English Russian Ukrainian
Випуск 25 PDF Друк E-mail

I. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Мальська М.П. Етапи розвитку міжнародного туризму

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльний аналіз  рекреаційно-туристських мезорайонів «середземноморського кільця»

Проведено порівняльний аналіз Апенніно-Мальтійського та Північно-Африканського мезорайонів Європейського та Африканського макрорайонів, запропоновано принципові моніторингові структурно-логічні моделі оцінки чинників розвитку найбільш значних рекреаційно-туристських вузлів.

Ключові слова: об’єкти Всесвітнього надбання, специфіка ресурсно-туристського простору, геополітичні перспективи, структурно-логічна модель, чинники розвитку рекреації.

Дьякова Є.О. Співробітництво між Україною та Китайською Народною Республікою в сфері туризму

У статті проаналізовано важливість розвитку двостороннього співробітництва в сфер туризму, з огляду на зростаючу роль туристичної діяльності в світі. Проаналізовано сучасний стан та розвиток туризму в Україні та КНР. Визначено ряд заходів, які б сприяли розвитку українсько-китайського співробітництва в сфері туризму.

Ключові слова: туризм, Всесвітня туристична організація.

Ханмагомедов Х.Л., Гебекова А.Н. Рекреационно-туристские возможности республики Дагестан Российской Федерации

Раскрыты некоторые вопросы рекреационно-туристских  возможностей в условиях Дагестана.

Пестушко В.Ю. Туризм в Монако: міфи та реальність

Стаття присвячена дослідженню туристичного ринку однієї з найцікавіших європейських країн – Монако. На основі аналізу та узагальнення даних Інституту статистики та економічних досліджень Монако, виявлена соціально-економічна роль туризму в економіці даної країни, визначені закономірності і тенденції розвитку в’їзного туризму Монако, окреслені його подальші перспективи.

Ключові слова: туризм Монако, соціально-економічна роль туризму, туристичні прибуття, рейтинг країн

Матвієнко Н.М. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму Індії

Охарактеризовано сучасний стан та перспективи розвитку туризму Індії. Розглянуто особливості туристичної інфраструктури. Проаналізовано місце Індії у рейтингу країн світу за індексом конкурентоспроможності сектора туризму.

Ключові слова: туристична інфраструктура, конкурентоспроможність, транспортна інфраструктура, маркетингова кампанія.

Ковальчук А.П. Кластерный подход к развитию регионального туризма на примере г. Санкт-Петербурга

В статье рассматриваются проблемы развития регионального туризма в России на примере г.Санкт-Петербурга. В целях организации эффективной системы управления туристическими предприятиями и более рационального использования туристического потенциала региона предлагается применение кластерного подхода. Эффективность концепций регионального развития с использованием кластерного подхода, который с 70-х гг. XX в. активно используется в развитых странах, подтверждается научными трудами известных ученых экономистов.

Ключевые слова: уникальные природные ресурсы, туристский потенциал, мировая турист­ская конкуренция, новые концепции управления туриндустрией, кластерный подход, бизнес-идеи, государственно-частное партнерство

Вострікова А.В. Малі засоби розміщення: зарубіжний досвід для України

Розглянуто особливості розвитку сектору малих засобів розміщення за кордоном та в Україні. Висвітлено їх становлення як засобу розміщення та сучасний стан.

Удовиченко В.В., Погоріла Ю.Ю. Питання класифікації туристичних формальностей у контексті розвитку та формування туристичних відносин

У даній статті подано класифікацію туристичних формальностей, їх зміст та охарактеризовано сутність окремих видів, а також особливості розвитку та формування туристичних відносин. Сформульовано значення туристичних формальностей; визначено важливість дотримання останніх. Обґрунтовано необхідність чіткого розподілу туристичних формальностей за окремими видами та групами, їх одночасного дотримання.

Ключові слова: туристичні формальності, візовий режим, медико-санітарні формальності, поліцейські формальності, митний контроль, страхування та безпека в туризмі, перетин державного кордону.

Парфіненко А.Ю. Теоретичні основи формування та реалізації туристичної політики держави

У статті досліджено сутність поняття «туристична політика держави». Проаналізовано суб’єктно-об’єктне поле туристичної політики, рівні її формування. Висвітлено цільові установки та методи реалізації туристичної політики. Робиться висновок про необхідність розглядати туристичну політику не тільки як суто галузевий інтерес, а й як механізм розв’язання соціально-економічних проблем.

Заря І.В. Теоретичні засади зміни сучасної парадигми управління туристичним підприємством

Стаття присвячена вивченню процесів управління туристичних підприємством в розрізі існуючої парадигми управління та визначення напрямів переходу на нові імперативи управління сучасними туристичними компаніями для підтримання стабільності та росту їхнього підприємницького та ресурсного потенціалу.

Ключові слова: управління, парадигма менеджменту, управлінські стереотипи

Манько А.М. Методичні підходи до формування стратегічного менеджменту туристичних підприємств

Розглядаються методичні підходи до формування стратегічного менеджменту туристичних підприємств. Охарактеризовано теоретико- методичні підходи до процесу формування стратегічного менеджменту.

Колотуха О.В. Кластерна парадигма спортивного туризму

В статті розглядаються методологічні та просторові особливості важливого сегменту рекреаційно-туристської діяльності – спортивного туризму – з точки зору кластерного підходу.

Пендерецький О В. Інформаційний центр  промислового  туризму

У даній статті досліджується структура інформаційного центру   промислового туризму, основним завданням якого є надання інформаційних послуги для туристів,  управління туристичним процесом та налагодження функціональних взаємозв’язків між  туристичними суб’єктами і адміністративними одиницями. Складовою інформаційного центру є туристичний паспорт промислового туру, який поєднує   кадастрову, екологічну та технічну інформацію про промислові туристичні ресурси.

Ключові слова: Інформаційний центр, промисловий туризм, тури, промислові туристичні ресурси, туристичний паспорт, структура.

Чеченя О.В. Оцінка рівня розвитку індустрії національного туризму

Проаналізовано основні складові індустрії національного туризму. Здійснено оцінку рівня розвитку індустрії національного туризму за основними показниками.

Ключові слова:індустрія національного туризму, рівень розвитку, інтегральна оцінка

Засєдка І.В. Розвиток велосипедного туризму в Україні як спеціалізованого виду туризму

Розкрито суть велосипедного туризму, проаналізовано особливості розвитку та територіальну організацію велосипедного туризму, висвітлено думки щодо необхідності розвитку цього виду відпочинку, розкрито основні проблеми, з якими зіткнулась Україна, та наведено приклади можливих веломаршрутів.

Ключові слова: велосипедний туризм, велосипедні маршрути, туристична інфраструктура.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю., Булюк В.Є. Порівняльний аналіз суспільно-географічних особливостей рекреаційного потенціалу Луганської та Харківської областей

За допомогою SWOT-аналізу та паспортів регіонів подана порівняльна характеристика суспільно-географічних особливостей рекреаційного потенціалу двох промислових областей Східної України - Луганської та Харківської. В межах цих регіонів висвітлені абсолютні переваги та розкрита сутність їх найбільш оптимального турпродукту.

Ключові слова: рекреаційний потенціал, паспорт регіону, SWOT-аналіз, турпродукт, абсолютні переваги.

Кілінська К.Й, Скутар Т., Лопушняк Л., Паламар Д. Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Чернівецької області – об’єкти рекреаційного природокористування

У статті охарактеризовані теоретико-методичні засади вивчення просторово-функціональної рекреаційної діяльності парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, представлений аналіз сучасного функціонування парків-пам’яток садово-паркового мистецтва Чернівецької області; виявлені проблемні та перспективні аспекти функціонування парків-пам’яток садово-паркового мистецтва Чернівецької області.

Ключові слова: парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, рекреаційне природокористування, природоохоронний фонд, реєстр територій та об’єктів природно заповідного фонду, паркове дозвілля.

Козловський О.Ю., Дунаєвська О.Ф. Екологічний та зелений туризм: визначення, особливості, стан розвитку на Житомирщині

Екологічний туризм є новим позитивним явищем на початку ХХІ століття, що відповідає екологічним і соціальним вимогам сьогодення і майбутніх поколінь, сприяє захисту природи, підвищує рівень екологічної культури, виконує освітню, екологопросвітницьку та виховну функції. Такими прикладами об’єктів сільського зеленого туризму на Житомирщині є: культурно-мистецький центр «Поліська хата», історико-культурний комплекс «Замок Радомисль», «Володимирська садиба» і база відпочинку «Хуторок Чудодієво».

Ключові слова: екологічний туризм, зелений туризм, Житомирщина.

Армашевська Т.В. Ойконіми та годоніми, як відображення історико-культурних туристичних ресурсів Чернігівської області

У статті пропонується використання топонімічного матеріалу, як нового способу для розвитку туризму. Розглянуто ойконіми своєрідного значення. Проаналізовано вплив годонімів на топонімічну картину міста.

Ключові слова: ойконіми, годоніми, топонімічна картина міста.

Кіптенко В.К., Маденко О.В. Перспективні напрями сталого розвитку туризму у Хмельницькій області

На підґрунті аналізу рекреаційно-туристичної діяльності визначено перспективи подієвого та сільського туризму в контексті сталого туризму на теренах Хмельницької області.

Ключові слова: сталий розвиток, туризм, Хмельницька область

Воронин И.Н. E-Learning в системе подготовки специалистов в сфере туризма: крымский опыт

В статті дано аналіз використання однієї з інноваційних технологій системи навчання – електронного навчання з досвіду Таврійського національного університету

імені В.І. Вернадського.

Смирнов І.Г. Головко В.В. Консорціум історичних міст як туристичний кластер: словацький досвід

Розкрито досвід нашого західного сусіда – Словацької республіки в створенні та успішному функціонуванні регіонального туристичного кластеру у формі консорціуму «Словацькі королівські міста», який об’єднав чотири міста півночі цієї країни – Бардейов, Кежмарок, Левочу, Стару Любовню.

Устименко Л.М. Відеоекологічні вимоги до туристичних центрів

Стаття присвячена дослідженню відеоекологічних проблем сучасних туристичних центрів. Розглянуто головні відеоекологічні критерії. Запропоновано основні вимоги до туристичних центрів згідно відеоекологічним критеріям.

Ключові слова: відеоекологічні вимоги, туристичні центри, відеоекологічні критерії.

Кіптенко В.К., Куцюк А.В. Е-туризм: маркетинг у соціальних мережах туристичних підприємств м.Київ

Аналіз 110 туристичних підприємств м. Києва свідчить про потенціал маркетингу у соціальних мережах в сегменті Е-туризму. Аналітичні результати визначають перспективи та проблематичні аспекти.

Ключові слова: Е-туризм, соціальні медіа, маркетинг, Київ.

Дем’яненко С.О., Кулініч А.Т., Кулініч М.Т. Оцінка туристсько-рекреаційного потенціалу палаців Львова

У статті представлено оцінку туристсько-рекреаційного потенціалу палаців Львова. На основі отриманих даних палаци Львова виставлено в ієрархічний ряд, починаючи з тих, що мають найвищий туристсько-рекреаційний потенціал.

Ключові слова: палаци Львова, туристсько-рекреаційний потенціал, конгресовий туризм.

Ткачук Л.М. Трансформації в сфері авіаційних перевезень: виклики для туризму

Стаття присвячена вивченню актуальних тенденцій функціонування ринку пасажирських авіаційних перевезень і визначенню механізмів та масштабів їхнього впливу на розвиток туризму.

Курочка О.І. Особливості функціонування аеропортів як об’єктів туристичної інфраструктури

У статті досліджуються  особливості провідних аеропортів світу, в першу чергу, - їх сервісні складові. Досліджено 10 найбільш розвинених аеропортів у світі, які розподіляються по трьох основних регіонах – Європа, США та Азія.

Ключові слова: аеропорт, авіакомпанія, авіаційний комплекс, аеродром, аеровокзал.

Яценко Б.П. Ярошенко Д.В. Залізниця як важлива складова туристичної індустрії Японії

В статті досліджується роль залізниці, як важливої частини транспортної системи країни, та її роль у туристичній індустрії Японії.

Лісіцина І.І. Теоретичні підходи до визначення поняття «державно-приватне партнерство в туризмі»

У статті розглядаються наукові теорії, що зумовили появу та пояснюють сутність державно-приватного партнерства, узагальнюються підходи до визначення термінів «державно-приватне партнерство» та «державно-приватне партнерство в туризмі», а також подається власне трактування поняття «державно-приватне партнерство в туристичній галузі».

Ключові слова: державно-приватне партнерство, туризм, теорії, підходи, технологія.

Доманська М.В. Аналіз атласу «Туристичне намисто України»

У статті зроблено аналіз атласу «Туристичне намисто України». Подана оцінка повноти його змісту та внутрішньої єдності.

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Олійник Я.Б., Мазур О.В., Таращук І.П. Географія науково-технічних послуг в Україні

У статті розкрито сутність науково-технічних послуг. Виділено наукові центри з найвищими показниками  розвитку наукового потенціалу – Північно-Західний, Північно-Східний, Донецький, Придніпровський, Західний, Південний. Визначено напрями підвищення рівня розвитку науково-технічної діяльності.

Ключові слова: науково-технічні  послуги, науковий центр, науковий потенціал.

Єрмаков В.В. Промислово-географічні процеси у період формування індустріального суспільства

У статті розглядаються особливості розвитку промислово-географічних процесів у період формування індустріального суспільства, розкриваються галузеві і територіальні аспекти промислового перевороту,охарактеризовано елементи територіальної організації стадійних форм промислового виробництва.

Ключові слова: ремесло, мануфактура, фабрика, промислово-географічні процеси, промисловий переворот, суспільно-економічна формація.

Заставецька Л.Б.. Принципи і механізми формування нових територіальних громад і функціонування первинних систем розселення

У статті проаналізовано особливості функціонування первинних систем розселення у сучасний період, а також вказано на необхідність формування в Україні нових територіальних громад як базових об’єктів управління. При цьому повинні бути враховані такі принципи: розселенський, територіальний, демографічний, соціально-економічний та самоврядний. Ці принципи також покладені в основу просторової організації локальних систем розселення, що формуватимуться у процесі проведення адміністративно-територіальної реформи.

Орещенко А.В. Історія розвитку апаратного забезпечення, яке використовується для створення тривимірних реалістичних картографічних моделей

Розглянуто скорочену історію розвитку комп'ютерів. Викладено розвиток відеокарт, починаючи з перших текстових до сучасних з апаратним прискоренням DirectX11 і OpenGL 3.0. Розкриваються технічні можливості відеокарт, їх особливості функціонування, дається їх порівняння з сучасними аналогами. Описано принципи роботи техніки для формування зображення.

Сасько Н.В. Просторовий аналіз та суспільно-географічна інтерпретація глобального інноваційного індексу

Проаналізовані просторові особливості  Глобального інноваційного індексу. Здійснена  суспільно-географічна інтерпретація показників Глобального інноваційного індексу в рамках світ-системного підходу.

Ключові слова: просторовий аналіз, глобальний інноваційний індекс, світ-системний підхід.

ІІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Дмитрук О.Ю., Шевчук О.В. До питання про графічне моделювання спелеокарстових та спелестокарстових ландшафтів

В статті висвітлено основні підходи до моделювання спелеокарстових та спелестокарстових ландшафтів. Проаналізовано та узагальнено досвід закордонних вчених в галузі моделювання карсту та карстових процесів. Обґрунтовано використання тривимірних моделей спелеокарстових та спелестокарстових ландшафтів для потреб їх раціонального використання.

Ключові слова: моделювання, модель, карст, карстовий  ландшафт, печера.

Когайчук С.Ю. Садовий ландшафт – як об’єкт сільськогосподарського туризму

У статті описано актуальні напрямки розвитку сільського туризму в українській сільській місцевості. Розглянуто особливості функціонування садового ландшафту як об’єкту сільського туризму. Проаналізовано переваги використання плодового саду в аграрному та промисловому туризмі. Виокремлено низку своєрідних рекреаційних «послуг», які спроможний реалізувати садовий ландшафт. Проаналізовано потенціал території України що до включення садових ландшафтів як туристичних об’єктів у структуру сільського та промислового туризму, а також у рекреаційну діяльність. Виокремлено промислові об’єкти галузі садівництва, що можуть стати предметом огляду в екскурсійних маршрутах не лише сільського, але й промислового туризму.

Коковський Л.О. Формування системи показників оцінки процесів природокористування на регіональному рівні

В статті запропонована система індикаторів процесів природокористування на регіональному рівні на основі поєднання підходів щодо оцінки природо-ресурсного потенціалу та використання природних ресурсів у економічному та екологічному вимірах.

Ключові слова: природокористування, система показників, природо-ресурсний потенціал, використання природних ресурсів.

Гринюк О.Ю., Третяк І.В., Старожук А.О., Денисова Д.О. Оцінка сприятливості кліматичних умов для рекреаційно-туристичної діяльності в Карпатському регіоні в зимовий період (гірськолижний туризм)

На основі аналізу середньодобової температури 11 метеостанцій Карпатського регіону (Українських Карпат) було виявлено найбільш сприятливі території для розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в зимовий період.

Ключові слова: оцінка кліматичних умов, температура повітря, зимова рекреаційно-туристична діяльність, гірськолижний туризм.

Яценко А.Д. Основні види рекреації та туризму у територіальних рекреаційних лісокультурних системах Північно-Західного Приазов’я

У статті розглянуті основні існуючі та перспективні види туризму у територіальних рекреаційних лісокультурних системах-Західного Приазов’я. Серед найпоширеніших видів туризму та рекреації виділяються: пішохідний туризм, спортивне та змагання, пізнавальний та самодіяльний туризм. Як негативне явище, наявність неорганізованого туризму, який приводить до значних пошкоджень лісових біоценозів. Перспективними видами туризму для лісокультурних систем Північно-Західного Приазов’я є велотуризм, реабілітаційний та кінний туризм. Північно орієнтування

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Армашевська Тетяна Володимирівна – аспірантка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  2. Бейдик Олександр Олексійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  3. Булюк Вероніка Євгенівна – студентка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  4. Воронін Ігор Миколайович – доктор географічних наук, доцент, професор кафедри туризму, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського.
  5. Вострікова Алла Вікторівна – студентка 4 курсу кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  6. Гебекова Аджабике Набиевна – кандидат педагогических наук, доцент, заведующая кафедрой педагогики и методики начального обучения, Дагестанский институт повышения квалификации педагогических кадров.
  7. Гринюк Олег Юрійович – кандидат географічних наук, асистент кафедри географії України,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  8. Головко Вадим Віталійович – заступник директора Інституту природничо-географічної освіти та екології, старший викладач кафедри туризму, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.
  9. Дем’яненко Світлана Олександрівна – кандидат географічних наук, асистент кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  10. Денисова Дар’я Олександрівна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  11. Дмитрук Олександр Юрійович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  12. Доманська Марія Василівна – студентка кафедри геодезії та картографії, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  13. Дьякова Євгенія Олександрівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  14. Дунаєвська Оксана Феліксівна – кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування, екологічний факультет, Житомирський національний агроекологічний університет.
  15. Єрмаков В’ячеслав Володимирович – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та краєзнавства, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.
  16. Заря Ігор Вікторович – кандидат економічних наук, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інститут Міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  17. Засєдка Ірина Василівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  18. Заставецька Леся Богданівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.
  19. Кілінська Клавдія Йосифівна – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  20. Кіптенко Вікторія Костянтинівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  21. Ковальчук Андрей Павлович – кандидат экономических наук, доцент кафедры гостиничного и туристического бизнеса, Российский экономический университет имени Г.В. Плеханова.
  22. Когайчук Сніжана  Юріївна – аспірантка кафедри географії, природничо-географічного факультету,  Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
  23. Козловський Олексій Юрійович – старший викладач кафедри загальної екології, екологічний факультет, Житомирський національний агроекологічний університет.
  24. Коковський Любомир Олексійович – кандидат географічних наук, завідувач лабараторії регіональних проблем економіки і політики, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  25. Колотуха Олександр Васильович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії та геоекології, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка.
  26. Кулініч Артем Тарасович – студент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  27. Кулініч Марина Тарасівна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  28. Курочка Олександра Іванівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  29. Куцюк Анна Володимирівнастудентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  30. Лісіцина Інна Ігорівна – аспірантка кафедри туризму,  Харківський національний економічний університет.
  31. Лопушняк Любомир Вікторович – асистент кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  32. Маденко Олександр Вікторович – студент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  33. Мазур Ольга  Вікторівна студентка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  34. Мальська Марта Пилипівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені  Івана Франка.
  35. Манько Андрій Михайлович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  36. Матвієнко Наталія Миколаївна – кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  37. Олійник Ярослав Богданович – доктор економічних наук, професор, декан географічного факультету,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  38. Орещенко Андрій Васильович – кандидат географічних наук, молодший науковий співробітник НДС «Картографії та геоінформатики», кафедра геодезії та картографії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  39. Паламар Діана Броніславівна – студентка кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  40. Парфіненко Анатолій Юрійович – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри туристичного бізнесу, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
  41. Пендерецький Орест Володимировичкандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
  42. Пестушко Валерій Юрійович – кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин Національного авіаційного університету.
  43. Погоріла Юлія Юріївна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  44. Сасько Наталія Вікторівна – студентка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  45. Сировець Сергій Юрійович – кандидат географічних наук, асистент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  46. Скутар Тетяна Дмитрівна – асистент кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  47. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  48. Старожук Альона Олександрівна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  49. Таращук Ірина  Петрівна – студентка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  50. Ткачук Леоніла Миколаївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  51. Третяк Ірина Василівна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  52. Удовиченко Вікторія Віталіївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  53. Устименко Леся Миколаївна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  54. Ханмагомедов Ханмагомед Лязимович – доктор географических наук, профессор, профессор кафедры физической географии, географический  факультет, ФГБОУ ВПО «Дагестанский государственный педагогический университет».
  55. Чеченя Ольга Вікторівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  56. Шевчук Олексій В'ячесловавич – аспірант кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  57. Ярошенко Дмитро Васильович – студент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  58. Яценко Анастасія Дмитрівна – аспірантка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  59. Яценко Борис Павлович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

В науковому збірнику «Географія та туризм», № 25, вміщено 41 стаття 59 авторів, які представляють близько 20 вищих навчальних закладів та  інститутів України та Росії.

В рубриці «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» представлено 31 статей 40 авторів з провідних вищих навчальних закладів України (Київ, Харків, Львів, Кіровоград, Чернівці, Житомир, Севастопіль) та Росії  (Москва, Махачкала). Відмітимо публікації, присвячені регіональним особливостям рекреаційного комплексу України та аналізу сучасного стану та перспективам розвитку світового туристського руху.

В рубриці «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства» 5 статей 7 авторів з провідних вищих навчальних закладів Києва, Полтави, Тернополя. Подані матеріали висвітлюють різноманітні аспекти суспільної географії, картографічного моделювання, географії населення.

В рубриці «Природнича географія: теорія та практика» представлено 5 статей 8 авторів (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського). Науково-практичне коло цієї рубрики торкається питань графічного моделювання спелеокарстових та спелестокарстових ландшафтів, розвитку сільськогосподарського туризму, оцінки сприятливості кліматичних умов для рекреаційно-туристичної діяльності в Карпатському регіоні та ін.

Авторам статей слід більше уваги приділяти дисципліні посилань, дотримуватись вимог щодо наявності в статті відповідних рубрик, мовній (редагування, граматичні помилки) та науковій якості матеріалів, які подаються до збірника. Особливо це стосується науковців-початківців, студентів та аспірантів, які є дописувачами цього збірника (з рядом недоопрацювань, в т.ч. і таких, про які йшлося вище, подані матеріали Курочки О.І., Доманської М.В., Вострікової А.В., Гринюка О.Ю., Третяк І.В., Старожук А.О., Денисової Д.О. та ін. ). Зазначимо також, що деяким авторам, статті яких не відповідають існуючим вимогам, відмовлено в публікації у збірнику.

Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка