Випуск 21 Друк

I. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ

Смирнов І.Г. Академічна (загальна) соціологія як підстава соціології туризму

Розкрито значення академічної (загальної) соціології як підстави соціології туризму. Окреслений зміст та основні представники європейської та американської соціологічних шкіл. Висвітлено особливості розвитку соціології в Україні, включаючи соціологію туризму.

Ключові слова: академічна (загальна) соціологія, соціологія туризму, європейська та американська соціологічні школи.

Бець М.Т., Брунець Б.Р. Принципи формування туристичної інфраструктури

У статті розглядається сутність поняття інфраструктура, зокрема елементи формуючі її як цілісну систему, охарактеризовано принципи її формування, а саме стійкості, цілісності, функціональної необхідності та взаємодоповнення. Виділено макро-, мезо- та мікрорівні формування туристичної інфраструктури  за  вагомістю  впливу на розвиток сфери туризму  та розподілу  відповідальності  за її формування.

Ключові слова: інфраструктура, туристична  інфраструктура, принципи формування, макро-, мезо-, міро рівень туристичної інфраструктури, туризм.

Удовиченко В.В., Скляренко В.С. Методичні аспекти визначення рекреаційних навантажень: проблематика та прикладні аспекти дослідження

У статті окреслено зміст поняття «рекреаційне навантаження», види та геоекологічні принципи реалізації з позицій здійснення раціонального рекреаційного природокористування. Особлива увага приділена аналізу методів та методичних аспектів визначення рекреаційних навантажень.

Ключові слова: рекреаційне навантаження, геоекологічний принцип, раціональне рекреаційне природокористування.

Илякова О.Ю. Развитие событийного туризма

В данной статье рассматривается событийный туризм, динамично развивающийся в настоящее время. Автор раскрывает сущность понятия «событийный туризм», выделяет и описывает характерные особенности этого вида туризма и его преимущества в сравнении с другими видами туризма. Статья содержит аргументы, доказывающие популярность данного вида туризма.

Пендерецький О.В. Кластерний  підхід  до  промислового  туризму

Запропоновано кластерні підходи щодо становлення промислового туризму в нашій державі. Показано, що ідентифікація туристичного кластера (ресурси, структура, межі, вид) необхідна в процесі його формування, розвитку і подальшого вдосконалення.  Важливе місце займають взаємозв'язки між його елементами, які ґрунтуються не тільки на економічній вигоді учасників кластеру, але і орієнтовані на створення і реалізацію якісних туристичних послуг, що задовольняють потреби як туристів, так і території.

Ключові слова: промисловий туризм, туристичний кластер, учасники кластеру, середовище існування кластеру, взаємозв’язки, туристичний продукт.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльна характеристика Адріатичного туристського мезорайону та Греції

Проведено порівняльну характеристику Адріатичного туристського мезорайону та Греції, запропоновано геополітично акцентовану країнознавчу характеристику території та принципову моніторингову структурно-логічну модель оцінки чинників розвитку рекреаційно-туристських комплексів.

Ключові слова: об’єкти Всесвітнього надбання, специфіка ресурсно-туристського простору, геополітичні перспективи, структурно-логічна модель, чинники розвитку рекреації.

Ивлиева О.В., Архипова О.Е. Рекреационный потенциал Таганрогского залива

Проведено порівняльну характеристику Адріатичного туристського мезорайону та Греції, запропоновано геополітично акцентовану країнознавчу характеристику території та принципову моніторингову структурно-логічну модель оцінки чинників розвитку рекреаційно-туристських комплексів.

Ключові слова: об’єкти Всесвітнього надбання, специфіка ресурсно-туристського простору, геополітичні перспективи, структурно-логічна модель, чинники розвитку рекреації.

Кізюн А.Г. Туризм у відродженні та збереженні сільських ландшафтів Поділля

Розглянуто роль, значення та можливості туризму у відродженні занедбаних та збереженні наявних сільських ландшафтів Поділля. Виокремлено та обґрунтовано основні шляхи відродження сіл регіону на основі відновлення наявних в них оригінальних та унікальних об’єктів. Серед найперспективніших з них: поєднання «двох культур», «придорожне село», село як музей під відкритим небом, часткова музеєфікація села, створення у селах спеціалізованих музеїв, а також розглянуто можливості використання інвестиційних проектів та залучення коштів приватних осіб. Не виключено й можливості відродження сіл у процесі переорієнтації господарської діяльності жителів сіл під впливом туризму й рекреації, а також побудова нових сіл для цілей туризму й рекреації.

Ключові слова: туризм, рекреація, село, сільський ландшафт, відродження, збереження, Поділля.

Страшевська Л.В. Геосайти Поділля як об’єкти наукового туризму

Показано перспективність Поділля для розвитку наукового туризму. Особливо привабливими видаються геосайти (за національною термінологією – геологічні пам’ятки), концентрація і різноманітність яких в регіоні надзвичайно високі. Розглянуто загальні методичні прийоми щодо організації й проведення наукових геологічних екскурсій. Використовуючи ці прийоми наведено науковий опис двох геосайтів: Гораївського відслонення та Нирківського каньйону.

Ключові слова: геосайт, Поділля, науковий туризм, Гораївське відслонення, Нирківський каньйон.

Доценко В.Ф., Арпуль О.В., Бондар Н.П., Ємчук Т.В., Дудкіна О.О. Розвиток мережі закладів ресторанного господарства Столичного регіону України

Розглянуто питання стану та перспектив розвитку ресторанного господарства м. Києва. Наведено сучасні методи та засоби вдосконалення існуючого ресторанного господарства. Запропоновано пріоритети подальшого розвитку закладів ресторанного господарства столичного регіону.

Ключові слова: ресторанне господарство, Столичний регіон,

Яценко А.Д. Методика рекреаційних досліджень у лісокультурних ландшафтах північно-західного Приазов'я

У статті розглядаються основні підходи щодо рекреаційних досліджень у лісокультурних ландшафтах північно-західного Приазов’я.

Ключові слова: стійкість лісокультурного ландшафту, рекреаційна дигресія, пішохідна доступність, атрактивність.

Романів П.В. Аспекти організації велосипедного туризму у Тернопільській області

Виявлено особливості та місце велосипедного туризму у системі видів спортивно-оздоровчого туризму. Простежено аспекти організації велосипедного туризму у Тернопільській області на національному та транс’європейському рівні: проблеми, перспективи організації. Запропоновано ряд регіональних туристичних велосипедних маршрутів.

Ключові слова: велосипедний туризм, спортивно-оздоровчий туризм, Тернопільська область.

Єрко І.В., Єрко А.В. Сучасний стан та перспективи розвитку туристичної інфраструктури Волинської області

У статті проаналізовано сучасний стан туристичної інфраструктури на території Волинської області, а також висвітлено основні напрямки її розвитку.

Ключові слова: туристична інфраструктура, Волинська область.

Топорницька М.Я. Територіальна організація та перспективи розвитку етнофестивального туризму у Львівській області

Виявлено тенденції розвитку фестивалів у Львівській області та охарактеризовано геопросторові особливості організації етнофестивального туризму в регіоні. Запропоновано конкретні рекомендації щодо перспективного розвитку етнофестивального туризму в Львівській областi.

Ключові слова: етнічний туризм, етнофестиваль, етнофестивальний туризм, класифікація фестивалів, географія етнофестивалів.

Радченко О.М. Маркетингові комунікації в екологічному туризмі Черкаської області

Статтю присвячено актуальному стану маркетингових комунікацій в екологічному туризмі Черкаської області, яка має значний історико-культурний та природний потенціал. Проведено аналіз зв’язків з громадськістю та рекламної діяльності туристичних підприємств і громадських об’єднань, спрямованих на просування екологічних турів та збереження довкілля.

Ключові слова: маркетингові комунікації, екологічний туризм, Черкаська область, екологічний тур.

Корнілова В.В. Перспективи розвитку туризму в індустріальних районних центрах з історико-культурною спадщиною (на прикладі м. Конотоп Сумської обл.)

У статті досліджено перспективи розвитку туризму в м. Конотоп Сумської області – сучасному промисловому центрі з багатим історичним минулим та культурними традиціями. Вироблено авторські рекомендації щодо створення бренду міста та місцевого туристичного продукту. Розвиток туристичної галузі є пріоритетним напрямом стратегії розвитку області. Впровадження даних пропозицій забезпечить виконання довгострокових стратегічних завдань на обласному рівні.

Ключові слова: історико-культурна спадщина, бренд міста, історико-меморіальний комплекс, краєзнавчий музей, пам’ятка, заказник, ландшафтний об’єкт, розвиток туристичної галузі, туристичний маршрут, козацькі традиції.

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КРАЇНОЗНАВСТВА

Олійник Я.Б., Шевчук С.М. Методологічні засади історико-наукових досліджень у суспільній географії (на прикладі вивчення наукових шкіл)

У статті розкрито значення вивчення наукових шкіл в українській суспільній географії як однієї з центральних проблем її історії. В контексті міждисциплінарного підходу, визначено головні етапи процесу дослідження наукових шкіл. Виділено та обґрунтовано три самодостатні ієрархічні рівні  (емпіричний – фактологічний, теоретичний – історико-науковий та наукознавчий) вивчення наукових шкіл в українській суспільній географії. Вивчено наукові підходи до характеристики суспільно-географічних наукових шкіл, а також співставлено основоположні поняття історії української суспільної географії «наукова школа» та «науковий напрямок».

Ключові слова: наукова школа, науковий напрямок, українська суспільна географія.

Смирнов I.Г., Михайленко Т.І., Шматок О.В. Формування кластерів у сфері послуг за М.Портером

Розкрито особливості процесів кластероутворення в сфері послуг. Показано відмінності між сильними  та слабкими зв’язками в кластерах та різні типи реакції бізнес партнерів (сильні зв’язки – реакція «голос», слабкі зв’язки – реакція «вихід»). Висвітлено сутність «Проекту кластерного аналізу економіки США» (англ. – Cluster Mapping Project), розроблено в Гарвардському університеті під керівництвом М.Портера.

Ключові слова: кластероутворення, сфера послуг, кластерний аналіз, Майкл Портер.

Кіптенко В.К. Об’єкт-предметна сутність стратегічної географії як наукового та освітнього напряму

Розглянуто постановочні питання формування теоретико-методологічних засад стратегічної географії як наукового та освітнього напряму.

Ключові слова: стратегічна географія, теоретико-методологічні засади.

Білоус Л.Ф. Аналіз даних дистанційного зондування в прикладних географічних дослідженнях

Розглядаються питання створення ГІС для цілей Європейського екологічного управління. Дані дистанційного зондування (ДДЗ) визначаються як джерело оперативної інформації про геосистеми й екологічний стан регіонів. Питання обґрунтування національної класифікації геосистем, узгодженої з європейською  класифікацією системи CORІNE для аналізу ДДЗ визначається як актуальне. Пропонується методика ландшафтно-геоінформаційного аналізу ДДЗ.

Ключові слова: геосистема, дані дистанційного зондування, класифікація геосистем, ландшафтно-геоінформаційний аналіз ДДЗ.

Книш М. М., Котик Л.І. Глобалізація терористичної діяльності

Розглянуто підходи до трактування поняття «тероризм» у науковій літературі, звернуто увагу на появу термінів «міжнародний», «транснаціональний» та «новий тероризм». Проаналізовано сучасну геопросторову організацію терористичної діяльності у світі та тенденції її подальшого розвитку. Окреслена роль антитерористичного законодавства у подоланні проблеми тероризму у світі.

Ключові слова: глобалізація, тероризм, терористична діяльність, міжнародний тероризм, транснаціональний тероризм, новий тероризм, антитерористична діяльність.

Малиновська О.Ю. Бюджетні авіакомпанії (low cost): специфіка діяльності та географія перевезень

Розглянуто специфіку бізнес-моделі авіакомпаній-дискаунтерів. Висвітлено історію розвитку та особливості діяльності бюджетних авіакомпаній.

Ключові слова: бізнес-модель, авіакомпанія-дискаунтер, бюджетна авіакомпанія

Нич Т.В. Географія інтелектуального потенціалу

Розкриті особливості формування інтелектуального потенціалу регіону та його структурні риси. Проаналізовано формування та розвиток інтелектуального потенціалу, його компонентів залежно від рівня соціально-економічного розвитку регіону.

Ключові слова: інтелектуальний потенціал, інтелектуальні ресурси, інноваційний потенціал.

Ситник О. І. Завалля як типовий пункт старопромислових районів Центральної України: функціонування, проблеми, шляхи оптимізації

В статті розглядаються особливості формування і розвитку Заваллівського промислового пункту Кіровоградської області, якому притаманні риси старопромислових районів. Значна увага приділена питанню експлуатації Заваллівського графітового родовища, суб’єктивним та об’єктивним чинникам  сучасних умов розвитку смт Завалля та Заваллівського графітового комбінату, окреслені шляхи їх оптимізації.

Ключові слова: старопромисловий район, Заваллівський промисловий пункт, Заваллівський графітовий комбінат, антропогенні ландшафти, інвестиції, індустріальний туризм.

Мезенцева Н.І., Базар Д.Є. Ринок праці Тернопільської області: сучасний стан та проблеми

Проаналізовано рівні зайнятості та безробіття на ринку праці Тернопільської області. Визначено чинники формування кон’юнктури на ринку праці регіону. Виділено групи локальних ринків праці за рівнем напруженості. Розкрито проблеми функціонування ринку праці Тернопільської області.

Ключові слова: ринок праці, регіон, зайнятість, безробіття, локальні ринки праці.

Єрмаков В.В. Територіальна структура промислового виробництва Полтавської губернії у другій половині ХIХ ст.

У статті розглядаються особливості та основні форми територіальної структури промислового виробництва Полтавщини у період після реформи 1861 р. відповідно до різних фаз розвитку капіталістичних відносин.

Ключові слова: територіальна структура, промислове виробництво, стадії розвитку капіталізму, індустріальне суспільство.

Квасневська О.О. Антропогенна топоніміка Вінницької та Хмельницької областей

Проаналізовано історію дослідження і розвиток антропогенної топоніміки Вінницької та Хмельницької областей упродовж тривалого часу, показано значення людини у формуванні та розвитку антропогенних топонімів, а також вплив середовища на особливості заселення та формування населених пунктів окремих його регіонів. Розглянуто вплив історичних епох на формування особливостей в місцеву топонімію, а також значення давніх описів території, літописи, твори перших істориків та географів, картографічні матеріали. Показано трансформацію одних топонімів в інші, як вони змінювались з плином часу. Проаналізовано утворення антропогенних назв від діяльності людини та від навколишнього середовища.

Ключові слова: антропогенна топоніміка; Подільське Побужжя; географічні назви; ареали; власні назви.

IІІ. ПРИРОДНИЧА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Ханмагомедов Х.Л. Зональные ландшафтообразующие компоненты небольшой территории

Изучены на примере средней части бассейна реки  Уллучай (Республика Дагестан, Россия)почвы и растительность как пример ландшафтообразующих компонентов небольшой территории.

Ключевые слова: небольшая территория, зональный ландшафтообразующий компонент, бассейн реки Уллучай, растительность.

Гавриленко О.П. Методологія екогеографічних досліджень

Розглянуті методологічна основа і головні методи досліджень екогеографії – наукової дисципліни, у межах якої на теоретичній базі ландшафтознавства вирішуються завдання екологічної оптимізації природного середовища. Екогеографічні дослідження за своєю сутністю і предметом залишаються географічними, а за кінцевими цілями – екологічними. Тому актуальним є питання інтеграції методологій окремих географічних і екологічних дисциплін, об’єднаних у цілісну трансдисциплінарну науку. Повноцінне екогеографічне дослідження має містити етапи, орієнтовані як на задоволення суспільних потреб, так і на контроль за практичним упровадженням результатів.

Ключові слова: природокористування, екогеографія, районування, прогнозування, системний аналіз, структурно-функціональна організація, методологія.

Волкова Л.А. Комплексна оцінка медико-екологічного ризику території

Представлено порядок проведення оцінки медико-екологічного ризику території на підставі комплексу окремих (одиничних) та сумарних показників екологічного стану  території

Ключові слова: медико-екологічний ризик території, екологічний стан території.

Жирков И.И., Жирков К.И. Об основных вопросах и проблемах рационального использования озёрных ресурсов северо-востока России

В статье авторами рассмотрены основные направления использования озер и озерных ресурсов на территории Якутии. Намечена долгосрочная стратегия интенсификации и расширения таких работ в дальнейшем.

Трофимова Т.П. Из истории гидрохимических исследований в Якутии

В данной статье рассматривается история становления и развития гидрохимических исследований на территории Якутии. Раскрыта роль некоторых исследователей  в развитии науки гидрохимии в зоне холодных регионов.

Косяк Д.С. Теоретичні основи щодо розробки типових схем та конструкцій інженерного та біотехнічного упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок України

Визначено основні етапи розробки типових схем та конструкцій інженерного та біотехнічного упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок України,  обґрунтовано  актуальність щодо їхньої розробки та впровадження.

Ключові слова: типові схеми та конструкції інженерного та біотехнічного упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок, відновлення ландшафтної структури річкового басейну, оптимальна лісистість, лісосмуга, залуження, заліснення, фітомеліорація, лісотехнічні заходи, агротехнічні заходи.

Холоденко В.С. Сучасні методики встановлення екологічно допустимих мінімальних витрат води на річках Прип’ятського Полісся України

Встановлення екологічно допустимих мінімальних витрат води на річках Прип’ятського Полісся України за різними сучасними  методиками та їх обґрунтування.

Ключові слова: витрата води, водозабір, водність річки, повінь, швидкість течії води, самовідновлення.

Рябоконь О.В. Основні природні чинники формування  натурально-антропогенних ландшафтів Поділля

Розглянуто місце та значення натурально-антропогенних ландшафтів у структурі сучасних ландшафтів, роль людини в стимулюванні процесів, що призводять до формування та розвитку натурально-антропогенних ландшафтних комплексів. Детальніше схарактеризовані геолого-геоморфологічні та гідрокліматичні умови формування натурально-антропогенних комплексів.

Ключові слова: ландшафт; натурально-антропогенний ландшафт; антропогенний ландшафт, історія розвитку.

Басюк Т.О. Прогнозування переформування берегів Чернятського водосховища за умови підвищення рівня води

Виконано оцінку і прогнозування розвитку процесів переформовування берегів водосховища на репрезентативних ділянках. Розроблений комплекс природо- і водоохоронних заходів щодо запобігання і зменшення негативних наслідків від затоплення, підтоплення та руйнування берегів.

Ключові слова: прогнозування, переформовування берегів водосховища, природо- і водоохоронний захід.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

  1. Арпуль Оксана Володимирівна – кандидат технічних наук, доцент кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  2. Архипова Ольга Евгеньевна – кандидат физико-математических наук, доцент, доцент кафедры глобальных информационных технологий, Южный федеральный университет.
  3. Базар Дарія Євгенівна – студентка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  4. Басюк Тетяна Олександрівна – інженер кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування, факультет водного господарства, Національний університет водного господарства та природокористування.
  5. Бець Мар’яна Тиберівна – кандидат економічних наук, доцент,  доцент, кафедри екологічної політики та менеджменту природоохоронної діяльності, Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму, Національний університет «Львівська політехніка».
  6. Білоус Людмила Федорівна – кандидат географічних наук, доцент,
    доцент кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  7. Бондар Наталія Петрівна – кандидат технічних наук, доцент кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  8. Брунець Богдана Романівна – асистент кафедри туризму, Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму, Національний університет «Львівська політехніка».
  9. Волкова Людмила Андріївна – кандидат сільськогосподарських наук, доцент, професор кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування, факультет водного господарства, Національний університет водного господарства та природокористування.
  10. Гавриленко Олена Петрівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної географії та геоекології, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  11. Доценко Віктор Федорович – доктор технічних наук, професор, декан факультету готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, завідувач кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  12. Дудкіна Олена Олександрівна – магістрант кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу, факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Національний університет харчових технологій.
  13. Жирков Иннокентий Иннокентьевич – кандидат географических наук, доцент, профессор кафедры географии, научный руководитель научно-исследовательской лаборатории озероведения БГФ СВФУ, биолого-географический факультет, ФГАОУ ВПО «Северо-Восточный федеральный университет имени М.К. Аммосова».
  14. Жирков Константин Иннокентьевич – старший преподаватель кафедры географии, заведующий научно-исследовательской лаборатории озероведения БГФ СВФУ, биолого-географический факультет, ФГАОУ ВПО «Северо-Восточный федеральный университет имени М.К. Аммосова».
  15. Ємчук Тетяна Володимирівнакандидат географічних наук, асистент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту, географічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  16. Єрко Ірина Володимирівна – кандидат географічних наук, старший викладач кафедри туризму та готельного господарства, географічний факультет,  Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.
  17. Єрко Андрій Віталійович – директор центру туризму спорту та краєзнавства учнівської молоді Луцької міської ради.
  18. Єрмаков В’ячеслав Володимирович – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та краєзнавства, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.
  19. Ивлиева Ольга Васильевна – доктор географических наук, профессор, заведующая кафедрой общей географии, краеведения и туризма, Южный федеральный университет.
  20. Илякова Оксана Юрьевна – ассистент кафедры социально-культурного сервиса и туризма, Елецкий государственный университет имени И.А. Бунина.
  21. Квасневська Олена Олександрівна – аспірантка кафедри географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
  22. Кізюн Алла Григорівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Вінницький торговельно-економічний інститут, Київський торговельно-економічний університет.
  23. Кіптенко Вікторія Костянтинівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  24. Книш Мирослава Михайлівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри економічної і соціальної географії, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  25. Корнілова Владислава Володимирівна – кандидат історичних наук, старший викладач кафедра міжнародного туризму, Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, Київський національний університет культури і мистецтв.
  26. Косяк Діана Святославівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування, факультет водного господарства, Національний університет водного господарства та природокористування.
  27. Котик Любов Іванівна – асистент кафедри економічної і соціальної географії, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  28. Малиновська Оксана Юріївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  29. Мезенцева Наталія Іванівна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  30. Михайленко Тетяна Ігорівна – спеціаліст навчальної лабораторії геоінформації та туризму, кафедра країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  31. Нич Татяна Василівнааспірантка кафедри економічної та соціальної географії, географічний факультет Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  32. Олійник Ярослав Богданович – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і  техніки України,  член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  33. Пендерецький Орест Володимирович – кандидат технічних наук, доцент кафедри туризму, факультет архітектури туристичних комплексів, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
  34. Радченко Ольга Миколаївна – доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Навчально-науковий інститут економіки і права, Черкаський національний університет імені  Богдана Хмельницького.
  35. Романів Павло Володимирович – кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  36. Рябоконь Ольга Володимирівна – асистент кафедри географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
  37. Ситник Олексій Іванович – кандидат географічних наук, доцент, доцент  кафедри географії та методики її навчання, природничо-географічний факультет, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.
  38. Скляренко Вікторія Святославівна – студентка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  39. Смирнов Ігор Георгійович – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму,  географічний факультет,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  40. Страшевська Лариса Володимирівна – асистент кафедри географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
  41. Трофимова Тамара Петровна – инженер-аналитик научно-исследовательской лаборатории озероведения БГФ СВФУ, ФГАОУ ВПО «Северо-Восточный федеральный университет имени М.К. Аммосова».
  42. Топорницька Марія Ярославівна – здобувач кафедри туризму, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
  43. Удовиченко Вікторія Віталіївна – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  44. Ханмагомедов Ханмагомед Лязимович – доктор географических наук, профессор, профессор кафедры физической географи, географический  факультет, ФГБОУ ВПО «Дагестанский государственный педагогический университет».
  45. Холоденко Вікторія Святославівна – кандидат географічних наук, доцент кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування, факультет водного господарства, Національний університет водного господарства та природокористування.
  46. Шевчук Сергій Миколайович – кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри географії та краєзнавства, заступник декана історичного факультету, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.
  47. Шматок Оксана Вікторівна – аспірантка кафедри країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  48. Яценко Анастасія Дмитрівна – аспірантка кафедри географії України, географічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

КОЛОНКА РЕЦЕНЗЕНТА

В науковому збірнику «Географія та туризм» № 21, який виходить напередодні проведення ХІ з’їзду Українського географічного товариства, вміщено 36 статей 48 авторів, які представляють 14 вищих учбових закладів 12 наукових центрів України та Росії.

В рубриці «Географія рекреації та туризму: теоретичні та прикладні питання» представлено 15 статей 23 авторів з провідних вищих навчальних закладів Києва, Львова, Івано-Франківська, Вінниці, Луцька, Черкас (Україна), Ростова-на-Дону, Єльця (Росія).  Коло рекреаційно-географічних науково-практичних розробок присвячене висвітленню питань соціології туризму, визначенню рекреаційного потенціалу українського та російського Приазов’я,  аналізу сучасного стану та перспектив розвитку туристської інфраструктури західних регіонів України.

Рубрику «Актуальні проблеми суспільної географії та країнознавства» представляють 11 статей 16 авторів з Києва, Львова, Івано-Франківська, Полтави, Вінниці. Країнознавча та суспільно-географічна проблематика висвітлює методологічні засади історико-наукових досліджень, сучасний стан та проблеми ринку праці депресивних регіонів України, ряд публікацій присвячено аналізу об’єкт-предметної сутності стратегічної географії та формуванню кластерів у сфері послуг.

Рубрика «Природнича географія: теорія та практика» містить 9 статей 10 авторів з провідних наукових закладів Києва, Рівного, Вінниці, Ніжина (Україна), Якутська, Махачкали (Росія). Науково-практична конфігурація природничо-географічних розробок охоплює питання методології екогеографічних досліджень, комплексної оцінки медико-екологічного ризику території (українські вчені), аналізу зональних ландшафтоутворюючих компонентів та проблем раціонального використання озерних ресурсів (російські вчені).  Як і в попередніх  випусках, природнича та фізико-географічна складова географічних та туристських досліджень представлена достатньо скромно. Бракує у вміщених статтях і картографічного матеріалу, який виступає як важелем географічних досліджень, так і їх результатом.

Теоретико-практичні розробки до збірника представили вчені Києва, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Вінниці, Луцька, Рівного, Полтави, Ніжина, Черкас (Україна), Ростова-на-Дону, Якутська, Махачкали, Єльця (Росія). Крім україномовних в науковому збірнику представлено і російськомовні статті.

Науково-практична «палітра» збірника має різновекторний характер, який актуалізує зусилля провідних навчально-наукових центрів України та ряду регіональних центрів Росії  у географічній царині.

Бейдик О.О., доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму

Київського національного університету імені Тараса Шевченка