English Russian Ukrainian
Випуск 26 PDF Друк E-mail

І. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Колотуха О.В. Спортивний туризм: співвідношення понять

Статтю присвячено визаченню предметних полів природноорієнтованого, активного, спортивно-оздоровчого, спортивного, екстремального та пригодницького туризму. Дано визначення спортивного туризму.

Доан П.В. Концептуальні засади дослідження локальної туристичної системи

У статті розглянуто наукові теорії територіальної організації виробництва, на основі яких формується новітня концепція локальних туристичних систем (ЛТС), дано визначення ЛТС та сформульовано їх основні характеристики.

Parzych Krzysztof. Вплив європейських фондів на туристичний розвиток морських курортів на прикладі курорту Леба

В статті проаналізований вплив європейських фондів на розвиток туризму і туристичної інфраструктури морських курортів. В аналізі досліджуваної проблеми використаний метод «case study». Прикладом для дослідження був вибраний один з найпопулярніших польських морських курортів – Леба. Охарактеризований вплив інвестицій з європейських фондів на розвиток інфраструктури Леби з детальним врахуванням інвестицій пов'язаних з туристичним розвитком курорту.

Исламова А.Г., Джапарова Н.С. Анализ туристско-рекреационных ресурсов южной части Иссык-Кульской котловины с  использованием ГИС-программ

Анализ туристско-рекреационных ресурсов произведен на основе оценки морфометрического анализа рельефа с использованием ГИС-программ. Рассмотрены предпосылки развития рекреации. Особе внимание уделено физико-географическим факторам, способствующим развитию туристско-рекреационного потенциала.

Мечковская О.А. Стратегия развития экологического туризма в Республике Беларусь

Смирнов І.Г., Обозний В.В. Некрополі Першої Світової війни у Польщі: туризм, історія, логістика

Розкрито значення некрополів Першої Світової війни як туристичного ресурсу для розвитку «сентиментального» туризму на прикладі Польщі, на території якої у 1914-1915 рр. відбулися дві найбільших битви Східного фронту – Танненберзька та Лодзька із загальним числом загиблих понад 200 тис. у кожній.

Ключові слова: некрополі Першої Світової війни, польський досвід, сентиментальний туризм, Лодзьке воєводство.

Сергійко В.Ф. Туреччина: досвід стратегічного розвитку туризму

У статті проаналізовано сучасний стан туризму Туреччини, досліджено організаційно-функціональні та нормативно-правові передумови прийняття Стратегії розвитку туризму в країні до 2023 року. Автором підкреслюється необхідність формування туристичної політики в Україні з урахуванням прогресивного досвіду з розвитку туризму провідних країн світу, зокрема Туреччини, в контексті розробки Державної цільової програми розвитку туризму та курортів на період до 2022 року.

Ключові слова: туризм, туристична політика, державне регулювання, стратегія, програма, рекреаційно-туристичний комплекс

Фокіна А.А.  Смирнов І. Г. Головні дестинації сафарі-туризму в Кенії

У статті розглянуто туристично-рекреаційний потенціал Кенії, як підставу для розвитку сафарі-туризму на території Національних парків, активного відпочинку, рекреації на узбережжі, а також охарактеризовано головні дестинації та місце країни в світовому туризмі на підставі комплексного підходу.

Малиновська О. Ю., Чикаловець К.О. Діяльність підприємств на туристичному ринку України

Розглянуто діяльність підприємств на туристичному ринку України. Проаналізовано статистичні дані потоків туристів, реалізації продукції, кількості підприємств за регіонами, кількості зайнятих працівників та концентрацію підприємств сфери туристичних послуг України.

Молодецький А.Е., Євтушенко О.В. Перспективні аспекти розвитку спортивного туризму в регіонах України

В статті запропонована уточнена та розширена систематика типів та видів спортивного туризму. Запропоновано включати до системи спортивної туристичної діяльності туристів - вболівальників масових спортивних заходів. Розглянуто найбільш перспективні напрями розвитку окремих типів та видів спортивного туризму в регіонах України.

Ключові слова: спортивний туризм, систематика туризму, перспективні регіони, туристичні ресурси.

Коцюба А.І. Феномен спелестології в туризмі

У статті подається визначальні особливості нової науки спелестології. Виокремлюються основні типологічні умови антропогенного ландшафту задля розвитку спелеситології як рекреаційного виду діяльності. Аналізується урбаністичний та індустріальний ландшафт, як територіальна основа для дослідження природних і антропогенних особливостей та перспективного спелесторекреаційного розвитку на теренах України та окремо міста Києві.

Іщенко Т.І, Шидловська О.Б., Стоян І.М. Перспективи розвитку wellness-індустрії в готельному господарстві України

У статті розкрито поняття «wellness-готель», розглянуто сучасний стан індустрії оздоровлення у світі та в Україні. Проаналізовано досвід європейських країн в галузі відпочинку та оздоровлення, який для України може бути дуже корисним. Досліджено природні передумови, проблеми та можливості розвитку wellness-індустрії в українському готельному господарстві. Показано актуальність та перспективність будівництва в нашій країні wellness-готелів.

Алістратова К.Е. Містичний туризм: зарубіжний досвід та перспективи розвитку в Україні

У статті розглянуто зарубіжний досвід організації містичного туризму та запропоновано заходи щодо його розвитку в Україні. Досліджено містичні ресурси України та можливості їх використання для залучення туристів. На підставі проведеного дослідження було створено онлайн-карту містичних ресурсів України.

Ключові слова: містичний туризм, містичні ресурси, місця сили, привиди, аномальні зони.

Пишна Г.О. Бальнеологічні та бальнеогрязьові рекреаційні системи України: ресурси, їх використання та напрями охорони

Бальнеологічні та бальнеогрязьові рекреаційні ресурси є важливою складовою оздоровлення, лікування та медичної реабілітації багатьох груп хворих. Найбільш потужні та оснащені курорти нашої країни потенційно можуть значно збільшити свою участь у покращенні якості життя населення. В статті розглядаються провідні рекреаційні системи бальнеологічного та бальнеогрязьового профілю, ресурси, їх використання і напрями охорони.

Ключові  слова: бальнеологічна і бальнеогрязьова рекреація, медична реабілітація, курорти.

Гілецький  Й.Р. Водоспади українських Карпат як об’єкти пізнавального туризму

У статті розглянуто загальні  риси та сучасний стан водоспадів Українських Карпат, підходи до їх типізації. На основі опрацювання різних джерел, а більшою мірою власних експедиційних розвідок, узагальнено  відомості про  параметри, географічні особливості, типологічну приналежність та назви реально існуючих на сьогодні водоспадів за природно-географічними областями Українських Карпат.

Ключові слова: водоспади, типізація водоспадів, геоінформаційні дані про водоспади природно-географічних областей.

Атаманюк Я.Д. Соціально-економічні передумови розвитку рекреаційно-туристичної індустрії в Івано-Франківській області

У даній статті проводиться аналіз передумов і чинників розвитку рекреаційно-туристичної індустрії в Івано-Франківській області. Розкривається роль соціальної та економічної складової у функціонуванні рекреаційного господарства. Аналізуються особливості і потенційні можливості використання соціально-економічного потенціалу Івано-Франківської області, сформульовано загальні рекомендаційні засади з оптимізації розвитку рекреаційно-туристичної індустрії.

Доценко В.Ф., Гукалова Т.В., Бондар Н.П., Арпуль О.В. Стан та перспективи розвитку готельного господарства в Івано-Франківській області

У статті розглянуто перспективи розвитку готельної сфери  по Україні та зокрема Івано-Франківської області,  проведено оцінку завантаженості готельними комплексами.

Ключові слова: готелі, готельне господарство, рекреаційний потенціал, туризм, перспективи розвитку туризму.

Гринюк О.Ю., Толибаєва Г.Б. Оцінка сприятливості кліматичних умов для розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в теплий період в Подільському регіоні

Дана робота присвячена вивченню кліматичних умов, а також їхнього впливу на розвиток рекреаційно-туристичної діяльностів теплий період в Подільському регіоні. Проведена оцінка сприятливості кліматичних умов на основі аналізу показників температури повітря.

Ключові слова: рекреація, кліматичні ресурси, Подільський регіон.

Блинова О.А. Разработка экологической составляющей индикатора устойчивого развития прибрежной зоны Крыма

В статье рассматриваются экологические проблемы Крыма, а так же дан краткий анализ экологических индикаторов для оценки экологической составляющей в прибрежной зоне Крыма. Наглядным результатом исследования является схема ранжирования экологической обстановки прибрежной зоны Крыма.

Задворний С.І. Заклади культурно-мистецької сфери Тернопільської області та їх роль у розвитку туризму

У статті комплексно розглянуто культурно-мистецькі заклади Тернопільської області та їх роль у розвитку туризму. Проаналізовано загальні особливості культурно-мистецької сфери регіону та детально зосереджено увагу на її компонентно-функціональній і територіальній структурі. Визначено ресурсний потенціал культурно-мистецьких закладів адміністративних районів. Виявлено головні проблеми функціонування даних закладів і запропоновано основні перспективні напрямки їх розвитку, як складової туристичних ресурсів Тернопільської області.

Ключові слова: заклад, культурно-мистецька сфера, туризм, ресурсний потенціал, мережа, геопросторова організація.

Воловик Л.М. Особливості розвитку рекреаційно-туристичного комплексу столичного регіону (на прикладі Київської області)

Розкрито значення рекреаційно-туристичного комплексу Столичного регіону (на прикладі Київської області), схарактеризовано рекреаційно-туристичний потенціал регіону, розглянуто основні групи чинників, їх склад та ступінь впливу на територіальну організацію рекреаційно-туристичної діяльності Київської області.

Ключові слова: рекреація, туризм, чинники, природні ресурси, екологічна ситуація, Столичний регіон.

Уліганець С.І.  Мельник Л.В., Хоменко К.А. Аналіз значимості втрачених пам’яток на розвиток туристичної індустрії в місті Києві

З кожним днем на теренах України і зокрема м. Києва руйнується і зникає велика кількість аутентичних об’єктів культурної спадщини, вивчення проблем збереження та відновлення вже втрачених пам’яток дасть змогу вірно оцінювати важливість туристичних об’єктів, та зберегти більшу кількість пам’яток. Також беручи до уваги нещодавно проведену реконструкцію Андріївського узвозу, яка призвела до кардинального перетворення даної території та розпочаті роботи на території Гостинного двору. Та знищення пам’ятник Леніну в місті Києві, пам’ятник носив культурну та історичну цінність, оскільки був виконаний Сергієм Меркуровим з червоного полірованого граніту.

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Лавриненко С.І., Логвин М.М. Депопуляція населення як наслідок соціально-духовних проблем суспільства

В статті розглядається аналіз причин депопуляції населення в Україні та інших країнах. Особлива увага приділяється кількості абортів. Пропонується класифікація країн за відношенням до абортів. Характеризується демографічна ситуація в розвинених країнах Європи, Америки та Японії, а також в країнах пострадянського простору. Підкреслюється вплив духовних чинників на демографічну поведінку населення.

Глибовець В.Л., Степанець І.О. Академічна мобільність як новий вид сезонної міграції населення

Розкрито сутність академічної мобільності студентства, як ключового аспекту Болонського процесу в Україні. Проаналізовано основні чинники формування академічної мобільності в Україні на прикладі столичних ВНЗ. Показано пріоритетні перспективи розвитку цього явища в українських вищих навчальних закладах.

Ключові слова: академічна мобільність, болонський процес, сезонна міграція населення, міжнародне співробітництво.

Торушанко В.Р. Соціокультурні аспекти розвитку поліетнічного суспільства в межах регіону

Розглянуто роль поліетнічного суспільства у перспективі переходу регіону до моделі сталого розвитку. Визначено місце соціокультурних аспектів як форми організації регіонального суспільства. З позиції суспільної географії дано визначення поліетнічному суспільству і мотивовано його положення по відношенню до деректив сталого регіонального розвитку. Окреслено основні риси крайової спільноти та її територіальні складові. Доведена ключова роль етнокультурних взаємин на шляху до побудови «суспільства справедливості».

Ключові слова: етнос, поліетнічне суспільство, соціокультурний ландшафт, міжетнічна взаємодія, багатонаціональний регіон.

Шелемеха Д.О. Динаміка структурних трансформацій сфери послуг населення міста Києва (на прикладі подолу)

Проаналізовано динаміку структурних зрушень сфери послуг населення на прикладі історичного ядра міста Києва. Здійснено галузеву класифікацію послуг території Подолу. Виділені головні тенденції розміщення закладів сфери послуг. Висвітлено територіальне розміщення основних галузей сфери послуг в межах території Подолу. Виділені основні вулиці-постачальники послуг, місця зосередження основних видів послуг, території перспективного розвитку. Досліджено переважаючі функції, які виконує територія Подолу.

Ключові слова: сфера послуг, історичне ядро, територіальна структура, вулиці-постачальники послуг, Поділ.

Лук’янчук О.М. Фактори розвитку та ефективної діяльності житлово-комунального господарства

Подано підходи до виділення факторів розвитку та ефективної діяльності житлово-комунального господарства. Запропоновано власну систему факторів на основі PAST-аналізу. Обгрунтовано необхідність вивчення факторів розвитку комплексу.

Ключові слова: фактор, житлово-комунальне господарство, PAST-аналіз.

Чіпко Т.М. Перспективи розвитку АПК України на фоні світової продовольчої кризи

Розглянуто агропромисловий потенціал України і перспективи збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції в країні за рахунок впровадження сучасних технологій та залучення іноземних інвестицій. Досліджено можливості нарощування експорту сільгосппродукції та вірогідні ринки її збуту.

Ключові слова: агросектор, продовольча безпека, сільське господарство, потенціал розвитку АПК України, експорт, імпорт, продовольство, зернові, борошно, ринки збуту, сучасні технології, агрохолдинг, інвестори, іноземні інвестиції, фермерські господарства

Машко А.О. Вплив еколого-географічних чинників на розвиток агропродовольчого комплексу  Черкаської області

Розглянуто екологічну ситуацію в аграрному виробництві Черкаської області. Висвітлено причини забруднення атмосферного повітря, ґрунтового покриву, водних ресурсів. Визначено заходи для покращення екологічного стану регіону.

Ключові слова: екологічна ситуація, забруднення, Черкаська область.

Сопов Д.С. Міські землі у структурі землекористування (на прикладі Луганської області)

Проаналізовано структуру та стан земельного фонду міст Луганської області. Виявлено спільні риси та відмінності в міському землекористуванні на її території, звернено увагу на дефіцит і нераціональне використання земель, зокрема, на неприпустиме поширення звалищ відходів, що негативно впливає на довкілля. Окреслено шляхи оптимізації землекористування в урболандшафтах.

IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Кадыркулов А.К. Природные ландшафты  Атбашы-Каракоюнской долины  и их антропогенные модификации

Атбашы-Каракоюнской  долины имеет сложную систему ландшафтов, обусловленную глубоким внутриконтинентальным положением  огромной абсолютной высотой, сложным геолого-геоморфологическим строение аридностью климатических условий и своеобразием почвенно-растительного покрова.

Современные природно-территориальные комплексы Атбашы-Каракоюнской долины формируются в результате взаимодействия природных и антропогенных факторов. В связи с непрерывно расширяющимся хозяйственным использованием тер­ритории происходят сложные антропогенные модификации природных ландшафтов и формирование новых с различной степенью изменения их структуры сельскохозяйственных, селитебных, лесокультурных, линейно-дорожных и рекреационных  антропогенных ландшафтов.

Ключевые слова: ландшафт, антропогенный ландшафт, горные, селитебные, сельское  хозяйства, экотуризм, промышленности, степные, лесокультурные, дорожные, пашня, пастбища, рекреационные, культурно – исторические.

Воровка В.П., Демченко В.О. Парадинамічні зв’язки у ландшафтному комплексі Східний Сиваш-Утлюцький лиман Азовського моря

У статті розглядаються парадинамічні особливості гідрологічної, гідрохімічної, гідротермічної та гідробіологічної взаємодії між акваторіями Східного Сивашу та Утлюцького лиману Азовського моря, результатом яких є набуття кожною з акваторій певних специфічних властивостей

Ключові слова: парадинаміка, ландшафтний комплекс, взаємодія, гідрологія, гідрохімія, гідробіологія.

Косяк Д.С. Обгрунтування розробки паспорту водних об’єктів в Україні

Визначено поняття паспортизації, основні природні ресурси та об’єкти, які підлягають паспортизації. Обґрунтовано  актуальність розробки паспорту водних об’єктів, подано форму паспорту та невідкладність її впровадження сьогодні в Україні

Ключові слова: паспортизація, екологічна паспортизація, паспорт водного об’єкту

Ситник O.I. Несприятливі метеорологічні явища на території Черкаської області на початку XXI ст.

Досліджено несприятливі та аномальні метеорологічні явища на території  Черкаської області за 2000-2012 с/г рр. Розглянута їх інтенсивність, тривалість, площа поширення, збитки. Проаналізовані синоптичні умови виникнення посух, злив, ожеледі, гроз та шквалів.

Ключові слова: стихійні гідрометеорологічні явища, злива, град, шквал, кліматична норма.

Рябоконь О.В. Біотичні типи натурально – антропогенних ландшафтів

Натурально-антропогенні ландшафти – це особлива категорія антропогенних ландшафтних комплексів, які потребують належної  уваги та охорони на сьогодні. Досліджено біотичні типи натурально – антропогенних ландшафтів зазначено, що вони відносяться до особливої категорії антропогенних, а не натуральних ландшафтів, розглянуто їх загальні особливості та подальші шляхи пізнання.

Ключові слова: натурально-антропогенний ландшафт, поняття, терміни.

Дунаєвська О.Ф., Козловський О.Ю. Вивчення дигресії екосистем міського парку внаслідок зростання рекреаційного навантаження

Парк складається з різних екосистем та включає заповідну, експозиційну, адміністративно-господарську зони. Розглянуто дигресію екологічних систем міського парку внаслідок рекреаційної діяльності. Показано збільшення ступеня дигресії при зростанні рекреаційного навантаження.

Ключові слова: дигресія, рекреаційна діяльність, рекреаційне навантаження, парк, екосистема, ландшафт.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Алістратова Катерина Едуардівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  2. Арпуль Оксана Володимирівна – кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри технологій харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  3. Атаманюк Ярослава Дмитрівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та природознавства, Інститут природничих наук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
  4. Блинова Ольга Александровна – аспирант, Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова.
  5. Бондар Наталія Петрівна – кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри технологій харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  6. Воловик Людмила Михайлівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії, екології і методики навчання, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
  7. Воровка Володимир Петрович – кандидат географічних наук, доцент, декан природничо-географічного факультету, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.
  8. Гілецький  Йосип Романович – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри географії та природознавства, географічний факультет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
  9. Глибовець Вікторія Леонідівна – кандидат географічних наук, асистент кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  10. Гринюк Олег Юрійович – кандидат географічних наук, асистент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  11. Гукалова Тетяна Василівна – магістрант кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  12. Демченко Віктор Олексійович – доктор біологічних наук, завідувач міжвідомчою лабораторією Моніторингу екосистем Азовського басейну Одеського філіалу Інституту біології південних морів та Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького.
  13. Джапарова Нургуль  Сулаймановна – кандидат экономических наук, доцент, заведующая кафедрой туризма, Академия туризма, Кыргызстан.
  14. Доан Павло Ванович – аспірант кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  15. Доценко Віктор Федорович – доктор технічних наук, професор, декан факультету готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, завідувач кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, Національний університет харчових технологій,
  16. Дунаєвська Оксана Феліксівна – кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування, екологічний факультет, Житомирський національний агроекологічний університет.
  17. Євтушенко Оксана Вікторівна – студентка кафедри географії України, геолого-географічний факультет, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
  18. Задворний Сергій Ігорович – аспірант кафедри географії України і туризму, географічний факультет, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.
  19. Іщенко Тетяна Іванівна – кандидат технічних наук, доцент кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  20. Исламова Анжела Геннадьевна – преподаватель кафедры физической географии, факультет географии, экологии и туризма, Кыргызский государственный университет.
  21. Кадыркулов Актанбек Курманбекович – старший преподватель, аспирант кафедры экологии и природопользования, факультет экологии и менеджмента, Бишкекский гуманитарный университет имени К. Карасаева.
  22. Козловський Олексій Юрійович – старший викладач кафедри загальної екології, екологічний факультет, Житомирський національний агроекологічний університет.
  23. Колотуха Олександр Васильович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії та геоекології, природничо-географічний факультет, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка.
  24. Косяк Діана Святославівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри водогосподарської екології, гідрології та гідравліки, факультет водного господарства та природо облаштування, Національний університет водного господарства та природокористування.
  25. Коцюба Анна Ігорівна – аспірантка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  26. Лавриненко Сергій Іванович – кандидат географічних наук, ректор Полтавського інституту бізнесу Міжнародного науково-технічного університету імені Ю. Бугая.
  27. Логвин Михайло Михайлович – кандидат, географічних наук, доцент, доцент кафедри туристичного та готельного бізнесу факультету харчових технологій, готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».
  28. Лук’янчук Олена Миколаївна – аспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  29. Малиновська Оксана Юріївна – кандидат, географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  30. Машко Алла Олександрівна – аспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  31. Мельник Людмила Вікторівна – кандидат географічних наук, асистент кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  32. Мечковская Ольга Александрова – кандидат географических наук, доцент, заведующая кафедрой непрерывного образования в туризме, факультет повышения квалификации и переподготовки кадров,  Институт туризма, Белорусский государственный университет физической культуры.
  33. Молодецький Анатолій Емільович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, геолого-географічний факультет, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова.
  34. Обозний Василь Васильович – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри туризму, Інститут природничо-географічної освіти та екології, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
  35. Пишна Ганна Олександрівна – аспірантка кафедри географії України, геолого-географічний факультет, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова.
  36. Рябоконь Ольга Володимирівна – асистент кафедри географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
  37. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  38. Сергійко Віра Федорівна – кандидат філософських наук, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  39. Ситник Олексій Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії та методики її навчання, природничо-географічний факультет, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.
  40. Сопов Дмитро Сергійович – аспірант кафедри географії, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, асистент кафедри землевпорядкування і кадастру, Луганський національний аграрний університет.
  41. Степанець Інна Олександрівна – студентка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  42. Стоян Ірина Миколаївна – магістрант кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу,  факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  43. Толибаєва Гулайим Бахадурівна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  44. Торушанко Віктор Русланович – аспірант, відділ природокористування та збалансованого розвитку, Інститут географії НАН України.
  45. Уліганець Сергій Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  46. Фокіна Анастасія Андріївна – студентка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  47. Хоменко Катерина Анатоліївнастудентка кафедри географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  48. Чикаловець Катерина Олександрівна – студентка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  49. Чіпко Тарас Миколайович – аспірант, відділ природокористування та збалансованого розвитку, Інститут географії НАН України.
  50. Шелемеха Діана Олегівна – аспірантка, кафедра економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  51. Шидловська Олена Броніславівна – кандидат технічних наук, доцент кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  52. Parzych Krzysztof – Ph.D, Instytut Geografii i Studiów Regionalnych Akademia Pomorska w Słupsku.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

Науковий збірник «Географія та туризм», № 26 містить 36 статей 52 авторів, які представляють провідні вищі навчальні заклади та академічні інститути  України, Росії, Білорусі, Киргизстану та Польщі.

В рубриці «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» представлені 22 статті 33 авторів з України (Київ, Одеса, Івано-Франківськ, Тернопіль, Кіровоград, Луганськ, Переяслав-Хмельницький), Росії (Москва), Білорусі (Мінськ), Киргизстану (Бішкек), Польщі (Слупськ). Найбільш цікаві матеріали надійшли з Києва (аналіз стану та перспективи розвитку готельного господарства в Івано-Франківській області), Москви (разработка экологической составляющей индикатора устойчивого развития прибрежной зоны Крыма), Мінська (анализ стратегии развития экологического туризма в Республике Беларусь).

В рубриці «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства» представлено 8 статей 10 авторів (переважно молодих вчених) вищих навчальних закладів та академічних інститутів Києва, Полтави, Луганська. Привертають увагу публікації, присвячені аналізу депопуляції населення України, факторам розвитку житлово-комунального господарства, перспективам розвитку АПК України на фоні світової продовольчої кризи.

В рубриці «Природнича географія: теорія та практика» представлено 6 статей 8 авторів з провідних наукових закладів України  (Одеса, Мелітополь, Рівне, Вінниця, Житомир, Умань) та Киргизстану (Бішкек). Привертають увагу матеріали, присвячені аналізу парадинамічних зв’язків приазовських ландшафтних комплексів (Мелітополь), обгрунтуванню розробки паспортів водних об’єктів України (Рівне), аналізу біотичних типів природно-антропогенних ландшафтів України (Вінниця).

Науково-практична поліфонія поданих матеріалів віддзеркалює проблематику та предмет-об'єктну сутність розробок як провідних вчених України, країн «близького зарубіжжя» та Польщі, так і аспірантської,  студентської молоді.

Отже, в збірнику представлені україномовні, російськомовні, англомовні статті. Слід наголосити ще раз на тому, що назвам та англомовним анотаціям ряду статей бракує лаконічності, науковості та відповідного редагування, а в публікаціях українських авторів відчувається брак картографічного матеріалу та іншої наочності.

Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка