English Russian Ukrainian
Випуск 28 PDF Друк E-mail

І. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Бейдик О.О., Сировець С.Ю., Ладиженська Н.П. Національна монументальна Шевченкіана: регіональний вимір

Проаналізовано та картографічно інтепретовано поширення пам’ятників Т.Г. Шевченку в Україні (регіональний вимір), запропоновано адаптовані до монументальної Шевченкіани та регіональної символіки таблиці Шульте, розкрито їх переваги та недоліки при застосуванні у географічних дослідженнях. 

Ключові слова: пам’ятники,, регіони України, Т.Г. Шевченко, Шевченкіана, таблиці Шульте.

Смаль В.В. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму

У статті виділені і проаналізовані головні тенденції та особливості розвитку міжнародного туризму у світовому і регіональному масштабах.

Балабанов Г.В., Гришко Р.О. Сучасний стан національного ринку вищої професійної освіти в галузі туризму

Розкрито сучасні умови і чинники розвитку професійної туристичної освіти в Україні. За даними Інформаційної системи «Конкурс» Міністерства освіти України (вступна кампанія 2013 р.) виявлено групи ВНЗ й міст-освітніх центрів, що займають провідні позиції на галузевому ринку послуг вищої освіти. Сформульовано пріоритетні завдання розвитку вищої професійної туристичної освіти на перспективу.

Petlina D.V., Motuzenko O.O. Integration of revenue management in tourism industry

Стаття присвячена методу управління доходами та огляду умов,  необхідних для використання даного методу компаніями. Розглянуто історію управління доходами в процесі еволюції від управління надходженнями (Yield Management) - методу управління, метою  якого є збільшення  віддачі від продажу послуги або  товару, до управління доходами (Revenue Management). Наведені конкретні приклади використання методу управління доходами в різних сферах індустрії туризму. Проілюстровано як багаторівневе ціноутворення може бути більш ефективним ніж просте зниження цін. Розглянуто позитивні аспекти управління доходами не тільки для компаній, а й для клієнтів.

Ключові слова: управління надходженнями, управління доходами, система управління доходами.

Ткачук Л.М., Сайчук В.С. Інноваційно-інвестиційна політика як інструмент модернізації туристсько-рекреаційного комплексу України

Стаття присвячена дослідженню процесів формування та реалізації інноваційно-інвестиційної політики України в галузі туризму та рекреації.

Андрусяк  Н.С. Рекреаційно-туристичні кластери  як ефективний інструмент міжрегіональної та міжнародної співпраці

У статті показано важливість та своєчасність створення рекреаційно-туристичних кластерів, які б у подальшому залучалися до транскордонного співробітництва. Подана загальна характеристика тенденцій розвитку національних та транскордонних рекреаційно-туристичних кластерів, як ефективного інструменту міжнародної співпраці.

Ключові слова: туристсько-рекреаційні кластери, структура туристичного кластеру, транскордонне співробітництво.

Гаврилюк А.М. Туристичні артефакти сучасності – інноваційні об’єкти територіального брендингу

Стаття присвячена оприлюдненню  результатів пошуково-дослідницької роботи, проведеної в рамках викладання дисципліни «Інноваційні технології в туризмі». До наукового обігу введено поняття «туристичні артефакти сучасності»; проведена їх класифікація та виокремлено основні критерії артефактності: унікальність, сучасність, нестандартність, рукотворність, експериментальність, символізм, інноваційність. Доведено, що нині  туристичні артефакти сучасності є маркерами привабливості території та можуть вважатися об’єктами територіального брендингу вітчизняних туристичних дестинацій.

Ключові слова: артефакт, інновація, туристичні артефакти сучасності, територіальний брендинг.

Смирнов І.Г. Логістика кейтерингу

Розглянуто логістичні особливості кейтерингу – новітньої форми виїзного ресторанного обслуговування. Особливу увагу приділено логістичному забезпеченню кейтерингу на значній відстані від виробничої бази (або т.зв. «гастролюючого» кейтерингу). Запропоновано в якості логістичної підстави кейтерингу комплекс заходів «економне виробництво+ шість сігма», який охоплює системи «Кайдзен» та «Гемба кайдзен», включаючи підсистему 5S, а також Канбан, ERP, TPM, SMED, VMI, SCM, та ICO 9000. Відображено сутність соціального кейтерингу та специфіку його логістичного забезпечення.

Ключові слова: ресторанний бізнес, кейтеринг, логістика, соціальний кейтеринг, кайдзен, канбан.

Никонова Л.И. Савка В.П. Этнотуризм:  проблемы, опыт и перспектива

Туризм признан экономическим феноменом столетия. В этнотуристской деятельности значительная роль принадлежит познавательной функции, что на сегодняшний день весьма актуально. Познавая традиционную культуру народов края, развивая мероприятия этнотуров с народными сказаниями, обрядами, обычаями и традициями, мы можем формировать дружелюбный характер молодёжи.

Морковкина А.Г., Рассыпнов В.А., Максимова Н.Б. Критерии выбора территории для организации объектов туризма

Разработана и опробована методика оценки привлекательности объектов туризма при  выборе новых территорий для развития отрасли в предгорьях Алтая. Такой подход будет способствовать не только популяризации Алтая как туристского региона, но и позволит разработать программу сохранения и рационального использования вновь вводимых   уникальных природных и историко-культурных  ресурсов.

Parzych Krzysztof Natural museums of nation parks as a tourist  destinations

Предметом опрацювання був аналіз умов функціонування і розвитку туристичної ролі музеїв. Проведений аналіз туристичного руху в польських музеях з врахуванням їх просторового розміщення та виду. В другій частині проведено аналіз туристичної ролі музеїв природи на території вибраних національних парків в Польщі з детальним врахуванням туристичної ролі Музею Природи Словіньського Національного Парку в Смолджінє.

Рогозин М.В., Андреев Д.Н. Туризм  в  лесах  Пермского края

Приведены места возможных новых маршрутовх в лесах вблизи г. Перми и в отдаленных местах Пермского края. Маршруты проходят по наиболее продуктивным лесным культурам на местах промышленных рубок леса в конце ХIХ и в начале ХХ века. Даны координаты феноменальных по размерам деревьев сосны и лиственницы.

Заваріка Г.М. Туризм на охоронних природних територіях

В статті йдеться про сучасний стан та розвиток екологічного туризму на заповідних територіях. Подана історія цього питання та деякі рекомендації стосовно організації екологічного туризму на охоронних природних територіях.

Ключові слова: екологічний туризм, заповідник, природно-заповідний фонд.

Водовіз Н.І., Петрина Н.В. Каньйони як об’єкти туризму

Кожний каньйон є унікальною пам’яткою природи, каньйони як об’єкти туризму мають пізнавальну, наукову, рекреаційну та естетичну цінність. У статті розглядаються основні види туристського використання каньйонів.

Посохов І.С. «Історичні реконструкції» як форма культурно-пізнавального туризму: теоретичні аспекти

У статті досліджено теоретичні аспекти проблеми історичних реконструкцій. Зокрема, проаналізовано використання понять «історична реконструкція», «шоу», «фестиваль», «жива історія» тощо, в контексті світового досвіду. Визначено деякі тенденції та перспективи розвитку фестивальних реконструкцій в світі. Звертається увага на те, що історичні реконструкції – це не лише засіб розвитку туризму та одна з форм організації дозвілля, але й шлях до конструювання або навіть маніпулюванню пам’яттю. Відповідно, робиться висновок про те, що здійснення історичних реконструкцій вимагає запровадження свого роду етичного кодексу, яким повинні керуватися організатори таких заходів.

Ключові слова: історичні реконструкції, індустрія туризму, туристична політика, політика пам’яті.

Бейдик О.О., Бондарчук Ю.С., Мішеніна Н.О. Туристські  ресурси Естонії:  позиціонування в Україні та світі

Висвітлено «естонську складову» ресурсно-рекреаційного поля України та світу. Проаналізовано гомогенні біосоціальні ресурси в межах України та об’єкти Всесвітнього надбання на території Естонії.

Ключові слова: біосоціальні ресурси, об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, мультикультуралізм, асоціації, ресурсно-туристське позиціонування.

Іщенко О.І. Напрями удосконалення організації туристичної діяльності  (на прикладі досвіду Туреччини)

Туреччина сьогодні займає провідні позиції на світовому ринку туристичних послуг, що є результатом ефективної туристичної політики держави та, як наслідок, функціонування сформованого національного ринку туристичних послуг. З метою детального аналізу було побудовано модель організації туристичної діяльності в Туреччині – з виділенням відповідних підсистем (інституційне середовище; дестинація; туристичний потік; регіон, що генерує туристичну діяльність; логістичне коло туризму), на основі яких було сформульовано пропозиції щодо удосконалення організації туристичної діяльності в Україні.

Малиновська О.Ю. Сучасні тенденції розвитку ресторанного бізнесу в Україні

Розглянуто основні тенденції розвитку ресторанного бізнесу в Україні, зокрема нові формати закладів громадського харчування та інноваційні підходи, які використовуються для  утримання постійних відвідувачів та залучення нових в умовах жорсткої конкуренції. Особливу увагу присвячено огляду розвитку франчайзингових мереж та концептуальних ресторанів.

Бордун О.Ю., Шуманська Ю.П. Сучасний стан і перспективи розвитку в Україні європейського паломницького шляху Святого Якова

В статті аналізується сучасний стан та окреслюються перспективи розвитку європейського паломницького шляху Святого Якова. Описані сакральні об’єкти України, які можуть стати опорними пунктами для організації паломницьких маршрутів в єдиній мережі європейського шляху Святого Якова. Аналізується внутрішній ринок релігійного туризму України, зокрема областей, в яких розташовані релігійні святині православної та греко-католицької церков всеукраїнського значення.

Ключові слова: паломницький шлях, паломницькі потоки, туристичні потоки з релігійною метою.

Ємчук Т.В., Арпуль О.В. Сільський туризм як форма стимулювання розвитку сільських територій Українських Карпат (на прикладі Путильського району Чернівецької області)

З початку XXI ст. сільський туризм динамічно зростає. В Карпатському регіоні розвитку цього виду туризму сприяє те, що в сільській місцевості спостерігається зменшення населення, зростання безробіття, масова заробітчанська міграція. Розвиток сільського туризму може розширити сферу зайнятості сільського населення і дати селянам додатковий заробіток; створити можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері але й в сфері обслуговування.

Ключові слова: сільський туризм, конкурентоздатність, агросадиба.

Сич В.А., Коломієць К.В. Екотуристичний маршрут «Заповідне узбережжя Одещини»

У статті розглянуто екотуристичний маршрут, який пролягає по відносно незайманому узбережжю Чорного моря, в тому числі по території національного природного парку «Тузловські лимани» від курорту Сергіївка до села Приморське (Кілійського району).

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Олійник Я.Б. Суспільна географія України: проблеми і перспективи розвитку (по матеріалах ХІ з´їзду Українського географічного товариства)

Висвітлені основні напрямки розвитку суспільної географії по матеріалах ХІ з´їзду  Українського географічного товариства.

Ключові слова: з´їзд Українського географічного товариства, суспільна географія, проблеми і перспективи розвитку.

Стафійчук В.І., Ковалевич Л.В. Аналіз підходів до типології сецесіонізму

В статті охарактеризовано та проаналізовано основні підходи до виділення різних типів сецесіоністських рухів у вітчизняній та зарубіжній політико-географічній  літературі та чинники, що обумовлюють ці рухи.

Ключові слова: сецесіонізм, типи сецесіонізму, чинники сецесіонізму

Митина В.В. Общественные организации и национально-культурные автономии Мордвы Москвы и московской области

В статье впервые описан и систематизирован материал об общественных организациях и  национально-культурных автономиях мордвы проживающей в Москве и Московской области. Рассмотрена история становления организаций с начала XX в., а также современная общественная и культурная деятельность автономий.

Бакыт Шапкан Вопросы территориальной организации сферы обслуживания Мангистауской области

В настоящее время   при географическом изучении сферы обслуживания сложились два основных направления исследования: комплексное и отраслевое. В ходе их выполнения должны решаться такие основные задачи, как определение уровня обслуживания населения и территориальных различий в нем, анализ территориальной организации объекта исследования с целью ее совершенствования .

Ключевые слова: география услуг, транспорт, торговля, сфера обслуживания,общественное питание,товарооборот.

Кисельов Ю.О. Геософічні аспекти європейської інтеґрації України

Наголошено на вагомій ролі особливостей ландшафтно-етнічної взаємодії у формуванні культурно-цивілізаційних рис націй. З геософічних позицій розкрито місце України у ґлобальному геопросторі. Обґрунтовано зумовленене як природними, так і історико-географічними чинниками розташування України в Європі.

Бобровицький А.В. До питання визначення суспільно-географічної сутності інтеграції України в світовий економічний простір

Здійснено дослідження суспільно-географічної сутностності інтеграції України в світовий економічний простір, з огляду на основні суспільно-географічні закони та особливості історичного розвитку України і її перспектив, зважаючи на різні сценарії інтеграційних процесів у стратегії економічного роозвитку країни. Проаналізовано особливості  розвитку країни в умовах застосування основних законів суспільної географії. Окрім того визначено потенційні напрямки дослідження впливу суспільно-георафічних законів на розвиток суспільно-територіального комплексу країни та її конкурентоздатність в глобальній суспільнотериторіальній системі.

Ключові слова: суспільно-географічні закони.  глобальна суспільно-територіальна система, конкурентоспроможність.

Брайчевський Ю.С. Географія зовнішньої торгівлі та геоекономічний вибір України

У роботі розглядаються особливості географії та структури зовнішньої торгівлі України товарами та робиться спроба дати оцінку перевагам та недолікам можливої інтеграції українського господарського комплексу у європейські та євразійські структури з точки зору торговельної взаємодії.

Ключові слова: зовнішня торгівля, торгівля товарами, спеціалізація України, міжнародна економічна інтеграція, європейська інтеграція, євразійська інтеграція

Нич Т.В., Нікіріна Л.А.,  Мартинюк М.В. Проблеми територіальної організації машинобудівного комплексу України

Охарактеризовано особливості територіальної організації машинобудівного комплексу України. Визначено перспективні напрямки подальшого розвитку машинобудівного комплексу України.

Ключові слова: територіальна організація, машинобудівний комплекс, зв’язки, перспективний розвиток.

Бура І.В., Романів О.Я., Яроменко О.В. Етно-релігійна зумовленість топонімії Великої Волині

У статті проаналізовано етнотопоніми та топоніми релігійно-культового значення Рівненської та Волинської областей у складі етногеографічного регіону Великої Волині. Здійснено систематизацію назв населених пунктів, їх місцевостей та природних об’єктів, назви яких мають етнонімічне та релігійно-культове походження. Розкрито значення топонімів як джерела географічних знань.

Ключові слова: топоніміка, етнотопоніми, топоніми релігійно-культового значення.

Армашевська Т. В. Геокультурний підхід при оцінюванні історично-міграційного явища топонімів Чернігівської області

У статті пропонується застосування геокультурного підходу при вивченні топонімів Чернігівської області, як нового способу оцінки історично-міграційного явища. Розглянуто мікротопоніми регіону. Проаналізовано вплив міграційних процесів на формування культурної сфери території.

Ключові слова: геокультурний підхід, топонім, мікротопонім.

IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Тесленок С.А., Чекурова О.А. Возможности использования заготовки-шаблона для справочника «Ландшафты земли» информационного источника сложной структуры «Электронный географический конструктор»

Рассмотрены структура и особенности работы с одной из составных частей информационного источника сложной структуры «Электронного географического конструктора» – цифровым образовательным ресурсом – заготовкой-шаблоном для справочника «Ландшафты Земли».

Гринасюк А. Р. Алгоритм оцінювання атрактивності ландшафтів

Порівняно нова і тому недостатньо сформована галузь географічної науки – ландшафтна естетика потребує значних теоретичних та практичних напрацювань. Одним з важливих питань цього напрямку є послідовність оцінювання естетичної привабливості ландшафтів. У зв’язку з цим нами було розроблено та проаналізовано алгоритм оцінювання атрактивності ландшафтів Волинської області, визначено основні етапи дослідження, а також проаналізовано зміст поставлених завдань на кожному етапі.

Чунгулов Ж.К. Проблемы рационального использования пастбищ  в  бассейне  реки Укек

Вследствие увеличения поголовья скота на территории  бассейна реки Укек ежегодно происходит сокращение  и изменение   естественной  растительности  и увеличение  несъедобных  сорняковых растений. Это приводит также  к  увеличению плотности  почвенного покрова, сокращению  поглотительной способности почв, появлению  оголенных участков ,что приводит к активизации  эрозии почв.

Ключевые слова: пастбищные ресурсы, эрозия почв, увеличение поголовья скота, жайыл комитеты, пастбище оборот, деградация.

Рзаев Рамиль Тофиг оглы Ликвидация последствий оползневых явлений и оценка инженерно-геологических условий образования оползневых массивов правобережного примыкания Мингечаурского водохранилища

Площадъ Мингечаурского водохранилище имеет сложную релъеф и из-за этого здесъ  имеет развитие екзогенные геологические процессы. Под действием этих процессов по аткосам водохранилищ имеет развитие многочисленные авраги и балки, опалзни.  Из-за активные  развитие опалзневых процессов по всей территории оченъ развиты опалзныи скалывание. В свою очеред для нормалъных работ гидротехнических сооружении эти процессы создают апасностъ. Основные вопросы этогодаклада и естъ изученте этих процессов.

Селецький В.П. Функції екологічної інфраструктури: ландшафтний підхід

У статті проаналізовано  наукові підходи до тлумачення ролі екологічної інфраструктури. Виділено основні функції окремих компонентів екологічної інфраструктури. Проведено систематизацію цих функцій виходячи з позицій ландшафтного підходу до трактування екологічної інфраструктури.

Ключові слова: екологічна інфраструктура, функції екологічної інфраструктури, ландшафтний підхід.

Комісар К.М., Кривобок О.А. Система оперативного моніторингу за станом озонового шару над територією України за супутниковими даними

У статті описано систему оперативного моніторингу визначення загального вмісту озону з високим просторовим розділенням (10 х 10 км2) на основі вимірювань з спектрофотометра GOME-2 з полярно-орбітального супутника Metop-A над територією України. Створено схему обробки оперативних супутникових даних, що розповсюджуються в загальному потоці даних EUMETCAST, що передбачає попередню обробку даних, інтерполяцію та побудову відповідних карт.

Ключові слова: супутник MetOp-A, прилад GOME-2, загальний вміст озону.

Барановська О.В., Соболь А.О. Екологічна ситуація в Рівненській області

Проведено аналіз екологічного стану окремих компонентів природи території Рівненської області, здійснено комплексну оцінку екологічної ситуації регіону, виявлено просторові особливості її гостроти.

Ключові слова: екологічна ситуація, забруднення, деградація, екологічний стан.

Стецишин М.М., Гришко С.В. Сучасні геоекологічні проблеми ґрунтів Запорізької області

На підставі опрацювання літературних і статистичних джерел, а також польових досліджень проаналізовано сучасні геоекологічні проблеми ґрунтів Запорізької області, основними з яких є: ерозія, дефляція, посухи і суховії, підтоплення, засоленість, берегова абразія, просадкові явища, хімічне і радіаційне забруднення, видобуток корисних копалин. Проведені дослідження дозволили систематизувати геоекологічні проблеми ґрунтів Запорізької області та запропонувати шляхи їх вирішення.

Ключові слова: геоекологічні проблеми, ґрунти, ерозія, дефляція, посуха, підтоплення, засоленість, абразія, просідання, Запорізька область.

Кирилюк О.В., Кирилюк С.М. Зв'язок факторів середовища з гідроекологічною ситуацією у суббасейнах Гукова, Дерелую та Вижени

Розраховано комплексний індекс стану поверхні водозбору та показник природної захищеності території, які підтвердили обрання басейнової системи Виженки як референційної стосовно басейнових систем Гукова та Дерелую. Побудовано кореляційну матрицю, яка відображає ступінь зв’язку факторів середовища на розвиток гідроекологічної небезпечної ситуації у досліджуваних суббасейнах.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Андрусяк Наталя Степанівна – кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  2. Андреев Дмитрий Николаевич – кандидат географических наук, заведующий лабораторией экологии и охраны природы, ГОУ ВПО «Пермский государственный научно-исследовательский университет»,
  3. Арпуль Оксана Володимирівна – кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри технологій харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій,
  4. Армашевська Тетяна Володимирівна – аспірантка кафедра географії України, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  5. Балабанов Геннадій Васильович – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  6. Бакыт Шапкан – аспирант кафедры географии и технологии обучения, Кыргызский Институт экологии и туризма, Государственный университет имени И.Арабаева.
  7. Барановська Ольга Віталіївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
  8. Бейдик Олександр Олексійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  9. Бобровицький Анатолій Всеволодович – кандидат географічних наук, директор Навчально-наукового центру міжнародної діяльності, Національний університет біоресурсів і природокористування України.
  10. Бондарчук Юлія Сергіївна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  11. Бордун Ореста Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  12. Брайчевський  Юліан Сергійович – кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  13. Бура Іванна Василівна – аспірант кафедри педагогіки, Інститут педагогічної освіти, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука.
  14. Водовіз Надія Іванівна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  15. Гаврилюк Алла Михайлівна – кандидат наук з державного управління,  доцент кафедри міжнародного туризму, Київський національний університет культури і мистецтв,
  16. Гринасюк Анастасія Русланівна – аспірантка кафедри туризму та готельного господарства, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.
  17. Гришко Роксолана Осипівна – аспірантка кафедри країнознавства і туризму, Інституту міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  18. Гришко Світлана Вікторівна – асистент кафедри фізичної географії і геології, природничо-географічний факультет, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.
  19. Ємчук Тетяна Володимирівна – кандидат географічних наук, асистент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  20. Заваріка Галина Михайлівна – кандидат географічних наук, старший викладач кафедри туризму та готельного господарства, Інститут економіки і фінансів, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
  21. Іщенко Олександра Ігорівна – студентка кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  22. Кирилюк Олена Володимирівна – кандидат географічних наук, асистент кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення, географічний факультет, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
  23. Кирилюк Сергій Миколайович – кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування,  географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
  24. Кисельов Юрій Олександрович – доктор географічних наук, доцент професор кафедри географії, факультет природничих наук, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.
  25. Коломієць Катерина Василівна – старший викладач кафедри географії України, геолого-географічний факультет, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова.
  26. Ковалевич Людмила Володимирівнастудентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  27. Комісар Катерина Миколаївна – провідний інженер, Український гідрометеорологічний інститут (УкрГМІ).
  28. Кривобок Олексій Анатолійович – кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу «Дослідження стану атмосфери», Український гідрометеорологічний інститут (УкрГМІ).
  29. Ладиженська Надія Петрівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  30. Максимова Нина Борисовна – кандидат сельскохозяйственных наук, доцент, доцент кафедры физической географии и природопользования, географический факультет, Алтайский государственный университет.
  31. Малиновська Оксана Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  32. Мартинюк Марина Віталіївна - студентка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  33. Мішеніна Наталія Олегівна – студентка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  34. Митина Виолетта Валериевна – кандидат культурологии, научный сотрудник, Государственное казенное учреждение Республики Мордовия «Научно-исследовательский институт гуманитарных наук» при Правительстве Республики Мордовия.
  35. Морковкина Анастасия Геннадьевна – студентка факультета социологии, Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова.
  36. Мотузенко Олена Олександрівна – кандидат географічних наук, доцент,  доцент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  37. Нікіріна Людмила Андріївна – студентка кафедри економічної та соціальної географії  географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  38. Нич Тетяна Василівна – аспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  39. Никонова Людмила Ивановна – доктор исторических наук, профессор, главный научный сотрудник, заведующий отделом этнографии и этнологии, государственное казённое учреждение Республики Мордовия «Научно-исследовательский институт гуманитарных наук» при Правительстве Республики Мордовия.
  40. Олійник Ярослав Богданович – доктор економічних наук, професор, декан географічного факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  41. Петрина Наталія Василівна – кандидат географічних наук, доцент,  доцент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  42. Петліна Дарина Вадимівна – студентка кафедри географії України географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  43. Посохов Іван Сергійович – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри туристичного бізнесу, факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
  44. Рассыпнов Виталий Александрович – доктор биологических наук, профессор, профессор кафедры землеустройства, земельного и городского кадастра, факультет природообустройства, Алтайский государственный аграрный университет.
  45. Рзаев Рамиль Тофиг оглы – диссертант, Азербайджанская Государственная нефтяная академия, инженер ОАО «Азерсу».
  46. Рогозин Михаил Владимирович – доктор биологических наук, доцент, заведующий лабораторией экологии леса, Естественнонаучный институт ГОУ ВПО «Пермский государственный научно-исследовательский университет».
  47. Романів Оксана Володимирівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії і туризму, природничо-географічний факультет, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука.
  48. Савка Виталий Порфирович – кандидат исторических наук, докторант, главный научный сотрудник, заведующий отделом этнографии и этнологии, государственное казённое учреждение Республики Мордовия «Научно-исследовательский институт гуманитарных наук» при Правительстве Республики Мордовия.
  49. Сайчук Віктор Степанович – кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства і туризму, Національний авіаційний університет.
  50. Селецький Віктор Петрович – викладач кафедри географії та туризму, природничо-географічний факультет, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука.
  51. Смаль Валентина Володимирівна – доктор географічних наук, доцент, професор кафедри географії, природничо-географічний факультет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
  52. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  53. Соболь Анастасія Олексіївна – магістр кафедри географії, географічний факультет,  Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
  54. Стецишин Микола Миколайович – кандидат економічних наук, доцент кафедри фізичної географії і геології, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.
  55. Сировець Сергій Юрійович – кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  56. Сич Віталій Андрійович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, геолого-географічний факультет, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова.
  57. Стафійчук Валентин Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  58. Тесленок Сергей Адамович – кандидат географических наук,  доцент кафедры геодезии, картографии и геоинформатики, географический факультет, ФГБОУ ВПО «Мордовский государственный университет» имени Н.П. Огарева.
  59. Ткачук Леоніла Миколаївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства і туризму, Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет.
  60. Чекурова Оксана Андреевна – студентка кафедры геодезии, картографии и геоинформатики, географический факультет, ФГБОУ ВПО «Мордовский государственный университет» имени Н.П. Огарева.
  61. Чунгулов Жолдош Карыпович – старший преподаватель кафедры экологии и природопользования, факультет географии, экологии и туризма, Кыргызский Национальный университет имени Ж.Баласагына.
  62. Шуманська Юлія Петрівна – студентка кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  63. Яроменко Оксана Володимирівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії і туризму, природничо-географічний факультет, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука.
  64. Parzych Krzysztof – Ph.D, Instytut Geografii i Studiów Regionalnych Akademia Pomorska w Słupsku.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

Науковий збірник «Географія та туризм», № 28 містить 40 статтей 64 авторів, які представляють провідні вищі навчальні заклади (університети та інститути) України, Росії, Киргизстану та Польщі.

В рубриці «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» представлено 21 статтю 34 авторів з України (університети Києва, Львова, Одеси, Харкова, Чернівців, Луганська, Ніжина), Росії (Москва, Перм, Саранськ), Польщі (Слупськ). Привертають увагу матеріали, які надійшли з Ніжина (аналіз сучасних тенденцій розвитку міжнародного туризму), Києва (статті, присвячені національній монументальній Шевченкіані, дослідженню національного ринку вищої професійної освіти в галузі туризму, інноваційно-інвестиційній політиці як чиннику модернізації національного туристсько-рекреаційного комплексу), Саранська (проблеми та перспективи розвитку етнічного туризму), Чернівців (сільський туризм як форма стимулювання розвитку сільських територій Українських Карпат).

В рубриці «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства» представлено 10 статей 15 авторів вищих навчальних закладів України – Києва, Рівного, Росії – Саранська, Киргизстану – Бішкека. Матеріали, що надійшли, розкривають різноманітні аспекти суспільної географії (геософічні аспекти європейської інтеґрації України, суспільно-географічна сутність інтеграції України в світовий економічний простір), топоніміки (етно-релігійна зумовленість топонімії Великої Волині), географії торгівлі (географія зовнішньої торгівлі та геоекономічний вибір України).

В рубриці «Природнича географія: теорія та практика» представлені 9 статей 14 авторів з провідних наукових закладів України (Київ, Чернівці, Луцьк, Рівне, Луганськ, Ніжин, Мелітополь), Росії (Саранськ), Азербайджану (Баку). Представлені матеріали присвячені аналізу зв'язків факторів середовища з гідроекологічною ситуацією, сучасних геоекологічних проблем України, розробці алгоритмів оцінювання атрактивності ландшафтів, увагу також привертають матеріали, присвячені дослідженню системи оперативного моніторингу за станом озонового шару над територією України за супутниковими даними.

Теоретична та практична палітра представлених матеріалів віддзеркалює актуальну проблематику розробок як провідних вчених України, країн «близького зарубіжжя» та Польщі, так і аспірантської,  студентської молоді.

Таким чином, в збірнику представлені україномовні, російськомовні, англомовні статті, яким нерідко бракує  картографічного матеріалу, об’єктивних статистичних даних, лаконічності та об’єктивності висновків і пропозицій.

Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка