекреаційну привабливість ряду гідрологічних та спелеологічних об’єктів України та Польщі.

Таким чином, в збірнику представлені україномовні, російськомовні, англомовні статті. Слід нагадати, що назвам та англомовним анотаціям ряду статей бракує лаконічності, науковості та відповідного редагування, а в публікаціях українських авторів відчувається брак картографічного матеріалу та іншої наочності, в той же час, статті зарубіжних авторів відрізняються достатньо високою картографічною забезпеченістю.


Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка