English Russian Ukrainian
Випуск 27 PDF Друк E-mail

І. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Довгань А.І. Сучасний міжнародний туризм: основні тенденції та перспективи розвитку

У статті розглядається сучасний стан світової туристичної галузі, аналізуються основні тенденції та перспективи розвитку міжнародного туризму. Розглянуто умови і особливості розвитку міжнародного

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльна характеристика рекреаційно-туристських мезорайонів «Канада та США» і «Австралія та Нова Зеландія»

Проведено порівняльну характеристику рекреаційно-туристських мезорайонів «Канада та США» і «Австралія та Нова Зеландія», запропоновано ряд принципових моніторингових структурно-логічних моделей оцінки чинників розвитку рекреаційно-туристських комплексів.

Ключові слова: об’єкти Всесвітнього надбання, специфіка ресурсно-туристського простору, геополітичні перспективи, структурно-логічна модель, чинники розвитку рекреації.

Enrico Nicosia, Carmelo Maria Porto Wine tourism route as a factor of regional enhancement and development: the case of Sicily wine region

Панюков А.И., Панюкова Ю.Г. «Агротуризм» и «сельский туризм»: к вопросу о сходстве и различии понятий

Заря І.В., Борисюк О.А. Аналіз сучасних тенденцій інноваційної діяльності в туризмі

У статті розкриваються поняття інновації та інновації в туризмі, визначаються основні напрямки  інноваційної діяльності в українському туризмі  та перешкоди на їх шляху.

Ключові слова: інновації, інновації в туризмі, напрямки інноваційної діяльності в туризмі

Малиновська О.Ю., Ісакова А.І. Інноваційні види туризму

Розглянуто інноваційні види туризму, як нетрадиційний варіант організації дозвілля;їхній стан, тенденції, проблеми та перспективи розвитку в різних країнах та в Україні.

Ключові слова: інноваційні види туризму, каучсерфінг, туризм автостопом, туризм людських слабкостей, геокешинг, віртуальний туризм, джайлоо-туризм, бідняцький туризм, космічний туризм, темний туризм, індустріальний туризм.

Корнілова Н.В. Глобальні стратегічні альянси авіаперевізників

У статті розглянуто процеси глобалізації в міжнародному туризмі на прикладі повітряного транспорту, співпраця авіакомпаній в межах стратегічних альянсів авіаперевізників. Охарактеризована діяльність найбільших сучасних глобальних авіаційних альянсів.

Ключові слова: авіаційний альянс, глобальні альянси авіаперевізників, код-шер, бонусні програми для пасажирів, що часто літають, інтерлайн-угода.

Смирнов І.Г. Логістика товарно-матеріальних запасів та складська логістика в готельному господарстві

Розкрито сутність та особливості логістики товарно-матеріальних запасів та складського господарства готельних комплексів, зокрема, охарактеризовано класифікацію товарно-матеріальних запасів (ТМЗ) у готельному господарстві, виділені етапи управління товарно-матеріальними ресурсами (ТМР) готельного комплексу (ГК), висвітлені системи управління ТМЗ у ГК, зазначено особливості складської логістики в готельному господарстві, у т.ч. види складів та їх основні зони, логістичні технології складських операцій, визначення обсягу складських витрат.

Ключові слова: готельна логістика, готельний комплекс, товарно-матеріальні ресурси, товарно-матеріальні запаси, оптимальний розмір замовлення, системи управління запасами, класифікація складів, технології складських операцій, складські витрати.

Доценко В.Ф., Арпуль О.В., Рябоконь Т.Ю. Рекреаційний готель з дельфінотерапією

У статті аргументовано актуальність та важливість рекреаційного напряму розвитку готельного господарства в Україні, заснованому на спілкуванні з дельфінами. Проаналізовано нинішній стан рекреаційних закладів та впровадження у них послуги дельфінотерапії, виділено основні їх риси, проблеми та можливості розвитку.

Ключові слова: оздоровлення, рекреаційний заклад, дельфінотерапія, готельне господарство.

Ротанова И.Н., Караваева А.С. Подходы к организации эколого-познавательного пешего туризма на особо охраняемых природных территориях (на примере охранной зоны Катунского заповедника, республика Алтай)

В статье рассмотрены вопросы организации экологически ориентированного туризма в природных резерватах (protected areas) на примере пешего туризма. Рассмотрен ряд преимуществ пешего туризма как с позиции воздействия на природную среду, так и в рамках организации эколого-познавательного туризма. В качестве модельной территории обустройства пеших троп представлено побережье Нижнего Мультинского озера, расположенного в охранной зоне Катунского заповедника (Россия, Республика Алтай), характеризующееся высокой рекреационной нагрузкой и деградацией прибрежных природных комплексов.

Кулназарова К.У. Альпинистские, этноисторические виды туризма Иссык-Кульской области

В области в основном развиваются такие виды туризма, как курортный и лечебный. На ее территории функционируют 12 курорт и оздоровительных комплексов. Область обладает большими возможностями для развития и других видов туризма.

Ключевые слова: туризм, рекреация, предоставляемые услуги, экономическое и социальное развитие, природные и экономические предпосылки.

Козловський Є.В. Проблеми спрощення візового режиму між Україною та ЄС

У статті визначено коло проблем візового характеру, розв’язання яких дасть змогу суттєво посилити міжнародну співпрацю між Україною та Євросоюзом. Значну увагу приділено також змінам у Візовому кодексі ЄС, які одночасно спрощують та ускладнюють процес отримання віз українськими громадянами. Ключові слова: візовий режим, консульство, туризм, країни Шенгенської зони.

Ткаченко Т.І. Кляпко Т.В. Національний туристський продукт: образ, імідж, бренд (рекреаційно-туристський аспект)

В сучасних умовах зростання туристичного інтересу до різних країн, формування іміджу туристичного продукту країни відносять до найважливіших факторів, що впливають на вибір туристами місць відпочинку. Основними питаннями, що турбують туристів у процесі визначення з країною подорожі, є ті, що можна віднести до національного іміджу  турпродукту держави (культурний рівень, екологічна ситуація, національна та релігійна толерантність, політична та економічна стабільність), а також власне розвиток туристичної індустрії (наявність туристичних ресурсів та комфортність відпочинку, відповідність рівня сервісу рівню цін, безпека подорожі тощо). Встановлено, що загальний імідж країни значно впливає на формування туристичного іміджу, хоча трапляються випадки, коли саме туристичний імідж стає для країни визначальним, оскільки країна є відомою світові через туризм.

Ключові слова: національний туристський продукт, імідж, образ, бренд, культурний рівень, туризм

Яценко А.Д. Природні умови та ресурси територіальних рекреаційних лісокультурних систем Північно-Західного Приазов’я

У статті розглянуті природні умови та ресурси регіону Північно-Західного Приазов`я, а саме територіальних рекреаційних лісокультурних систем. Описані територіальні межі регіону дослідження, тектонічна та геоморфологічна структура, гідрографічна мережа та клімат регіону, грунтово-рослинний покрив та тваринний світ. Наведені головні природні фактори, які сприяють розвитку туризму та рекреації, а саме вплив лісових насаджень на стан атмосфери, зниження швидкості вітру, створення особливого мікроклімату у лісі та виділення фітонцидів.

Ключові слова: регіон Північно-Західного Приазов’я, домінуюча порода, екотони, лісонасадження.

Холошин І.В., Паранько І.С. Новий підхід в організації навчальних геологічних екскурсій з використанням геоінформаційних технологій (на прикладі Криворізького регіону)

У статті розглянуто приклад організації навчальних геологічних екскурсій з залученням геоінформаційних технологій. Використовуючи супутникову навігацію в поєднанні з ГІС, стає можливим створення мультимедійних інтерактивних екскурсій, що відображають пересування за маршрутом із одночасним синхронним відтворенням аудіо-та відеоконтенту, зображень, тексту та інших інформаційних матеріалів. Як приклад, представлена розроблена авторами навчальна геологічна екскурсія «Геологічні пам'ятки Криворіжжя - літопис геолого-географічних подій у регіоні в докембрійский час», реалізована у вигляді мультимедійного GPS путівника на платформі програми M-Guide.

Коваль Л. М., Церклевич В. С., Горун М.В. Сакрально-релігійний туризм на Хмельниччини: надбання історико-архітектурної спадщини

Стаття присвячена розгляду перспектив розвитку сакрально-релігійного туризму на Хмельниччині; здійснено спробу аналізу архітектурних особливостей та історичних аспектів заснування та функціонування православних та католицьких храмів, іудейських святинь.

Ключові слова: паломництво, сакральний туризм, архітектурний стиль, храм, церква, костел, монастир.

Михайленко Н.М. Аналіз біокліматичних чинників як умови рекреаційної діяльності

Представлені результати багаторічних досліджень теплового стану організму людини та окремих біокліматичних чинників, які впливають на ефективність різних видів рекреації.

Ключові слова: рекреація, біокліматичний чинник, тепловий стан людини.

Романів П.В. Аспекти організації туристично-рекреаційної діяльності у Віньковецькому рекреаційному районі

У статті розглядаються особливості природно-географічного, історико-культурного потенціалу Віньковецького рекреаційного району, що представлений в адміністративному стосунку Віньковецьким, Деражнянським, Новоушицьким, Ярмолинецьким районами Хмельницької області. Основна увага приділена аспектам організації туризму у Віньковецькому та Новоушицькому районі, як центральним та найбільш перспективним ареальним елементам досліджуваного рекреаційного району. Подаються головні види туристично-рекреаційної діяльності, котрі доцільно розвивати в районі.

Ключові слова: туристично-рекреаційна діяльність, природно-географічний потенціал, історико-культурні туристичні ресурси.

Каднічанська М.Я. Особливості туристично-ресурсного потенціалу національного природного парку «Північне Поділля»

Висвітлено особливості туристично-ресурсного потенціалу національного природного парку «Північне Поділля». Описано природні та історико-культурні туристичні ресурси парку: рельєф, кліматичні умови, рослинний та тваринний світ, замки, храми. Висвітлено проблеми та перспективи розвитку туристичної діяльності у національному природному парку “Північне Поділля”.

Ключові слова: національний природний парк, туристично-ресурсний потенціал, туризм, рекреаційно-туристичні ресурси, туристична інфраструктура.

Габчак Н.Ф. Природно-географічні умови як головний чинник розташування туристично-оздоровчих комплексів «Бель Рояль» та «Солені Млаки» Закарпатської області

Охарактеризовано ресурсно-рекреаційний потенціал туристично-оздоровчих комплексів «Бель Рояль» та «Солені Млаки» Мукачівського району Закарпатської області. На основі аналізу процесів просторово-часової динаміки оцінено можливості та перспективи їх подальшого розвитку та використання в туристичних цілях.

Ключові слова: туристично-оздоровчі комплекси, курортно-рекреаційні зони, родовища мінеральних вод, природно-ресурсний потенціал.

Король Т.О., Леснова Ю.В. Проблемы и перспективы развития велодвижения в Подмосковье (на примере г. Ступино)

2013 год является годом бурного развития велодвижения в России. Флагманом этого процесса является Москва, а Подмосковье активно подхватывает тренды столицы. Однако, рост количества велосипедистов требует нововведений в разных плоскостях  общественного развития – это и формирование велокультуры, и создание велоинфраструктуры, и разработка веломаршрутов, а также налаживание коммуникаций между властью разных уровней и велосипедистами, велосипедистами и другими участниками движения.

На каждом из этих этапов российское общество сталкивается со сложностями, которые уже были преодолены в ряде стран Европы, таких как Германия, Нидерланды, Дания. В статье предлагаются конкретные организационно-планировочные решения для городов Подмосковья на примере г.Ступино на основе изучения европейского опыта с учетом российской специфики и особенностей.

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Олійник Я.Б., Нич Т.В. Проблеми становлення української географії

Охарактеризовані особливості розвитку географічної науки України в складі географічної науки Росії. Виділені основні напрямки формування географічної наукив Україні наприкінці ХІХ і на початку ХХ ст.

Ключові слова: географічна наука України, географічна наука Росії.

Кіптенко В.К. Ляшенко М.Ю. Генетична типологія мікронацій (віртуальних держав)

Феномен мікронацій (віртуальних держав) стає предметом дедалі більшої уваги не лише ЗМІ, а й науковців різного дисциплінарного спрямування, зокрема географії в епоху інформаційної трансформації.  Систематизація та узагальнення емпіричних відомостей забезпечили аналітичне визначення ознак територіальної диференціації та типологічних ознак й особливостей генезису віртуальних держав – важливого кроку на шляху спроб географічної інтерпретації віртуалізації суспільного розвитку.

Ключові слова: мікронація, віртуальна держава, генетична типологія.

Стафійчук В.І. Територіальна структура авторства політико-географічних публікацій  в Україні за 1990-2012 роки

У статті представлений аналіз територіальної структури авторства політико-географічних публікацій у провідних географічних часописах України за 1990-2012 рр.

Ключові слова: політична географія, політико-географічна публікація, фахове видання, територіальна структура авторства статтей

Шпарага Т.І., Михалюк М.М. Українці в Естонії: проблеми асиміляції та інтеграції

Розглянуто передумови виникнення і сучасний стан української діаспори в Естонії. Висвітлено проблеми асиміляції та необхідність інтеграції українців в естонське суспільство. Розкрито діяльність українських національно-культурних організацій в країні. Наголошено на ролі української держави у підтримці діаспори Естонії.

Ключові слова: українська діаспора, асиміляція та інтеграція українців, національно-культурні організації Естонії.

Зубик А.І. Етногеографічні процеси в середовищі українців Росії

На підставі переписів населення, в Росії 2002 і 2010 років проаналізовано динаміку чисельності українців. Обчислено частку українців в розрізі адміністративних одиниць, виявлено територіальні особливості їхнього розселення.

Ключові слова: діаспора, закордонне українство, етнічні землі, етнічні українці, ареали компактного розселення, перепис населення.

Килимчук А.А. Формування спеціальних економічних зон Китаю в контексті становлення політики відкритості

Стаття присвячена дослідженню політико-географічних передумов впровадження спеціальних економічних зон в Китаї. Розкрито основні особливості та роль спеціальних економічних зон в економіці держави.

Соколов С.Н. Экономико-географическая оценка минеральных ресурсов районов Ханты-Мансийского автономного округа – Югры

В настоящее время большое значение приобретает изучение природно-ресурсного потенциала отдельных регионов и страны в целом, анализ систем их хозяйственного использования. Но мнение о том, что кроме месторождений углеводородов в округе ничего нет, следует отбросить, так как на Урале обнаружены богатейшие залежи самых различных ископаемых, большинство из которых пока не используются. По данным полученных расчетов видно, что наибольшими потенциальными запасами ископаемых обладают Нижневартовский, Сургутский, Нефтеюганский, Ханты-Мансийский и Березовский районы.

Гавриленко О.П., Гавриленко В.М. Конструктивно-географічні засади екологізації паливно-енергетичного комплексу України

Висвітлено сучасний стан і нові тенденції енергетично-ресурсної складової розвитку України як однієї з головних передумов успішності суспільства у процесі екологізації різних галузей енергетики. Розглянуті причини надмірного використання первинних енергоресурсів та зумовлений цим їхній значний імпорт (понад 50% від потреби). Запропоновані шляхи реалізації конструктивно-географічного підходу до екологізації енергетики, спрямовані на зменшення інтегрального екодеструктивного впливу виробництва і споживання енергії у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту.

Ключові слова: енергоємність, енергозбереження, енергоефективність, паливно-енергетичні ресурси, енергетична безпека, нетрадиційні та відновлювані джерела енергії, екологізація енергетики, принцип профілактичності.

Номер О.В. Трудовий потенціал регіону як об’єкт суспільно-географічного дослідження

У статті розкривається проблема дослідження трудового потенціалу регіону як об’єкту суспільно-географічного дослідження, уточнено сутність понять «потенціал», «трудовий потенціал», «трудовий потенціал регіону».

Ключові слова: потенціал, трудовий потенціал, трудовий потенціал регіону.

Шматок О.В. Перспективи інтеграції української аграрної логістики у міжнародну торгову логістику

Світовий досвід розвитку аграрної логістики свідчить про її великі перспективи. На сьогоднішній день Україна знаходиться на етапі розвитку агрологістичного сектору. Комплексний, пропорційний розвиток аграрної логістики, можливий лише за умови врахування міжнародного досвіду та слідування сучасним тенденціям міжнародного ринку логістики. Тому Україна має великі перспективи для інтеграціі вітчизняної агрологістики до системи міжнародної торгової логістики.

Ключові слова: логістика, агрологістика, транспорт, агрохолдинги, логістичний досвід, сільське господарство.

Майстер А.А. Фактори розселенського освоєння території Волинської області

Проведено факторний аналіз розселенського освоєння території Волинської області. Здійснено оцінку впливу факторів на розселенське освоєння території. Розраховано факторні ваги для кожної адміністративної одиниці області. Згруповано райони і міські ради міст обласного значення за сумарним впливом факторів розселенського освоєння.

IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Тесленок С.А., Тесленок К.С., Ютяева Д.Н., Васильковская Е.А. Методика создания и современное состояние цифровой карты рельефа республики Мордовия

Рассмотрена методика создания и показаны результаты анализа современного состояния широко используемой в настоящее время цифровой карты рельефа Республики Мордовия. Приведены примеры наиболее характерных ошибок и неточностей первого этапа работы, методика их коррекции, а так же результаты, полученные к настоящему времени.

Чепурная А.А., Лаврентьев Н.В. ГИС «Микулино» как инструмент для палеогеографических исследований динамики растительного покрова Микулинского (Эемского) межледниковья

По палинологическим материалам микулинского (Эемского) межледниковья для территории Восточно-Европейской равнины была создана база данных, реализованная в системах ArcGis и GeoMixer, а также опубликованная на on-line ресурсе http://mikulino.info/. База данных включает в себя более ста разрезов. По материалам базы данных была сделана корреляция палинологических данных и рассчитаны скорости миграции широколиственных пород в микулинское (Эемское) межледниковье, что необходимо для реконструкции динамики растительного покрова на протяжении данного периода.

Абдулазимов Р.А. Особенности геоэкологической обстановки Апшеронского полуострова

Статья посвящена изучению геоэкологического состояния Апшеронского полуострова и влияния природных и техногенных факторов на формирование подземных вод. В статье приводится качественный и количественный состав загрязняющих веществ, поступающих в зоны аэрации, где формируются подземные воды.

Кадыркулов А.К. Критерии оценки природно-антропогенных ландшафтов (на примере Ат-Башы-Кара-Коюнской долины)

История развития человечества есть история природопользо­вания, в котором природные компоненты ландшафта использу­ются в процессе общественного производства для удовлетворе­ния материальных и культурных потребностей человеческого об­щества.

Классифицирует ландшафты по антропоген­ным факторам формирования на основе социально-экономичес­кой функции ландшафта. По основным социально-экономичес­ким функциям ландшафты подразделяют на сельскохозяйствен­ные, лесохозяйственные, водохозяйственные, промышленные, ландшафты поселений, рекреационные, заповедные, не использу­емые в настоящее время.

Ключевые слова: ландшафт, геосистема, природно-антропогенный ландшафт, пастбища, оценивание, селитебный, леса, общества, природа, модификация, дорога.

Жумабекова.Н.К, Кулматов.Т.Н. Устройство поверхности Таласской долины и их влияние на формирование ландшафтов

Савостина О.А., Салихова Е.В., Станченко Л.Ю. Этапы формирования основного узла гидрологической сети Кёнигсберга-Калининграда  (с 1255 г. по настоящее время)

Статья содержит исторический и географический обзор формирования и развития гидрологического узла пруда Верхний.

Исмаилов Р.А. Роль притоков реки Куры в ее загрязнении

Статья посвящена анализу загрязняющих веществ, поступающих в р. Куру и роль притоков в ее загрязнении. Выполнено исследование состава и количества загрязняющих веществ в речном стоке. Проанализированы антропогенные изменения годового стока и среднее количество загрязняющих веществ, поступающих со стоком притоков в р.Куры.

Мамбетова М. Н. Изменение баланса массы и площади ледников северного склона Кыргызского Ала-Тоо

Ценность ледников трудно переоценить. В них сосредоточен огромный запас чистейшей воды, они способны поддерживать высокую водность в самые засушливые годы. Ледники являются самым уязвимым природным компонентом по отношению к изменению природной среды. Поэтому изучение изменения баланса массы и колебание ледников является вопросом очень важным и  актуальным.

Ключевые слова:  ледник, баланс массы ледников,  фирновая зона, сокращение площади ледников.

Холоденко В.С. Антропогенний вплив водокористувачів на стан річки Іква та його екологічний аспект

У статті проаналізовано антропогенний вплив водокористувачів на стан р. Іква та проведено екологічну оцінку. Особлива увага приділена якості води річки Іква.

Ключові слова: водокористувачі, водозабір, водність річки,  скиди, зворотні води, якість води, екологічний стан річки.

Кушнірук Ю.С. Нозогеографічні аспекти забруднення повітряного басейну в Рівненській області

Стаття присвячена проблемам дослідження медико-екологічного ризику території з урахуванням стану навколишнього природного середовища. Вивчається вплив особливостей географічного середовища на здоров'я населення. Визначається актуальність аспектів медичної географії на Рівненщині.

Ключові слова: медико-екологічний ризик, екологічний стан, медична географія, медико-географічна оцінка, здоров'я населення, кореляційний аналіз.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Абдулазимов Раис Урфат оглы – инженер ОАО «Азерсу», Баку, Азербайджанская Республика.
  2. Арпуль Оксана Володимирівна – кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри технологій харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  3. Бейдик Олександр Олексійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  4. Борисик Оксана Анатоліївна – кандидат географічних наук, старший викладач кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  5. Васильковская Екатерина Андреевна – студентка кафедры геодезии, картографии и геоинформатики, географический факультет, ФГБОУ ВПО «Мордовский государственный университет» имени Н.П. Огарева.
  6. Габчак Наталія Францівна – кандидат географічних наук, доцент, декан факультету туризму та міжнародних комунікацій, завідувач кафедри туризму, Ужгородський національний університет.
  7. Гавриленко Олена Петрівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  8. Гавриленко Віктор Миколайович – кандидат фізико-математичних наук, докторант, Національний авіаційний університет.
  9. Горун Марія Володимирівна – кандидат географічних наук, старший викладач кафедри готельно-ресторанної справи, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут.
  10. Довгань Андрій Іванович – кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму, Інститут природничо-географічної освіти та екології, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.
  11. Доценко Віктор Федорович – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, декан факультету готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  12. Жумабекова Нуржан Кочокбаевна – старший преподователь кафедры  физической географии, факультет географии экологии и туризма, Кыргызский Национальный университет имени Ж.Баласагына.
  13. Заря  Ігор Вікторович – кандидат економічних наук, доцент  кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  14. Зубик Андрій Ігорович – аспірант кафедри географії України, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  15. Ісакова Анна Ігорівна – студентка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  16. Исмаилов Рашаил Абдулгусеин оглы – доктор философии по географии, ведущий инженер ОАО«Азерсу», Баку, Азербайджанская Республика.
  17. Каднічанська Мирослава Ярославівна – аспірант кафедри економічної і соціальної географії, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  18. Кадыркулов Актанбек Курманбекович – старший преподватель, аспирант кафедры экологии и природопользования, факультет экологии и менеджмента, Бишкекский гуманитарный университет имени                 К. Карасаева.
  19. Караваева Анна Сергеевна – студентка кафедры физической географии и геоинформационных систем, географический факультет, Алтайский государственный университет.
  20. Кіптенко Вікторія Костянтинівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  21. Кляпко Тетяна Василівна – магістр кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  22. Коваль Людмила Миколаївна – кандидат економічних наук, в.о. ректора, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут.
  23. Корнілова Наталія Володимирівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та практики туризму і готельного господарства, Київський університет туризму, економіки і права.
  24. Килимчук Анна Анатоліївна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  25. Козловський Євген Вікторович – кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри міжнародного туризму, Київський національний університет культури і мистецтв.
  26. Король Татьяна Олеговна – кандидат географических наук, доцент, старший научный сотрудник кафедры рационального природопользования, географический факультет, Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова.
  27. Кулматов Темир Нурдинович – кандидат географических наук, доцент, заведующий кафедрой физической географии, факультет географии, экологии и туризма, Кыргызский Национальный университет имени   Ж. Баласагына.
  28. Кулназарова Кымбат Умаровна – старший преподователь кафедры экономической и социальной географии, факультет географии, экологии и туризма, Кыргызский Национальный университет имени  Ж. Баласагына.
  29. Кушнірук Юрій Степанович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, Національний університет водного господарства та природокористування.
  30. Лаврентьев Никита Всеволодович – младший научный сотрудник, Институт географии РАН.
  31. Леснова Юлия Валерьевна – кандидат географических наук, доцент кафедры социально-культурного сервиса и туризма, факультет бизнес-технологий в туризме, НОУ ВПО «РосНОУ» Ступинский филиал.
  32. Ляшенко Михайло Юрійович – студент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  33. Майстер Андрій Анатолійович – аспірант кафедри країнознавства і міжнародних відносин, факультет міжнародних відносин, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.
  34. Малиновська Оксана Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  35. Мамбетова Мира Ниязбековна – старший преподователь кафедры  физической географии, факультет географии,экологии и туризма, Кыргызский Национальный университет имени Ж. Баласагына.
  36. Михалюк Марина Михайлівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  37. Михайленко Наталія Миколаївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії та геоекології,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  38. Номер Олександра Володимирівна – аспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  39. Нич Тетяна Василівна – аспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  40. Олійник Ярослав Богданович – доктор економічних наук, професор, декан географічного факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  41. Панюков Александр Іванович – доктор филосовских наук, профессор, заведующий кафедрой аграрного туризма, гуманитарно-педагогический факультет, Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Российский государственный аграрный университет МСХА имени К.А.Тимирязева».
  42. Панюкова Юлия Геннадьевна – доктор психологических наук, профессор, профессор кафедры аграрного туризма, гуманитарно-педагогический факультет, Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Российский государственный аграрный университет – МСХА имени К.А.Тимирязева».
  43. Паранько Ігор Степанович – доктор геологічних наук, професор, завідувач кафедри  соціальної і економічної географії, географічний факультет, Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет».
  44. Савостина Ольга Александровна – заведующая лабораторией гидрохимии и почвоведения, Институт природопользования, территориального развития и градостроительства, Балтийский федеральный университет имени Иммануила Канта.
  45. Салихова Елена Викторовна – кандадат биологических наук, доцент кафедры географии, природопользования и пространственного планирования, Балтийский федеральный университет имени Иммануила Канта.
  46. Сировець Сергій Юрійович – кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  47. Станченко Лариса Юрьевна – кандадат географических наук, доцент кафедры географии, природопользования и пространственного планирования, Балтийский федеральный университет имени Иммануила Канта.
  48. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  49. Соколов Сергей Николаевич – доктор географических наук, доцент, профессор кафедры географии, естественно-географический факультет, Нижневартовский государственный университет.
  50. Стафійчук Валентин Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  51. Романів Павло Володимирович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  52. Ротанова Ирина Николаевна – кандидат географических наук, доцент, доцент кафедры физической географии и геоинформационных систем, географический факультет, Алтайский государственный университет.
  53. Рябоконь Тетяна Юріївна – магістрант кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  54. Тесленок Сергей Адамович – кандидат географических наук,  доцент кафедры геодезии, картографии и геоинформатики, географический факультет, ФГБОУ ВПО «Мордовский государственный университет» имени Н.П. Огарева.
  55. Тесленок Кирилл Сергеевич – аспирант кафедры экономической и социальной географи, географический факультет, ФГБОУ ВПО «Мордовский государственный университет» им. Н.П. Огарева.
  56. Ткаченко Тетяна Іванівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри міжнародного туризму, Інститут готельно ресторанного та туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  57. Холоденко Вікторія Святославівна – кандидат географічних наук, доцент, кафедра водогосподарської екології, гідрології та гідравліки, Національний університет водного господарства та природокористування.
  58. Холошин Ігор Віталійович – кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри соціальної і економічної географії, географічний факультет, Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет».
  59. Церклевич Вікторія Сергіївна – кандидат педагогічних наук, проректор з науково-педагогічної та виховної роботи, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут.
  60. Чепурная Анна Александровна – кандидат географических наук, инженер-исследователь Институт географии РАН.
  61. Шматок Оксана Вікторівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  62. Шпарага Тетяна Ілліодорівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  63. Ютяева Диана Николаевна – студентка кафедры геодезии, картографии и геоинформатики, географический факультет, ФГБОУ ВПО «Мордовский государственный университет» имени Н.П. Огарева.
  64. Яценко Анастасія Дмитрівна – аспірантка кафедра географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  65. Enrico NicosiaDepartment of Education, Cultural Heritage and Tourism, University of Macerata.
  66. Carmelo Maria Porto – Department of Political Science, Communication and International Relations, University of Macerata.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

Науковий збірник «Географія та туризм», № 27 містить 42 статті 66 авторів, які представляють провідні вищі навчальні заклади та академічні інститути  України, країн «близького» (Росії, Білорусі, Азербайджану, Киргизстану) та «далекого» (Італії) зарубіжжя.

В рубриці «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» представлена 21 стаття 36 авторів з України (Київ, Ужгород, Львів, Хмельницький, Кривий Ріг), Росії (Москва, Калінінград, Барнаул), Киргизстану (Бішкек), Італії (Мачератта). Науково-практичні розробки, представлені в рубриці, охоплюють широкий спектр питань, найбільш цікавими з яких є наступні: аналіз тенденцій та перспектив розвитку сучасного міжнародного туризму, логістика товарно-матеріальних запасів та складська логістика в готельному господарстві, ряд матеріалів віддзеркалюють нетрадиційні та креативні  аспекти розвитку рекреаційно-туристської підгалузі (дельфінотерапія в готельному господарстві, впровадження туристських інновацій, розвиток велотуризму тощо) та еволюцію екологічного руху в туризмі (подходы к организации эколого-познавательного пешего туризма на особо охраняемых природных территориях Алтая, природні умови та ресурси територіальних рекреаційних лісокультурних систем Північно-західного Приазов’я, особливості туристично-ресурсного потенціалу Північного Поділля).

В рубриці «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства» представлено 11 статей 15 авторів університетських наукових центрів України (Києва, Львова, Луцька) та Росіїї (Нижнєвартовськ). Найбільш цікавими публікаціями, на наш погляд, є матеріали, присвячені аналізу становлення національної географічної науки, формування спеціальних економічних зон Китаю, конструктивно-географічних засад екологізації паливно-енергетичного комплексу України (Київ), факторів розселенського освоєння території Волинської області (Луцьк).

В рубриці «Природнича географія: теорія та практика» представлено 10 статей 17 авторів з провідних наукових закладів України  (Рівне), Росії (Москва, Калінінград, Саранськ), Киргизстану (Бішкек), Азербайджану (Баку). Привертають увагу матеріали, присвячені методиці створення і сучасного стану цифрових карт рельєфу (Саранськ), аналізу парадинамічних зв’язків приазовських ландшафтних комплексів (Мелітополь), обгрунтуванню розробки паспортів водних об’єктів України (Рівне), аналізу біотичних типів природно-антропогенних ландшафтів України (Вінниця).

Діапазон теоретико-практичних розробок, які надійшли  до збірника, віддзеркалює проблематику та предмет-об'єктну сутність наукових інтересів як провідних вчених України, країн «близького зарубіжжя» та Італії, так і аспірантської,  студентської молоді.В збірнику представлені україномовні, російськомовні й англомовні статті, деяким з яких бракує лаконічності, науковості та відповідного редагування, а в публікаціях українських авторів відчувається брак картографічного матеріалу та іншої наочності.

Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка